Розділ II. Аналіз конкурентно здатності організації туристичної галузі

2.1. Особливості розвитку туристських організацій в Україні і за кордоном

Розвиток техніки і технологій виробництва сприяло підвищенню добробуту населення країн, що в свою чергу позитивно вплинуло на розвиток туризму. Характерними тенденціями якого починаючи з 80-90-х рр. стало збільшення попиту на туристичні послуги у зв'язку з різноманіттям туристського продукту, розрахованого на людей з різним матеріальним достатком, різними інтересами, цілями і вимогами до рівня сервісу.

Аналізуючи тенденції розвитку туризму можна виділити причини, визначили основні напрямки в історії розвитку туризму: розвиток автомобільного та авіатранспорту, початку систематизації збору даних по туризму у світовому масштабі (. 50-і рр), дозволу соціально-політичних конфліктів, початок розвитку туристських контактів країн (70-і рр.), розвиток великих корпорацій і підприємств харчування в країнах зі сприятливою для розвитку туризму обстановкою (90-і рр.). До початку ХХ ст. політичні, економічні, технічні, культурологічні та соціальні фактори сприяли інтенсивному розвиток туризму. Серед цих факторів найбільший позитивний вплив зробили розвиток транспорту, підвищення комфортабельності, розвиток засобів інформації та комунікації.

Ринок - це сфера обміну. На туристичному ринку - туристські послуги. Вони являють собою діяльність різних туристських підприємств (готелів, ресторанів, перевізників, підприємств дозвілля, організаторів подорожей) по задоволенню мандрівників за рахунок туристичних послуг. Діяльність туристських фірм як організаторів подорожей і обслуговування туристів займають центральне місце в системі ринкових економічних відносин в туристській індустрії.

Туристський ринок - це якийсь механізм взаємодії покупців і продавців туристських послуг. На відміну від звичайних товарних ринків туристський ринок не несе в собі руху товарів від продавців до покупців, оскільки покупці переміщуються до місця призначення самі з метою отримати зарезервовані послуги. Незважаючи на свою значимість, саме ця сфера ринкових відносин в індустрії туризму до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою і освітленою. Доцільно представити поточний стан туристського ринку за основними економічними показниками, розкрити основні тенденції розвитку ринку пропозицій туристських послуг, а також визначити значимість конкурентоспроможності туристських організацій і динаміку попиту на туристичні послуги.

Розвиток вчення про туризм тісно пов'язане з історією туризму, оскільки вивчення туризму як науки займалися безпосередньо мандрівники. Подібні навчання відповідали характеру того часу, в якому безпосередньо здійснювалися подорожі, а в міру розширення торговельної діяльності і завоювань, представники знатних станів все частіше відправлялися в поїздки не тільки з торговими і дипломатичними цілями, а й з метою розваг. У зв'язку з цим, важливо розглянути історичний фундамент науки історія туризму.

Спочатку терміном, що характеризує переміщення людей в просторі, незалежно від мети такого переміщення було подорож. Подорож - пересування по будь-якій території або акваторії з метою їх вивчення, а також із загальноосвітніми, пізнавальними, спортивними та іншими цілями. До XIX ст. подорожі були одним з основних джерел отримання відомостей про країни (їх природі, населенні, історії, господарстві), загальний характер і контурі поверхні Землі. При цьому туризм був різновидом подорожей.

Туризм, за визначенням М.Б. Біржакова, це тимчасові виїзди (подорожі) людей в іншу країну або місцевість, відмінну від місця постійного проживання на термін від 24 годин до 12 місяців протягом одного календарного року або з вчиненням не менше однієї ночівлі в розважальних, оздоровчих, спортивних, гостьових, пізнавальних , релігійних та інших цілях без заняття діяльністю, оплачуваною з місцевого джерела. Людини, що здійснює таку подорож, іменують туристом .

Отже, туризм (від фр. Туристів, від тур) є досить молодим напрямком в подорожі, але при цьому має глибокі історичні корені, оскільки подорожі відомі вже з давніх часів. Важливо відзначити, що вже з 1842г. за кордоном було створено перше бюро подорожей, засновником якого став Кук, а з 1862р. з'являються перші каталоги туристичних поїздок, пов'язаний з розширенням туристичного попиту.

У Україні розвиток туризму почало набувати масового характеру лише після Другої світової війни, оскільки відпочинок почав ставати для більшості населення потребою, а розвиток авіаподорожей ще більше привернуло увагу споживачів. На підставі цього туризм почав набувати більш складну структуру, його почали вивчати наукові школи.

Теоретичну і практичну важливість туристських досліджень представляє досвід розвитку за кордоном. Швидкими темпами починає зростати масовий туризм, але упроваджені в життя проекти стали піддаватися ретельному аналізу і нерідко критиці. Економісти, які працювали за програмами міжнародних організацій: Міжнародного Банку, Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, все більше досліджували значення туризму. Так, певне зростання інтересу до проблеми туристських досліджень з боку Франції та Німеччини призвели до виникнення в 1946 р першого європейського періодичного видання «Туристське Ревю».

Туризм в сучасному суспільстві відіграє велику роль, оскільки існує певна тенденція, яка сприяє міжнародному туристському обміну. Так, зростає значення соціально-економічних чинників, це пов'язано з тим, що в сучасному суспільстві все більшу роль відіграє активізація економічних зв'язків між державами на основі міжнародного поділу праці. При цьому важливою матеріальною передумовою розвитку туризму з'явилися розширення міжнародної торгівлі та вдосконалення транспортних засобів. Розвитку туризму сприяє розширення соціального складу туристів за рахунок підвищення культурного рівня, прагнення людей до пізнання, до ознайомлення з побутом, культурою, історією інших країн і народів.

На розвиток туризму вплинули і демографічні фактори: постійно зростаючий взаємний інтерес народів у різних країнах, що мають єдиний або споріднений мову, пов'язаних спільністю історії та культури (етнічний туризм); підвищений попит на участь у спеціалізованому туризмі, а також зростаюче число одиноких, тенденція до пізніх шлюбів і зростання кількості бездітних сімей .

На зростання туризму і розширення його соціальної бази надають матеріально-технічні фактори. Для міжнародного туризму найбільш важливим є забезпечення зв'язків між місцевими, національними та міжнародними засобами переміщення, тому зростають вимоги до технічної безпеки транспортних засобів, які перетворюються на фактори, що мають вирішальне значення у виборі туристами засоби пересування. Основними видами транспорту в туризмі є авіація, автобуси і автомобілі, теплоходи морські і річкові, а також поїзда.

Розвиток туризму в Росії в другій половині XX в. призвело до розширення міжнародних туристських зв'язків, оскільки для внутрішньополітичної стабільності країни важливу роль відіграють мирні, дружні, добросусідські відносини між державами.

У 90-х роках XX ст. розвиток туризму в Європі було пов'язано з об'єднанням Німеччини і розпаду СРСР, що викликало серйозні зміни у світовій політиці і багато в чому сприяло переорієнтації туристичних потоків.

Незважаючи на динаміку розвитку туризму, існує і ряд негативних факторів політичного порядку - внутрішньополітична нестабільність в країні або регіоні, відсутність між державами добросусідських відносин і військові конфлікти. Наявність хоча б одного з факторів для туристської країни - різкий спад попиту споживачів. У свою чергу, циклічні і структурні кризи, інфляція, зростання безробіття, порушення умов товарообміну, відсутність планування використання природних і трудових ресурсів є гальмують факторами, які також чинять негативний вплив на зростання міжнародного туристичного обміну .

Розвитку туризму сприяють певні напрямки туристської діяльності. Так, Є.Ю. Ледовських описав тенденції розвитку туризму. Він зазначає, що туризм став глобальним явищем у світовій економіці. Його масовість несе значущу потенційну загрозу соціокультурним комплексам, але стало очевидним, що при раціональній організації, туризм може забезпечити реальну фінансову підтримку охорони природи й збереженню унікальних природних комплексів у первозданному вигляді. Туризм сприяє створенню умов турботи про збереження природних територій, культурної спадщини, що є економічно вигідним для місцевого населення. Значна зміна пріоритетів і устремлінь туристів призвело до того, що вони в більшій мірі прагнуть відвідати території з непорушеною природою, а тому на противагу традиційному пляжно-курортного відпочинку виник інтерес до пригодницьким, пізнавальним турам .

Туристське агентство - збірне поняття. Під ним мається на увазі підприємницька структура, що займається на комерційній основі посередницькими операціями у сфері купівлі-продажу туристських послуг. Турфірма не виробляє послуги, вона не має в своєму розпорядженні для цього необхідними засобами виробництва, а виконує посередницькі функції. Вона за дорученням споживача закуповує різні послуги у виробників.

У діяльності туристичних агентств спостерігається суттєві відмінності, пов'язані з обсягами і характером операцій, місцем на ринку, спеціалізацією діяльності та іншими умовами ринку.

При сучасному розвитку потреб і наявності численних бажань туристів жодна навіть велика турфірма не може охопити своєю діяльністю всі існуючі ринкові сегменти і ніші. Тому на практиці кожна турфірма вибирає для себе один або декілька найбільш доступних і вигідних сегментів ринкового попиту, формує ціни і використовує власні канали просування та продажу турпакетів. Так виникає сегментація туристських агентств в залежності від демографічних, соціально-економічних чинників .

Важливо відзначити, що туристські організації (турагентства) відіграють важливу роль у реалізації турпродукту, а також інших послуг: транспортні перевезення, театрально-видовищні заходи. Вони діють відповідно до чинного в різних країнах законодавством, працюють на невеликих по території ринках і мають незначний оборот, оскільки сильно залежать від ринку і політики туроператора.

Турагенції - це посередники туристичного товару, які формують туроператори. Турагентства не мають безпосереднього контакту з готелями і авіакомпаніями, вони пропонують вже готовий продукт, сформований туроператором. У цьому і полягає головна відмінність турагентств від туроператорів.

Достовірність інформації по наявності місць в готелі та на рейсі турагент дивиться у туроператора та інформує про це клієнта, коли він планує придбати тур, визначився з датами і готелем. Самі турагентства несуть відповідальність тільки за дачу достовірних відомостей про турі, готелі вартості поїздки, за юридично грамотне оформлення документів при продажі туру, за виконання зобов'язань за броні туру, передачі документів туристу, правильності написання паспортних даних, якщо звичайно це їхня помилка .

Турагентство робить бронювання туру без передоплати і укладення договору. Вартість у різних турагентств на одні й ті ж тури можуть відрізнятися. У зв'язку з високою конкуренцією, турагентство іноді робить додаткову знижку з базової ціни туроператора на шкоду своїй комісії, але бувають випадки, коли турагентства накручують ціну понад ціни туроператора, таке відбувається, як правило, в палаючий літній сезон. Туристська організація, як правило, несе відповідальність тільки за те, що залежить від нього, а велика частина відповідальності лягає на туроператора.

Таким чином, туризм є одним з найдинамічніших секторів як українські, так і світової економіки, оскільки є відображенням соціально-економічних відносин в житті окремих країн і одночасно складовою частиною міжнародних відносин. Постійне розширення міжнародного туристського обміну зумовило необхідність вироблення різних правових інститутів і створення спеціалізованих міжнародних туристичних організацій. Аналіз сучасного стану туризму дозволяє зрозуміти, що його розвиток має супроводжуватися зусиллями у сприянні програм внутрішнього і національного туризму, що в цілому сприяє стабільному становищу національної економіки, більш глибокому усвідомленню спільності інтересів та розвитку видів діяльності, сприятливих для економіки країни в цілому. Для сучасного українського суспільства важливим є розвиток і підтримка туристської діяльності, у зв'язку з цим, розробка і впровадження прогресивних методів і стандартів туристичного обслуговування, активної рекламно-інформаційної діяльності сприяють підвищенню інтересу громадян України.