С Суб’єкти інноваційного потенціалу уб’єкти інноваційного потенціалу

Управлінський потенціал

Потенціал організації

Маркетинговий потенціал

Логістичний потенціал

Під управлінським потенціалом розуміють навички та можливості управління на підприємстві, створення належних умов для праці, умов функціонування колективу.

Маркетинговий потенціал - це максимально направлені дії та можливості на задоволення потреб споживача (проаналізувати попит на товари, розпочати їх виробництво, продаж та впровадження нових товарів на ринок).

Логістичний потенціал – це максимальна продуктивність та ефективність підрозділів, які пов’язані з переміщенням, транспортуванням та доставкою, зберіганням вантажу.

Потенціал організації – це система механізму управління підприємства, яка втілює організацію функціональних систем та їх взаємодію.

Існують два елемента, які займають окреме місце, та мають дуже важливе значення, це інфраструктурний та інноваційний потенціали. Основною метою цих елементів є інформаційні зв’язки. Зв’язки з громадськістю, обробка інформації та подальший розподіл.

Головним фактором, який відображає інноваційну активність підприємства є сприятливість керівництва на новинки. Якщо керівництво готове прийняти зміни, реалізувати їх на підприємстві, мати гнучку систему схильності до ризику, то інноваційність на підприємстві матиме гарний результат. А якщо ні, то керівник понесе великі збитки при виробництві. Сприятливість організації до нововведень залежить від масштабів організації. Малі підприємства більш пристосовані до здійснення інноваційної діяльності, ніж великі, за рахунок їх мобільності та гнучкості, що дозволяє швидко реагувати на зміни ринку та конкуренцію. Запроваджуючи виробництво інновацій та розвиваючи інноваційний механізм управління, керівництво підприємства повинно враховувати закони та закономірності розвитку зовнішнього середовища, виробити чітку систему принципів та методів реалізації інноваційних рішень.

Результатом взаємодії інновацій, потенціалу та діяльності є створення нового продукту, товару чи послуги, який отриманий в інноваційному процесі та досяг рівня потенціалу. Саме новий товар, як результат інноваційних процесів, сприяє зростанню потенціалу підприємства. Він несе в собі потенційно нові можливості, підвищує рівень галузі економіки та підприємства. Отже, розвиток підприємства та країни, в цілому, на пряму залежить від розвитку потенціалу. Тому дуже важливим є удосконалення інновацій та інноваційної діяльності.

Розділ і.Іі. Аналіз понять інноваційна діяльність та його сутність

Інновації нерозривно пов’язані з інноваційною діяльністю, тлумачення терміну приведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Визначення поняття «інноваційна діяльність»

№	Визначення терміну	Автор
1	2	3
1.	Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на використання результатів наукових досліджень і розробок для розширення і оновлення номенклатури, поліпшення якості продукту, що випускається.	[12, с.20]
2.	Інноваційна діяльність – комплексний процес створення, використання і розповсюдження нововведень з метою отримання конкурентних переваг та збільшення прибутковості свого виробництва.	[23]
3.	Інноваційна діяльність – процес послідовного проведення робіт з перетворення нововведення в продукцію і введення її на ринок для комерційного застосування.	[24]
4.	Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень, зумовлених випуском на ринок нових конкурентних товарів.	[25]
5.	Інноваційна діяльність – процес, спрямований на реалізацію результатів завершених наукових досліджень і розробок, або певних науково-технічних досягнень в новий чи вдосконалений продукт, який реалізується на ринку.	[26]
6.	Інноваційна діяльність підприємства – діяльність підприємства, спрямована на підвищення ефективності роботи за допомогою вдосконалення техніки і технологій для більшого задоволення потреб.	[27]
7.	Інноваційна діяльність – система заходів підприємства з використання наукового, науково-технічного і інноваційного потенціалу, яка спрямована на отримання або покращення нового товару.	[28]

Проаналізував поняття, можна прийти до висновку, що інноваційна діяльність – це діяльність колективу, яка спрямована на доведення та впровадження науково-технічних ідей та винаходів, до результату практичного застосування, реалізації і впровадження на ринок, з метою задоволення особистих потреб та потреб суспільства. Вона включає в себе процеси:

1. Створення, впровадження та випуск принципово нового товару чи технології.

2. Поширення їх на ринок для користувачів.

3. Створення та реалізація інноваційних, наукових програм в довгостроковому періоді, з великим строком окупності.

4. Фінансування, інвестування нових проектів за рахунок коштів країни або закордонного капіталу.

Інноваційна діяльність пов’язана з перетворенням нового товару чи послуги, розробок або винаходів у новий товар чи процес, який в подальшому потрібен для соціуму, суспільних послуг. Інноваційна діяльність вбачає створення нового комплексу наукових, економічних, організаційних, технологічних та соціальних заходів, які приводять до створення ще нікому не відомого товару, готового до реалізації на ринок. Суб’єктами цієї діяльності вважають фізичних та юридичних осіб, які безпосередньо впроваджують «новинки» в наше життя, використовують майнові цінності та роблять все, що пов’язано зі створенням, використанням інновацій. Інноваційна діяльність спрямована на створення таких інновацій та новинок, які б змогли підвищити рівень підприємства, зміцнення ринкових позицій, та в перспективі піднімали розвиток країни. Однак створювати та впроваджувати новинки виходить не у всіх підприємств, це зумовлено ресурсними обмеженнями, та, звичайно, фінансовими.

На практиці виділяють три способи організації інноваційної діяльності підприємства:

1. Інноваційна діяльність всередині підприємства. Це коли інновації створюються в середині фірми, спеціально створеним відділом на основі планування та моніторингу новинок.

2. На основі зовнішньої діяльності фірми. Тобто створення новинок сумісно з іншими компаніями та підрозділами інших фірм. Співпраця яких обумовлена контрактом, домовленістю чи загальними документами.

3. Сумісна робота різних підприємств, за допомогою венчурів. Зовнішня організація регулює інноваційну діяльність за допомогою створення венчурів, які залучають сторонні кошти для проекту.

Найчастіше фірми використовують інший спосіб. Це впровадження новинок з партнерами, яке несе більшу користь та об’єднання з іншою фірмою.

Проаналізувавши значення інноваційної діяльності, можна зробити висновок, що інноваційна діяльність – це колективна співпраця спеціально навчених людей, діяльність яких потрібна для створення нового товару або інновації, яка пізніше буде впроваджена на ринок. Інноваційна діяльність змінює економічну діяльність суспільства, через що з’являються нові організації, громадські інститути і змінюється зв'язок між ними. Звичайно, удосконалюються технології, товари; на ринок виходять нові інноваційні продукти, які значно змінюють наше життя і роблять його легшим та сучасним.

Також можна відмітити, що необхідна радикальна переробка системи управління. Слід створити таку систему управління, яка підвищила б ефективність праці на підприємствах, збільшила б конкурентоспроможність українських фірм на світовій арені. Одною з умов досягнення цього пункту є активізація інноваційної діяльності. Ефективність її впровадження відобразиться в усіх сферах роботи підприємства, та дозволить виявити негативні фактори та усунути їх для розвитку бізнесу та підприємства. Значення інноваційної діяльності важко переоцінити, бо вона напряму пов’язана з економічною, соціальною та інформаційною функцією, та впливає на всі сфери нашого життя. У довгостроковій перспективі без інноваційної діяльності неможливий подальший розвиток економічної, культурної та суспільної сфери життя суспільства.