Висновки

На основі аналізу наукових робіт провідних дослідників літературознавства (М.М. Бахтін, В.Я. Пропп, Л. Брауде, Н.В. Семіна, М.Н. Липовецкий, Л.И. Скуратовская, Ю.В. Проценко та О.В. Сорокотенко та інші) ми визначили основні положення казки як жанру.

Казка – це давній жанр літератури, який на сучасному етапі увібрав в себе риси народної та новітньої літератури, трансформуючись під впливом інших жанрів. В історії розвитку жанру казки простежується те, що вона була створена на основі міфів, перетворившись на традиційну казку. Так народну казку, яка з’явилася з міфів, почали записувати, і вона стала фольклорною. Авторська казка виникла на основі фольклорної.

Літературна казка починає розвиватися в добу Романтизму. В добу Просвітництва, жанр казки не міг розвиватися з огляду на світобачення просвітників. Основними концепціями Просвітництва були розум та раціональність, тому просвітники вважали, що дітям немає необхідності читати казки, так як там лише вигадка та мрії. Романтики ж, навпаки, починають повертатися до фольклорних мотивів та сюжетів. Цікавим є той факт, що перші казки були адресовані дорослим, а вже потім дітям. До того часу дитячої літератури майже не існувало. Діти читали лише повчальні притчі з Біблії.

В добу романтизму починає розвиватися літературна казка Великобританії. Одним із основоположників цього жанру в Англії був Джон Рескін. Казки він писав в ранній період. Головною метою таких казок було не закласти дитині чіткі норми поведінки та моралі, а розважити. Рескін не відкидає той факт, що казка повинна бути повчальною, але, на його думку, народна казка і так заклала норми поведінки в дитячій свідомості.

Так як Рескін був одним із основоположником жанру літературної казки, в його творі переплітаються концепції, характерні різним літературним напрямкам. Романтизм прийшов на зміну Просвітництва, але повного викорінення просвітницьких поглядів неможливо було досягнути. Спираючись на це стає очевидним, що в казці частково відображається просвітницький та романтичний світогляди.

Варто згадати характерні риси просвітницького героя. До них належать надання переваги моральній доброчинності над почуттями. Герой постійно розвивається, він не може сидіти на місці. Іншою характерною рисою героя просвітника є те, що він постійно перебуває в внутрішній боротьбі між власними почуттями та почуттям морального обов’язку, завжди обираючи друге.

Хронотоп вважається один з найважливіших структурних і жанротворчих елементів казкової поетики. Під хронотопом розрізняють взаємодію часових та просторових елементів. В залежності від того народна казка чи літературна хронотоп змінюється.

Розрізняють два види хронотопу: зовнішній (буденний) та внутрішній (чарівний). В літературній казці між цими двома світами існує чітка межа. Світи не можуть змішуватись, лише герой подорожує з одного в інший. Як правило, герой починає свою подорож в реальному світі та закінчує її також в реальному світі.

В літературній казці відношення між світами змінюється. В буденному світі з’являються елементи магічного. Відбувається стирання меж, тобто в реальному світі з’являються елементи чарівного світу, а в чарівному – реального. Герой може в будь-який момент повернутися в світ чар, навіть коли основне завдання буде виконаним. Межі стираються для того, щоб навіть магічні моменти сприймались як реальні, і навпаки, звичайні предмети набували семантики магічного.

Інколи, простір в літературній казці зображується по вертикалі. У творі «Король Золотої Ріки» вертикальне зображення має свої особливості. Верх постійно протиставляється низу, а низ верху. Зміни в природі співставлялися із розвитком чи деградацією героїв, що характерне добі просвітництва. В цю добу природа завжди несла інформацію про душевний стан героя.

Характерною рисою для героя літературної казки так як і для героя доби просвітництва є його внутрішнє протистояння між власною вигодою і моральним обов’язком.

Час не відіграє такої важливої ролі як простір. Він розміщується лінійно, а часові маркери майже відсутні. Реальний час циклічний, він повторюється з дня в день. Магічний час відрізняється від побутового. Події відбуваються швидше, тому і час пливе швидше.

Система персонажів у літературній казці ширша, ній у народній, з’являються інші функції та ролі. Герої втрачають свої статичні ознаки і можуть розвиватися впродовж твору. З’являється чітка індивідуальність героя. Це яскраво видно з описів фізичного та духовного портрету героя. Соціальна дійсність породжує персонажа, тому дієвість героя напряму залежить від історичної доби, в якій була написана казка.

Отже, особливості казки Дж. Рескіна «Король Золотої Ріки»» тісно переплітається із традиційними тенденціями розвитку казки за її сюжетом, підкреслюючи трансформацію казки за її образами та хронотопами на основі особливостей періоду написання казки, змішання жанрів та індивідуальністю автора, що і є головною ознакою літературної казки загалом.

Summary

The history of literature knows a lot of names who was engaged in study of folk fairy tales. However there are still a great number of aspects in literary tale to study. Fairy tales, a part of nursery education, were viewed as instructional primers for children. Firstly it should be mentioned that the tale which has an author to has a lot of features in common with folk tale but still there are some differences such as concept of time, place and the system of character.

If speak about that differences it should be noted the time when the fairy tales developed. When the main ideas of Enlightenment was over the age of romanticism took place. The main aspects of the age of enlightenment was nous and morality. But at the beginning of nineteenth century the authors became developed which were more proper and prudent for bourgeois audiences. They tried to lay in tales goodness and vitality of the childish imagination, an imagination that all should possess.

That’s why the system of character, their main roles, the aspects of time and place changed. The connotation of time and place differed. There could any place be magic and fantastic as well as the object could acquire meaning of enchanting.

The authors gave their heroes individuality. There are lot of descriptions of detailed appearance and particular nature. The main differences between the hero of traditional and original tales are that he could developed and hesitate. In contrast the hero had the permanent characteristic. It was also the sign of original tales.

Speaking about John Ruskin and his tale “The King of the Golden River” it is possible to say this tale composites the main features of such genres as Enlightenment and romanticism. The boy is similar to the Enlightenment hero but it isn’t so. He just contains some conceptions of the heroes of previous genre. To be honest that features can be found in such a distinctive way because this tale belongs to the period of time being at the turn of worldviews.

To cut the long story sort it should be said that English tales of the Golden age of children’s literature has its own characteristics and differences which make it popular among children and adults as well.