1.2. Історія розвитку сільськогосподарської ентомології

Комахами людина цікавилась ще з глибокої давнини, перші свідотства уваги людини до комах зафіксовані в ассірійському клинописі і єгипетських папірусах, "у І що мають драматичні описування набігу сарани. Про масове розмноження і Й^= багатоїдності саранових вказується в стародавньому літописному зводі «Начальном» (1073 p.) і в « Повести временных лет». В системі тварин Аристотеля Стагиріта (ІУ ст. до Р.Х.) комахи віднесені до групи «тварини без крові». Планомірні дослідження анатомії і розвиток комах були виконані лише через два тисячоліття Марчелло Мальпігі (1628-1694) і Яном Сваммердамом (1637-1680), що запропонували класифікувати їх за способом перетворення.

В ХУШ ст. Рене Антуан Реомюр (1683-1757) відкрив партеногенез у попелиць (1737), а Карл Лінней (1707-1778) удосконалив класифікацію і описав фауну комах Швеції (1761).

_ В нашій країні лише з середини 19-ст відзначається деяке пожвавлення наукової і практичної роботи з сільськогосподарської ентомологї. До цього ентомологи вели розрізнені дослідження, вивчаючи головним чином фауну комах Росії. Шкідливими для сільського господарства комахами майже не займалися, заходи боротьби з ними не розроблялися, а спалахи масових розмножень шкідників, що виникали нерідко, розглядали як стихійні біди, боротися з якими людина була

не в змозі.

У 1859 p. з ініціативи академіків К.М.Бера і П.П. Семенова - Тян-Шанського в Росії було створено Російське ентомологічне товариство при Академії наук СРСР, що об'єднало вчених, що працювали в той час в області теоретичної і прикладної ентомології. Члени товариства провели велику роботу з вивчення шкідливих комах і розробці заходів боротьби з ними. Посилену увагу до цих питань було викликано тим, що в 70-х роках 19 ст в багатьох південних областях країни проходили масові розмноження бурякового довгоносика, саранових, гессенської мухи і ін. В той же час у виноградарські райони разом з посадковим матеріалом був завезений небезпечний шкідник виноградної лози - філоксера. Для боротьби з нею були створені спеціальні державні філоксерні комітети. Тоді ж затверджується перша в Росії посада агронома-ентомолога.

У вивченні шкідливих комах і розробці заходів боротьби з ними приймають участь видатні вчені І.І.Мечников, А.О.Ковалевський і Ін. У 1881-1883 pp. Ф.П.Кеппен, один з вчених-засновників Російського ентомологічного товариства, опублікував капітальну трьохтомну працю під назвою «Шкідливі комахи», що містять всі накопичені до того часу в Росії данні про шкідливих комах і боротьбі з ними.

В 1894 році при Вченому комітеті Департамента землеробства затверджується Бюро з ентомології, яке очолив один з основоположників сільськогосподарської ентомології І.А.Порчинський.

В 1904 році в Києві була організована перша Ентомологічна станція, яку очолив крупний російський вчений В.П.Поспелов. Під його керівництвом було здійснено ряд досліджень по шкідниках цукрового буряку і боротьби з ними. Надалі такі станції були створені і Харкові, Астрахані, Ставрополі і інших містах. При крупних сільськогосподарських дослідних станціях організуються ентомологічні відділи, де працюють видатні ентомологи, такі як Н.В.Курдюмов, який став ініціатором широкого застосування агротехніки у боротьбі з шкідливими комахами і який вказував на необхідність вивчення їх тісного зв'язку з оточуючим середовищем.

Велике значення мала діяльність відомого вченого, професора Н.А.Холодковського. В 1890 р. була видана його праця «Курс ентомології теоретичної і прикладної», яка неодноразово перевидавалася, «Підручник зоології і порівняльної анатомії» (1905), поетичні «Біологічні очерки».

Його учнями були: А.А.Силантьев (1868-1918) - відомий спеціаліст з біології шкідників сільськогосподарських культур; І.Я.Шевирьов (1859-1920) - крупніший авторитет в області лісової ентомології, що розшифрував складні аспекти біології жуків-короїдів і інші представники ленінградської школи ентомології

H.М.Kyлагін, автор капітальної праці «Шкідливі комахи і заходи боротьби з ними»( 19271930) і курсів лекцій з зоології і систематики комах, приймав участь у створенні московської школи ентомологів. Один з найближчих його учнів В.Ф.Болдирєв (1883-1957) відкрив сперматофор не запліднення у комах і опублікував «Основи захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб (1936). Окрім того, він був ініціатором застосування авіації у захисті рослин. До учнів Н.М.Кулагіна можна віднести З.С.Родіонова (1886-1949), який розробив разом із А.А.Захваткіним практичні заходи із захисту запасів від амбарних шкідників.

Б.П.Уваров, який працював з 30-х років XX ст. в Англії, сприяв авторитету вітчизняної ентомології як організатор і президент Всесвітнього проти саранового дослідницького центру (Лондон). Крупніший спеціаліст по біології і екології прямокрилих, відкривший явище фазового поліморфізму і автор двохтомної монографії «Саранові і коникові», Б.П.Уваров реалізував програми по боротьбі зі сарановими спочатку в нашій країні, а потім і у всесвітньому масштабі.

Н.Н.Богданов-Катьков, наукові інтереси якого мали прикладну орієнтацію, відомий перш за всього як засновник і директор Інституту прикладної зоології і фітопатології. Організований у 1922 році для підвищення кваліфікації агрономів, які вже мали досвід практичної роботи із захисту рослин, цей інститут забезпечив сільське господарство країни необхідними для нього кадрами професіоналів і конкретними технологіями захисних заходів. Поряд з іншими центрами підготовки ентомологів ІЗІФ у немалому ступені сприяв рішенню практичних задач і підвищенню авторитету ентомології як наукової дисципліни.

М.С.Гіляров - засновник ґрунтової зоології, відомий своїми працями з теоретичної і прикладної ентомології і як автор своєрідної концепції походження комах. Очолюючи Всесоюзне ентомологічне товариство, він сприяв організації ентомологічних досліджень в нашій країні, стимулював розвиток нових напрямів.

За декілька віків існування ентомології як науки були досягнуті видаючі успіхи в пізнанні світу комах, і є всі підстави розраховувати на подальший прогрес цієї важливої і привабливої біологічної дисципліни. На кожного з нас приходиться не менше 2-Ю⁸ особин комах, і наше відношення до них визначається прогресом в ентомологічних дослідженнях, в умінні осмислювати і оцінювати реальне значення і своєрідність світу комах.