2.2.4. Приклад розрахунку згідно вихідним даним.
1) Складання системи контурних рівнянь:
а)
де
б) В матричному вигляді:
2) Визначення струмів:
а) Отримання визначника матриці коефіцієнтів (опорів):
б) Визначення алгебраїчних доповнень:
в)
Визначення величини струмів
:
г) Перевірка за 1 –им законом Кірхгофа:
3.Методи вузлових потенціалів та суперпозиції (накладання).
3.1. Метод вузлових потенціалів.
Метод вузлових потенціалів називається метод розрахунку електричних кіл, при якому за невідомі величини приймають потенціали вузлів схеми заміщення, а потім за їх допомогою визначають величини струмів в вітках між вузлами.
Сутність цього методу показано на прикладі розрахунку згідно заданим вихідним даним.
3.1.1. Визначення
різниці потенціалів між вузлами
і
:
3.12. Визначення струмів:
1)
2)
3)
3.1.3. Перевірка за 1 – им законом Кірхгофа:
Дійсно, сума струмів дорівнює нулю, що підтверджує правильність розрахунків.
3.2. Метод суперпозиції (накладання).
Метод суперпозиції (накладання) полягає в перетворенні схеми заміщення кола з двома джерелами живлення в дві аналогічні схеми з одним джерелом живлення, визначенні часткових величин струмів в кожній із двох схем та розрахунку загальних величин струмів шляхом складання (накладання) відповідних часткових значень.
Сутність цього методу показано на прикладі розрахунку кола згідно заданим вихідним даним шляхом виконання наступних розрахункових операцій.
3.2.1. Перетворення вихідної схеми заміщення з 2 джерелами на 2 часткові схеми з одним джерелом:
а
)
б)
Рис. 2. Розрахункові схеми з 1 джерелом:
3.2.2. Визначення часткових струмів за схемою а):
Визначення еквівалентного опору кола:
Визначення часткового струму
:
Визначення різниці потенціалів
:
Визначення часткових струмів
і
:
3.2.3. Визначення часткових струмів за схемою б):
1) Визначення еквівалентного опору кола:
2) Визначення
часткового струму
:
3) Визначення
різниці
потенціалів
:
4) Визначення
часткових струмів
і
:
3.2.4. Визначення
комплексів струмів
враховуючи їх напрямки:
3.2.5. Перевірка за 1 – им законом Кірхгофа:
.
4.Метод еквівалентного генератора.
4.1. Визначення струму у вітці з опором :
Вилучення вітки з опором і побудова схеми активного двополюсника 1 (еквівалентного генератора):
Рис. 3. Схема активного двополюсника 1.
Визначення вхідного опору
Визначення напруги холостого ходу:
Визначення струму :
4.2. Визначення струму вітці з опором :
1) Вилучення вітки з опором і побудова схеми активного двополюсника 2:
Рис. 4. Схема активного двополюсника 2.
2) Визначення
вхідного опору
3) Визначення напруги холостого ходу:
4) Визначення струму :
