4. Види маркетингу залежно від характеру попиту.

Стан попиту	Мета маркетингу	Вид маркетингу	Інструменти маркетингу
Від’ємний	Формування попиту шляхом подолання негативного ставлення до товару	Конверсійний маркетинг	Взаємини з громадськістю, пропаганда, робота з товаром
Відсутній	Стимулювання попиту	Стимулюючий маркетинг	Інформативна реклама, семплінг, акції стимулювання збуту, PR
Потенційний	Розвиток товару;	Розвиваючий маркетинг, орієнтований на виробництво;	Удосконалення товару, супутні послуги, поліпшення якості, зниження собівартості;
	розвиток попиту	розвиваючий маркетинг, орієнтований на споживача	акції стимулювання збуту, реклама, персональний продаж, PR
Задоволений	Утримання попиту	Підтримуючий маркетинг	Нагадувальна, підтримувальна реклама, акції
Хиткий	Збалансування попиту	Синхромаркетинг	Знижки цін та стимулювання попиту в період падіння обсягів продажу
Знижений	Відновлення попиту	Ремаркетинг	Активізація просування, коригування цін, оновлення продукції
Надмірний	Зниження попиту	Демаркетинг	Зниження ціни
Шкідливий	Ліквідація або обмеження попиту	Протидіючий маркетинг	Соціальна реклама

5. Види маркетингу за територіальною ознакою.

6. Середовище маркетингу та характеристика його елементів та факторів

7. Зовнішнє середовище маркетингу та характеристика його елементів.

8. Еволюція видів маркетингу: від недиференційованого до індивідуалізованого.

9. Фактори сегментування споживчого ринку.

Ринкове сегментування — розподіл ринку на окремі частини (сегменти) або зведення споживачів у окремі однорідні групи.

Необхідність сегментування встановлюється стратегією та станом підприємства, можливостями реалізації цільового маркетингу, дією сил, умов та суб'єктів навколишнього бізнес-середовища. Можливість сегментування визначається характером ринку (гомо- чи гетерогенний), вимірюваністю (можливістю одержання відповідної інформації), доступністю, фінансовими можливостями підприємства.

Відомі такі методи сегментування:

— виходячи з характеристик та особливостей споживачів;

— на основі характерних особливостей продукції;

— змішаний (комбінований)

Сегмент ринку — велика, ідентифікована за якимись ознаками група споживачів ринку

Ніша ринку — велика група споживачів, що мають якусь спільну характеристику

При сегментуванні ринку за характерними особливостями продукції можуть бути використані такі ознаки:

— призначення продукції;

— вартість продукції;

— відповідність продукції моді;

— популярність (міра рекламованості) продукції;

— технічна складність продукції.

Сегментування споживчих ринків може бути здійснено з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів, а саме:

1. Географічні ознаки: країна, регіон, населений пункт, клімат, густота населення.

2. Демографічні ознаки: вік, стать, родинний стан, кількість членів сім'ї, освіта, релігія, раса,

3. Психографічні фактори: спосіб життя, стиль життя, особистість

4. Соціально-економічні ознаки: вид занять , доходи, житлові умови, структура витрат, форми заощаджень, соціальний клас.

5. Культурні фактори: звичка читати, спосіб проведення вільного часу, традиції, цінності.

6. Параметри поведінки: причини купівлі, статус користувача, частота користування продукцією,

10. Сутність, види та цілі маркетингових досліджень.

Маркетингові дослідження — систематичне збирання, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних. Як правило, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення. Основні принципи маркетингового дослідження: • системність;• комплексність;• регулярність;• об'єктивність;• точність;• економічність;• оперативність. Будь-які дослідження мають бути систематичними, а не випадковими. Це не одноразові заходи, а сукупність дій або процесів, що передбачають збирання, записування та аналіз даних. Об'єктивність забезпечується тим, що інформація надходить з різних джерел, які, певна річ, прагнуть, щоб дані були глибокими та змістовними, адже у противному разі можна дійти помилкових висновків. Науковий підхід ґрунтується на об'єктивності, точності й ретельності. Об'єктивність означає, що дослідження здійснюються без жодних змін і враховують усі чинники. Висновки не формуються доти, поки не зібрано і не проаналізовано всі дані. Точність досягається застосуванням інструментів дослідження, які розробляють і використовують дуже скрупульозно.