- •Питання на залік для студентів 5 курсу з дисципліни «Цивільний захист»
- •Ознаки і класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Галузевий та територіальний моніторинг за станом безпеки.
- •Урядова інформаційно-аналітична система з нс.
- •Концепція управління ризиками нс техногенного і природного характеру.
- •Поняття про пно, державний реєстр пно, пно Кривбасу.
- •Методичні положення ідентифікації і паспортизації пно.
- •Основні завдання органів управління з питань нс та цивільного захисту населення.
- •Особливості планування при аваріях на пно.
- •Навчання персоналу ог діям в умовах нс.
- •9. Єдина державна система цз населення і території.
- •Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •Поняття «вогнестійкості», її особливості.
- •Порівняльна характеристика вогнегасників.
- •Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •Зони радіаційного забруднення. Причини і види.
- •Протирадіаційний захист в умовах радіаційної аварії.
- •Прогнозування радіоактивного забруднення.
- •Дезактивація. Види, призначення.
- •Оцінка хімічної обстановки.
- •Геоінформаційні системи в оцінці хімічної обстановки.
- •Превентивні заходи щодо зниження хімічного впливу на ог.
- •Дегазація, види та призначення.
- •Протиепідемічні заходи.
- •Дезінфекція.
- •Загальна характеристика інженерної обстановки.
- •Ступені руйнування ог.
- •Характеристика зон затоплення при руйнуванні греблі водосховищ.
- •Заходи захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •Характеристика зсувів.
- •Інженерна підготовка зсувонебезпечних територій.
- •Оцінка стійкості об'єктів господарювання.
- •Основні напрями підвищення стійкості ог в умовах нс.
- •Підвищення стійкості роботи комунально-енергетичних мереж ог.
- •Загальна характеристика засобів захисту людей в нс.
- •Характеристика захисних споруд.
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри.
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання людини (протигази, промислові респіратори).
- •Фінансування заходів з ліквідації наслідків нс.
- •Страховий механізм збитків відшкодування збитків від нс.
- •Створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •Ранжування територій з позицій нс.
- •Зонування територій з позицій нс.
- •Механізм відшкодування збитків постраждалим внаслідок від нс.
- •Бізнес-план інвестиційного проекту з урахуванням ризику виникнення нс.
9. Єдина державна система цз населення і території.
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, цивільного захисту населення була створена Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Завданнями єдиної системи цивільного захисту є:
розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів з питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;
забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;
створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;
захист населення у разі виникнення НС;
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення населення;
пом'якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;
Єдина система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Особливості планування при аваріях на пно.
Методика розроблення планів з попередження НС
Планування роботи Функціональної підсистеми з питань запобігання НС і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.
Масштаби і наслідки можливої НС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. На об’єктах цивільного захисту розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного і особливого стану (далі – План дій), який є мотивованим рішенням керівника – Начальника цивільного захисту на організацію і ведення цивільного захисту об’єкта, на матеріально – технічне забезпечення, організацію підготовки працівників підприємств до захисту і дій в надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і воєнного характеру. Крім того, на об’єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об’єктів при наявності створеної мережі локального оповіщення з цивільного захисту розробляється план (окремий розділ загального Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони і даного потенційно небезпечного об’єкта надзвичайну ситуацію.
Плани узгоджуються з вищестоящим місцевим органом з питань НС та цивільного захисту населення і територій і затверджується керівником об’єкта цивільного захисту.
Навчання персоналу ог діям в умовах нс.
Поняття «вибух», «вибуховонебезпечних зон», запобігання виникнення техногенних вибухів.
Вибух – це звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Він призводить до утворення сильно нагрітого газу (плазми) з високим тиском, що при моментальному розширенні здійснює ударний механічний вплив на навколишні тіла.
Вибухонебезпечний об'єкт (ВНО) – об'єкт, на якому зберігаються, використовуються, виробляються, транспортуються речовини, що набувають при певних умовах здатність до вибуху.
До ВНО відносяться: підприємства оборонної, нафтовидобувної, нафтопереробної, нафтохімічної, хімічної, газової, хлібопродуктової, текстильної і фармацевтичної промисловості, склади легкозаймистих і горючих рідин, зріджених газів.
Основними уражаючими факторами при пожежі є: вплив високої температури горючих матеріалів, задимленість і загазованість, вплив токсичних газів процесу горіння.
Протипожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.