3. Вміст темы, граф логічної структури.

Додаток № 1. Тактичний алгоритм за темою: «Методи отримання відбитків стенсом»

Додаток № 2. Граф логічна структура теми: «Класифікація відбиткових матеріалів»

Вміст теми: Термопластичні відтискні матеріали

Назва "термопластичні" має походження від спроможності маси одержувати пластичні властивості під впливом певної температури.

Термопластичні відтискні матеріали уявляють собою комбінацію різноманітних речовин, які мають термопластичні властивості (парафін, стеарин, бджолиний віск, гутаперча), і наповнювачі, що забезпечують певну структуру і термічні якості. Крім того, до їх складу входять смола, деякі синтетичні речовини для забезпечення твердості після охолодження, а також барвники, ароматні речовини, що надають масі відповідні смакові якості.

Термопластичні відтискні маси повинні відповідати таким основним вимогам:

• не мати шкідливого впливу на тканини порожнини рота, бути економічно вигідними і доступними;

• розм'якшуватися при температурі вище температури порожнини рота, але не викликати опіку слизової оболонки;

• не розчинятися і не набухати під впливом секрету порожнини рота, швидко твердіти при температурі декілька вище температури порожнини рота;

• мати гарну пластичність;

• давати точний відбиток тканин протезного ложа, не деформуватися при виведенні з порожнини рота;

• легко оброблятися гострим інструментом без перекручувань;

• стерилізоватися без погіршення властивостей.

Термопластичні матеріали. Термопластичні матеріали розм'якшуються і тверднуть під дією температури. Вони діляться на оборотних і необоротних. Перші при багатократному нагріванні та охолодженні під час зняття відтисків зберігають пластичні властивості, другі поступово втрачають пластичність. До оборотних матеріалів відносять маси Вайнштейна. До необоротних — стенс.

До їх складу входять парафін, стеарин, гутаперча, бджолиний віск, церезин та інші матеріали. Різною комбінацією компонентів отримують суміш, що має температуру розм'якшення 50—70 градусів.

Окрім смол і воску, що є поєднуючими речовинами, в суміш вводять наповнювачі: крейду, тальк, окись цинку, пемзу і ін. Вводять також фарбники, що коригують смак речовини.

З вітчизняних матеріалів цієї групи найбільш відомі ден-тафоль, який застосовується для виготовлення протезів з розширеними кордонами для беззубих щелеп, маси Вайнштейна № 1,2, 3. Маси № 1 і № 2 застосовують при знятті відтисків з беззубих щелеп, масу № 3 для зняття відтисків за допомогою кільця при протезуванні вкладками, напівкоронками. Із зарубіжних матеріалів цієї групи найбільш відомі адгезіаль (Австрія), мукодін Німеччина), які є складними композиціями смол та восків.

Термопластичні відтискні матеріали:

Гутаперча, Стенс-02, Акродент-02, Стомапласт, Ортокор, Дентафоль, Термомаси Вайнштейна, Адгезиаль, Керра, Атом, Маса відтискна термопластична (МСТ-02), Термомасса МСТ-03 випускається у вигляді зелених паличок і призначена для одержання відбитків порожнин під вкладки або для зняття відтиску мідним кільцем. За аналогією з масами МСТ-02, МСТ-03 у США випускається матеріал Икзект (у платівках, паличках і конусах), а в Німеччині - Ксантиген і маса Керра.

Пластичні відтискні матеріали. Пластичні відтискні матеріали володіють високою пластичністю при температурі 18—20 градусів. Ці матеріали не тверднуть в порожнині рота і добре відображають функціональні особливості рухливої і нерухомої слизистої оболонки протезного ложа.

Пластичні відтискні матеріали рекомендують застосовувати: для уточнення кордонів протезів верхньої та нижньої щелеп за відсутності зубів і здобуття функціонально-ліпких відтисків при значній атрофії альвеолярних відростків, для виправлення протезів (перебазувань) лабораторним методом.

Представником цієї групи матеріалів є ортокор, який випускають у вигляді пластинок, ізольованих з двох сторін поліетиленовою плівкою. Ортокор, нанесений на поверхню протеза може бути залишеним в порожнині рота хворого на декілька годин. За цей період відтиск виходить з функціонально оформленими краями.

Термопластичні маси теж забуті досить обгрунтовно. Про них вже давно неабияк забули всі пристойні стоматологи, і навіть частина непристойних. Використовуються інколи чисто в експериментальних цілях або для написання якої-небудь чергової статті або дисертації. Деякі маси нагріваються в спеціальній каструльці, а потім пензликом наносяться на ложку. Той ще процес, а головне, отримати такою масою ідеальний відтиск при мені не виходило ні у кого і ніколи. Була така маса, називалася «Стенс-03». Виглядала така маса неапетитно, як шматок сургучу, причому і по вигляду, і за кольором, і по інших параметрах.

Переваг в застосуванні термопластічеських мас типу «Стенса» дуже мало, практично немає. Хіба що дешевизна і простота у використанні. Кладеться шматок маси в гарячу воду, через деякий час розм'якшується, укладається в ложку і відразу вводиться в порожнину рота. Раніше писали як одну з переваг, що цю масу можна повторно використовувати. Увага, питання, хто хоче бути другим або навіть третім в черзі, коли зніматимуть зліпки одним шматком термопластічеськой маси на всіх? Здогадуюся, що бажаючих мало, враховуючи той факт, що стерилізація такої маси високою температурою неможлива, а низькою нереальна.

Недоліків дуже багато:

1. Недостатня точність зліпка.

2. Погане утримання форми при перепадах температур.

3. Неможливість витягувати відтиск з рота, якщо пропущена температура застигання.

4. Неможливість стерилізації.

Подвійні відтиски

При протезуванні пластмасовими, фарфоровими коронками, литими мостоподібними протезами, протезами з металокераміки, для якісного їх виготовлення потрібно одержати точне відображення кукси препарованого зуба, чіткий контур уступу і приясеневої частини (форму, рельєф і глибину зубоясеневого жолоба).

Завдяки розробці нових відтискних мас з цією метою використовують так називані двошарові відтиски.

Перший відтиск називається попереднім, другий остаточним або уточненим. Для попереднього відтиску використовують щільні відтискні матеріали (гіпс, акродент, термопластичні маси та ін.). Цей відтиск служить підставою для одержання другого, уточненого відтиску.

Найбільш проста і доступна методика одержання двошарового відтиску така: стандартною металевою ложкою знімається відтиск гіпсом із зубного ряду до препарування зубів. Для цього на відтискну ложку накладають гіпс і покривають поверх смужкою марлі або бинта і вводять у порожнину рота. Після затвердіння гіпсу відтиск виводять із порожнини рота, прибирають марлю. Потім роблять препарування зубів. Після чого замішують масу, що корегує (сіеласт, екзафлекс та ін.) і заповнюють нею відтиск у відбитки зубів, що були відпрепаровані. Гіпсовий відтиск з корегуючою масою вводять у порожнину рота, щільно притискаючи його до зубного ряду. Після затвердіння маси відтиск виводять із порожнини рота.

Більш ефективною і точною є методика одержання подвійного відтиску з хімічно однорідних матеріалів (сіеласт, екзафлекс та ін.). Наприклад, відтискний матеріал "Сіеласт-05" являє собою наповнену силіконовую композицію холодного затвердження, яка складається з двох паст: основної і коригуючої, а також рідини-каталізатора.

Для зняття попереднього відтиску беруть мірник пасти і добавляють рідину-каталізатор із розрахунку: на 1 мірник пасти 5-7 крапель рідини. Суміш розмішують у руках протягом 30-60 сек. Приготовану масу вкладають у перфоровану ложку або ложку, краї якої обклеяні пластиром, і вводять у порожнину рота. Через 5-6 хв. маса набуває пругкості і втрачає пластичність, що є ознакою її готовності і виведення з порожнини рота. Потім із туби видавлюють необхідну кількість корегуючої пасти, на скляну платівку, під якою підложена мірна лінійка і добавляють рідину-каталізатор із розрахунку: на 1 розподіл пасти - 1 крапля каталізатора. Суміш перемішують протягом 30-60 сек. Отриману масу тонким прошарком розподіляють по поверхні попереднього відтиску і вводять у порожнину рота на 5-6 хв.

Більшість закордонних відтискних мас для одержання двошарових відтисків більш зручні в застосуванні, тому що матеріал для одержання основного і коригуючого відтиску, поданий у вигляді пасти, що значно полегшує одержання відтиску. Основна маса випускається в герметично закритих банках, а корегуюча паста у тубах.

Для одержання двошарового відтиску, наприклад, із екзафлекса відмірюють прикладеними мірниками мастику-основу (жовтого кольору) і мастику-каталізатор (синього кольору) у рівних кількостях і протягом 30 сек перемішують їх пальцями до одержання однорідної за фарбою маси. Потім вкладають у ложку, рівномірно розправляють її кінчиками пальців і вводять у порожнину рота, приблизно на 3 хвилини. Після затвердіння, розмішують на спеціальному мірному пергаментному папері коригуючу пасту і вкладають у відбитки зубів попереднього відтиску, потім вводять у порожнину рота. Після затвердіння одержують готовий двошаровий відтиск.