- •1. Захворювання порожнини носа.
- •Гематома й абсцес носової перегородки.
- •Скривлення носової перегородки.
- •Носові кровотечі.
- •Гостра нежить.
- •У плині гострого риніту розрізняють три стадії:
- •Нежить у грудних дітей.
- •Катаральна форма або простій хронічний риніт
- •Атрофічний риніт.
- •Вазомоторний риніт.
- •Гострий гайморит.
- •Хронічне запалення гайморовой пазухи
- •Анатомія лобової пазухи
- •Хронічний фронтит
- •Запалення основної пазухи гостре й хронічне.
- •Алергійні синусити.
- •Висновки.
- •Питання для самоконтролю.
- •Глосарії.
Хронічний фронтит
Гостре запалення лобової пазухи переходить у хронічне якщо воно триває 1- 1,5 мес. Частою причиною переходу о. фронтита в хронічний є стійке порушення прохідності лобноносового каналу.
Симптоми:
1. головний біль
2. виділення часто неприємного заходу
3. порушення носового подиху
4. болю в області лобової пазухи можуть підсилюватися від різних причин, що волають приплив крові до голови (алкоголь, паління, перевтома й т.д.).
Лікування - консервативне те ж, що й при гострій формі.
При неефективності консервативного лікування - оперують. Розріз роблять по верхньому краї орбіти від середини брови кнутри до бічної стінки носа.
Долотом і щипцями видаляють частину верхньої стінки орбіти, формуючи отвір у пазуху у вигляді овалу 4х2 див.
Частіше після фронтита й етмоідита виникають внутрічерепні ускладнення 70% закінчуються смертю.
Ознаками гострого етмоідита є біль, що давить, в області спинки носа й перенісся у внутрішньої очниці, різної локалізації головний біль, значні утруднення носового подиху. У перші дні є рясні серозні виділення й гнійний-гнійну-гнійне-гнійна-серозно-гнійні в наслідку. У дитячому віці часто з'являється набряк і гіперемія в області внутрішнього кута орбіти й передлежачих відділів верхні й нижні століття, температура звичайно нормальна або субфебрільна.
Риноскопія - набряк і гіперемія середньої раковини, гній у середньому ході й у верхньому ході при поразка задніх кліток. Іноді руйнується частина кісткових стінок кліток ґратчастого лабіринту утвориться абсцес із такого абсцесу гній може прорватися в клітковину очниці.
Лікування при гострому етмоідите корсервативне, при ускладненнях - хірургічне.
1. с/звужуючі краплі в ніс
2. УВЧ
3. а/б
Хронічне запалення кліток ґратчастого лабіринту.
У більшості випадків зустрічаються катарально-серозні, катарально-гнійні форми, які характеризуються стовщенням слизуватої оболонки, утворенням полипозних розрощень. Іноді бувають поліпи одиночні, але частіше вони множинні, кожний з них має тонку ніжку.
Симптоматика - турбує періодично головний біль частіше в області кореня носа. При катаральний-катаральному-катаральнім-серозно-катаральному - виділення слизисто-гнійні, убоге відокремлюване.
Лікування – при не ускладнених формах консервативне; у ряді випадків його сполучають із усередині-носовими операціями. Часткова резекція носових раковин, резекція скривленої частини носової перегородки для поліпшення відтоку з пазухи. При неефективності розкривають клітки ґратчастого лабіринту. Для проникнення в зону ґратчастої кістки необхідно розширити середній носовий хід. Це досягається шляхом видалення переднього кільця й зсуву середньої раковини. Потім варто інструментальні приховувати клітки ґратчастого лабіринту.
Запалення основної пазухи гостре й хронічне.
Звичайно сполучається із запаленням задніх кліток ґратчастого лабіринту.
Симптоми: головний біль в області очниці або в глибині голови, рідше в скронях, може локалізуватися за очними яблуками. Виділення з носа звичайно відсутній, тому що вони стікають по задній стінці глотки, температура звичайно субфебрільна, загальний стан відносно задовільне.
Діагностика:
1. клінічна пункція
2. R - діагностика
3. пункція клиноподібної пазухи
Лікування - консервативне
1. а/б
2. судинозвужувальні
3. при затяжному плині (більше 2х тижнів) - зондування й промивання пазухи.
Поява ускладнень - показання хірургічному лікуванню (розкривають пазуху через передню стінку видаляючи середню раковину й задні клітки ґратчастого лабіринту). У тих випадках коли хвороба сполучається з гайморитом, хірургічний підхід здійснюється через гайморову пазуху. Після завершення операції на внутрішній поверхні пазухи через її медіальну стінку розкривають задні клітки ґратчастого лабіринту, які примикаю до передньої стінки основної пазухи. Потім руйнують передню стінку основної пазухи.
