Тема 5. Кредит: види, функції та особливості

5.1.Сутність кредиту та значення кредиту для сучасної економіки

5.2. Теорії кредиту

5.3. Принципи кредитування

5.4. Різновиди кредиту

Тема 5 є дуже важливою і актуальною у зв’язку з важливою роллю кредиту та кредитних відносин в економіці країни. Студенти можуть ознайомитись з сутністю та значенням кредиту. Дуже важливою і необхідною є інформація, що стосується принципів кредитування. Також в лекції надаються характеристики різних видів кредиту.

5.1.Сутність кредиту та значення кредиту для сучасної економіки

Кредит – це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

         У ринковій економіці роль кредиту зростає, розширюєть­ся сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредиту­вання та управління кредитом, а саме:

• розширюється сфера застосування кредиту;

• вдосконалюються методи кредитування;

• широко використовуються комерційний та іпотечний кредити;

• підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.

         Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці:

- сторони кредиту є економічно самостійними суб’єктами;

- як правило, позичальниками виступають суб'єкти господарю­вання, а кредиторами фінансові установи;

- вартість передана у позику не змінює власника;

- джерелом сплати позикового процента є прибуток на позичені кошти;

- кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів у суспільному виробництві та для вирівнювання норми прибутку.

         Кредит базується на використанні таких принципів:

• цільовий характер кредитування

• поверненість

• строковість

• платність

• забезпеченість.

         Об'єктом кредитних відносин виступають грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.

         Суб'єктами кредитних відносин є:

• кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формі іншому суб'єкту ринку на засадах поверненості, строковості і платності (може бути юридична чи фізична особа);

• позичальник – сторона, що одержує позику (може бути юридична чи фізична особа).

2. Теорії кредиту

Існують 2 основні теорії кредиту: натуралістична і капіталотворча.

До засновників натуралістичної теорії кредиту можна віднести англійських економістів А. Сміта (1723-1790 рр.) і Д. Рікардо (1772-1823 рр.).

         Основні постулати цієї теорії:

- об'єктом кредиту є натуральні, тобто не грошові, матеріальні цін­ності,

- позиковий капітал ототожнюється з матеріальним капіталом,

- кредит – це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає у їх перерозподілі у суспільстві

- кредит виконує пасивну роль, а банки – це прості посередники.

         Основні концепції капіталотворчої теорії були сформульовані англійсь­ким економістом Дж. Ло (1671-1729 рр.).

         Згідно з його поглядами, кредит займає становище, що не­залежне від процесу відтворення і йому належить вирішальна роль у розвитку економіки. Кредит ототожнювався з грішми і багатством. Кредит може створювати багатство і капітал, а банки є творцями капіталу, а не простими посередниками. Активні операції банків є первинними.