66. Громадські рухи

Громадський рух - це теж добровільне формування громадян, яке виникає внаслідок вільного їх бажання на основі спільності інтересів і не має фіксованого членства.

Громадські рухи розрізняються: за формами діяльності, порядком утворення та розпаду; за кількістю їхніх членів; за соціально-правовим статусом (легальні та нелегальні); за соціальною цінністю (прогресивні, консервативні, реакційні).

67. Сутність виборів

У конституційному праві термін "вибори" означає процедуру формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений таким чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.

1) легітимізація влади;

2) реалізація народного і національного суверенітету.;

3) забезпечення стабільності, поступовості та наступності існування влади;

4) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;

5) формування і вираження суспільної думки1.

68. Виборче право. Поняття цензу

- об'єктивне виборче право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави та місцевого самоврядування.;

- суб'єктивне виборче право - це гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування.

Ви́борчий ценз — встановлені в конституції або законах умови, що обмежують коло осіб, які мають право брати участь у виборах. Ценз буває майновий, віковий, статевий, релігійний тощо.

69. Види голосування

Голосування — процес прийняття рішення групою людей (зборами, електоратом), при якому загальна думка формулюється шляхом підрахунку голосів членів групи. 

Голосування може бути відкритим або таємним.

70. Мажоритарна, пропорційна та змішана система представництва.

ВИБОРЧА СИСТЕМА – це сукупність правил, принципів та процедур, прийнятих для встановлення результатів народного голосування та розподілу місць між кандидатами на виборні посади.

МАЖОРИТАРНА виборча с-ма(76 країн світу) отримала назву від французького “majorite” – “більшість”. На виборах за мажоритарною системою перемагає кандидат, який одержав більше голосів, ніж усі інші його суперники.

ПРОПОРЦІЙНА виборча с-ма (49країн світу) виборці голосують за список кандидатів від політичної партії (блоку партій). У такому разі мандати розподіляються між політичними силами пропорційно до кількості голосів, відданих за них.

ЗМІШАНА виборча с-ма поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем. одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом (Німеччина, Австралія)

9