II. Програмоване навчання
Даний напрямок навчання, розроблений Б. Скіннером, побудований на використанні учнем спеціального програмованого підручника або дидактичної комп’ютерної програми, створеної з урахуванням принципів програмованого навчання.
Основні положення даного напряму було розроблено в 1954 р. біхевіористом Б. Скіннером з метою раціоналізації управління навчальним процесом. Вони передбачають пошук учнем потрібної реакції (правильної відповіді) на систему спеціально підібраних стимулів (завдань дидактичної програми).
Характеристики програмованого навчання:
розподіл навчального матеріалу на окремі невеликі частини (кроки, або порції);
надання порцій матеріалу кожному учневі індивідуально за допомогою комп’ютера чи підручника;
здійснення покрокового контролю засвоєння учнем кожної порції навчального матеріалу; контроль проводиться за допомогою комп’ютерної програми і обов’язково коментується вчителем:
у разі правильної відповіді дається нова порція матеріалу;
у разі помилки учню надаються пояснення і нові вправи на засвоєння цієї ж теми.
Форми програмування:
лінійне (Б. Скіннер): учні заповнюють своїми відповідями спеціально відведені для цього прогалини; учнів одразу інформують, чи були їх відповіді правильними, чи ні;
розгалужене (Н. Кроудер): завдання мають форму питаннь з безліччю варіантів відповідей на них; учні обирають потрібний варіант та аргументують свій вибір; у разі припущення помилок вчитель вказує на них, після чого учень виконує завдання знову. Дана форма програмування дозволяє виявити причини помилок учнів і забезпечує розуміння, а не механічне запам’ятовування матеріалу;
змішане: передбачає поєднання як лінійного, так і розгалуженого програмування.
“+” Переваги програмованого навчання:
індивідуальний темп роботи кожного учня;
мінімізація нерозуміння матеріалу, що був пройдений.
“–“ Недоліки програмованого навчання:
орієнтування учня на вибір одного із запрограмованих варіантів відповіді без необхідності самостійно формулювати свою думку, мислити за рамками програми;
нетворчий характер.
Програмоване навчання є ефективним у поєднанні з іншими видами навчання.
III. Комп’ютерне та алгоритмізоване навчання
Варіантом програмованого навчання є комп’ютерне навчання. Воно побудовано на використанні дидактичних комп’ютерних програм, які розроблені для повідомлення учням навчальної інформації, демонстрації схем, таблиць, моделювання процесів чи явищ, що вивчаються.
На відміну від програмованого, комп’ютерне навчання не передбачає вивчення навчальних предметів за спеціальними програмами з покроковою подачею і перевіркою матеріалу.
“+” Переваги комп’ютерного навчання:
підвищення мотивації учіння;
розширення можливостей подавання інформації за рахунок трьохвимірної графіки, звуку;
вивільнення від механічної роботи (розрахунків, виправлень);
легкий доступ до нової інформації (Інтернет).
“–“ Недоліки комп’ютерного навчання:
нестача спілкування та досвіду публічного викладення власної думки (усних відповідей);
стереотипізація мислення;
гальмування навичок лічби, ручного письма.
Алгоритмізоване навчання (Б. Скіннер) – це напрямок, побудований на використанні спеціальних навчальних алгоритмів, що описують порядок виконання певного виду завдань.
Алгоритм – це послідовність елементарних дій для досягнення заданої мети.
Характеристики алгоритмізованого навчання:
надання учням детальних алгоритмів виконання кожного виду навчальних завдань у вигляді ланцюжка необхідних операцій;
простота і максимальна однозначність кожної окремої операції;
незмінний порядок виконання операцій (однієї за одною).