Ремонт овф
З метою відновлення фізичного зношування окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом всього терміну їх служби ОФ піддаються ремонту.
За економічним змістом ремонти поділяються на:
Поточний ;
Капітальний;
Відновний.
Поточний ремонт породжується випадковими поломками, що принципово не впливають на нормальне використання ОФ. Він має характер дрібних налагоджувальних робіт, не відновлює основні фонди, а лише підтримує в робочому стані, тому що не є формою відтворення.
Капітальний ремонт породжується закономірним зношуванням основних фондів і направлений на відновлення їх початкових експлуатаційних характеристик. Він є однією з форм відтворення ОФ. Під час капремонту ОФ демонтують, замінюють або відновлюють вузли, конструктивні елементи. Цей вид ремонту доволі складний, потребує значних коштів і трудових затрат; здійснюється через порівняно великі проміжки часу.
Відновний ремонт – особливий вид ремонту основних фондів, що породжується їх зруйнуванням внаслідок стихійних лих, тривалої бездіяльності.
На практиці розмежувати ремонтні роботи за економічними ознаками досить важко, оскільки знайти чітку межу між самими ремонтами і відтворенням, затратами на збереження і затратами на відновлення.
Розширене відтворення овф
Просте відтворення ОФ забезпечується амортизаційними відрахуваннями, а розширене – шляхом здійснення технічного переоснащення, реконструкції та розширення діючого підприємства і нового будівництва.
Технічне переоснащення – передбачає здійснення заходів впровадження нової техніки і технології , заміни застарілого обладнання, які здійснюються згідно з планом технічного розвитку підприємства без розширення виробничих площ.
Реконструкція – це суттєве технічне вдосконалення і оновлення основних фондів, перевлаштування виробництва; здійснюється за єдиним проектом раз у 5-10 років.
Розширення підприємства – спорудження других і наступних черг, додаткових виробничих комплексів, комунікацій, допоміжних і обслуговуючих виробництв на території підприємства.
Нове будівництво – будівництво підприємства, цеху, корпусу на нових будівельних майданчиках за окремим затвердженим проектом; передбачає розширення виробничих площ, значне збільшення потужності.
Показники ефективності використання овф
До узагальнюючих показників ефективності використання ОВФ відносять:
фондовіддача;
фондомісткість;
фондоозброєність праці;
коефіцієнт введення основних виробничих фондів (ОВФ);
коефіцієнт вибуття ОВФ
Фондовіддача – показник ефективності використання ОВФ, який характеризує обсяг виробленої продукції (виконання робіт) на одну грошову одиницю середньорічної вартості ОВФ.
,
грн./грн.
- Фондовіддача;
Q – Обсяг виготовленої продукції
Фср – середньорічна вартість ОВФ.
Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.
Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі і показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (робіт).
, грн./грн.
Фондоозброєність праці - показник ефективності використання ОВФ працівниками підприємства. Визначає частку вартості ОФ, яка припадає на одного працівника ПВП.
Розраховується як співвідношення середньорічної вартості ОВФ (Фср) і середньосопискої чисельності промислово-виробничого персоналу.
,
грн./людину
Коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво (коефіцієнт оновлення) – показує, на яку суму було введено фондів (Фвв) порівняно з їх вартістю на кінець звітного періоду (Фкп). Показує ступінь інтенсивності оновлення ОВФ.
,
частка одиниці
Фвв – вартість ОФ, що надійшли на підприємство протягом звітного періоду, грн.;
Фкп – початкова вартість ОФ на кінець року, грн..
Коефіцієнт вибуття ОВФ – характеризує інтенсивність вибуття ОВФ протягом звітного періоду
, частка одиниці
Фвиб – вартість ОФ, що вибули протягом року з балансу підприємства, грн.;
Фпп – початкова вартість ОЗ підприємства на початок року, грн..