29. Коректорське читання.

Це читання і виправлення пробних копій майбутнього друкованого матеріалу. Коректорське читання суттєво відмінне від звичайного і редакторського; воно засноване на власних професійних принципах, виявляється у різних типах, здійснюється різними способами.

Перед коректурним читанням верстки стоять такі завдання:

1) перевірка внесення авторських та редакторських виправлень;

2) усунення непомічених при читанні технічного складання

орфографічних і пунктуаційних помилок;

3) унесення незначних граматичних, стилістичних,

кон’юнктурних виправлень

30. Методика різних видів коректорського читання.

У залежності від видів опрацьованних відбитків,завдань даної коректури, суті зроблених виправлень, застосованої методики, виділимо 3 види коректорського читання:

- зчитування

- вичитування

- звіряння

Зчитування - зіставлення відбитків технічного складання з авторським оригіналом, що був відредагований редактором. Мета зчитування- виявити розбіжності технічного складання та авторського оригіналу, з яким попрацював редактор.

Вичитування - наскрізьне читання коректурного відбитка, під час якого виправляють правописні помилки, порушення уніфікації написань і шрихтових виділень, технічних правил складання та верстання. Це найдетальніше опрацювання відбитків. Вичитування проводять у техно складанні та зверстаних шпальтах. Шляхом вичитування досягається готовність видавничого оригіналу до останньої звірки та підписання "у друк".

Звіряння - контроль, під час якого перевіряють наявність виправлень помилок, помічених у попередньому коректурному відбитку. Звіряння може виконуватись кілька разів протягом видавничо- редакційного процесу - фактично на всіх його етапах. Адже під час опрацювання коректурних відбитків важливо не тільки знайти і позначити помилки в них, а й простежити чи всі вони насправді виправлені у компютерному складанні оператором.

31. Методи коректури

- самостійне читання

- перехресне читання

- підчитування

Самостійне читання полягає в індивідуальному опрацюванні відбитків коректора. До нього доцільно вдатися при вичитуванні зверстаних шпальт і при опрацюванні звірних аркушів.

Підчитування - читання при якомуодин коректор читає вголос коректурний відбиток і виправляє помилки в ньому, а другий коректор - стежить за виправленим оригіналом і повідомляє про виявлені розбіжності між оригіналом і коректурою.

Перехресне читання - метод при якому частини коректури, прочитані одним коректором, передають іншому коректору, а частини, опрацьовані останнім - далі наступному колезі. Така організація коректорського читання запобігає звиканню до тексту,адже відбувається взаємоперевірка та підстрахування.

Коректурні відбитки читають, як уже зазначалося, також автор і

редактор. Тому можна говорити ще про два види читання коректури

– авторське і редакційне.

Авторська коректура – це читання автором свого твору, читання,

так би мовити, і по суті, для усунення власних та чужих помилок.

Авторське читання в кінцевому рахунку покликане поліпшити твір.

Редакторське читання – це також в основному читання по суті.

Читаючи коректуру, редактор перевіряє текст за змістом,

структурою, править при потребі заголовки, відстежує логічні,

фактологічні й стилістичні помилки. Нерідко редактор здійснює

компенсаційну коректурну правку, щоб заповнити нестачу рядків

на полосі, яка з’явилася через скорочення тексту чи з технічних причин, або, навпаки, усунути зайві рядки на полосі, що з’явилися

через вставки додаткового тексту, і позбавитися від висячих рядків.

Авторське, редакторське й коректорське читання відбитків може

бути як поетапним (послідовним), так і паралельним, при якому

коректуру одночасно здійснюють усі ці учасники редакційно-

видавничого процесу