- •Історичний огляд розвитку обчислювальної техніки. Механічні і електро-механічні обчислювальні пристрої.
- •Базова апаратна конфігурація. Системний блок його складові, призначення.
- •Основні компоненти системного блоку. Призначення.
- •Процесор. Призначення, характеристики.
- •Основні характеристики центрального процесора
- •Електронна пошта. Загальна характеристика. Прикладні програми для роботи з Електронною поштою.
- •Додаткові пристрої пк. Характеристика і призначення
- •Клавіатура, групи клавіш, призначення.
- •Лазерні принтери[ред. • ред. Код]
- •Світлодіодні принтери[ред. • ред. Код]
- •3. Пристрої виведення iнформацiї
- •Струменеві принтери[ред. • ред. Код]
- •Сублімаційні принтери[ред. • ред. Код]
- •Матричні принтери[ред. • ред. Код]
- •Гусеничні принтери (train printer)[ред. • ред. Код]
- •Ланцюжкові друкуючі пристрої (chain printer)[ред. • ред. Код]
- •Сканери. Види сканерів, призначення, характеристики
- •Види сканерів
- •Пристрої маніпуляторного типу. Будова, принцип роботи.
- •Типи файлів. Файлова система. Параметри пошуку файлів.
- •Класифікація файлових систем[ред. • ред. Код]
- •Приклади файлових систем[ред. • ред. Код]
- •Поняття вікна. Типи вікон. Структурні елементи типового вікна Windows.
- •Робота з вікнами.
- •Створення ярлика
- •Файлові віруси
- •Ознаки появи вірусів
- •Основні заходи для захисту від вірусів
Ознаки появи вірусів
При зараженні комп'ютера вірусом важливо його знайти. Для цього слід знати про основні ознаки прояву вірусів. До них можна віднести наступні;
- припинення роботи або неправильна робота раніше
успішно функціонували програм:
- повільна робота комп'ютера;
- неможливість завантаження операційної системи;
- зникнення файлів і каталогів або перекручування їхнього
вмісту;
- зміна дати і часу модифікації файлів;
- зміна розмірів файлів;
- несподіване значне збільшення кількості
файлів на диску;
- істотне зменшення розміру вільної опера
тивної пам'яті;
- виведення на екран непередбачених повідомлень або
зображень;
- подача непередбачених звукових сигналів;
- часті зависання і збої у роботі комп'ютера.
Основні заходи для захисту від вірусів
Для того щоб не піддати комп'ютер зараженню вірусами і забезпечити надійне зберігання інформації на дисках, необхідно дотримуватися таких правил:
— обладнайте свій комп'ютер сучасними антивірусними програмами, наприклад Kaspersky Antivirus, і постійно обновляйте їхні вірусні бази;
— перед зчитуванням із дискет інформації, записаної на інших комп'ютерах, завжди перевіряйте ці дискети на наявність вірусів, запускаючи антивірусні програми свого комп'ютера;
— при переносі на свій комп'ютер файлів в архівованому вигляді перевіряйте їх відразу ж після розархівації на жорсткому диску, обмежуючи область перевірки тільки наново записаними файлами;
— періодично перевіряйте на наявність вірусів жорсткі диски комп'ютера, запускаючи антивірусні програми для тестування файлів, пам'яті й системних областей дисків із захищеної від запису дискети, попередньо завантаживши операційну систему із захищеної від запису системної дискети;
— завжди захищайте свої дискети від запису при роботі на інших комп'ютерах, якщо на них не буде здійснюватися запис інформації;
— обов'язково робіть архівні копії на дискетах цінної для вас інформації;
— не залишайте в кишені дисководу А дискети при вмиканні або перезавантаженні операційної системи, щоб запобігти зараженню комп'ютера завантажувальними вірусами;
— використовуйте антивірусні програми для вхідного контролю усіх виконуваних файлів, одержуваних із комп'ютерних мереж;
— щоб забезпечити більшу надійність, застосування антивірусу необхідно поєднувати з повсякденним використанням ревізора диска.
=25=
Призначення та параметри панелі задач. Призначення кнопки ПУСК
Панеллю задач називають елемент графічного інтерфейсу операційної системи Windows, що являє собою розташовану понизу екрану смугу з зображеними на ній задачами (відкритими вікнами) Windows (панель задач розташовується понизу екрану за замовчуванням, але ця настройка не є обов’язковою, користувач може перемістити її до будь-якого краю екрану). Основне призначення панелі задач – управління відкритими задачами. За допомогою панелі задач можна розгортати, згортати, закривати задачі, змінювати розмір вікон; розгортання вікон робиться натисканням лівої кнопки миші, коли курсор переміщений до відповідної задачі, згортання, зміну розміру вікна, переміщення вікна доступні через контекстне меню, яке з’являється при натисканні правою клавішею миші на відповідній задачі; також при наведенні курсору на задачу з’являється підказка, що показує ім’я задачі. Крім управління відкритими задачами панель можна використовувати для доступу до інших ресурсів комп’ютера (наприклад, документів) за допомогою кнопки “Пуск”, що знаходиться в лівому куті панелі. В правому куті панелі задач знаходиться системна область, в ній розташований системний годинник (можна змінювати час, що його показує годинник за допомогою подвійного натискання лівою клавішею миші на системному годиннику, або за допомогою команди з контекстного меню “Настройка даты / времени”); індикатор мови (його можна використовувати для зміни мови, тобто символів, що з’являються при натисканні відповідних клавіш на клавіатурі, наприклад, якщо індикатор позначений як “En” з клавіатури можна набирати англійські літери, “Ru” – літери російського алфавіту та ін.), за допомогою контекстного меню індикатора мови можна змінювати сполучення клавіш для зміни мови (Ctrl+Shift, Alt+Shift, або вибрати пункт “Отсутствует”), додавати нові мови, алфавітами яких може здійснювати набір користувач, видаляти мови, що використовуються в системі; також в системній області знаходяться позначення резидентних програм (програм, що постійно знаходяться в пам’яті). Контекстне меню панелі задач можна використовувати для управління вікнами (доступні три варіанти взаємного розміщення b3jnm: “Окна сверху вниз”, “Окна каскадом”, “Окна слева направо”); для згортання усіх вікон (команда “Свернуть все окна”); для виклику панелей інструментів (наприклад, панель “Быстрый запуск” призначена для швидкого доступу до програм та документів, що часто використовуються). Крім панелі “Быстрый запуск” (Quik Launch) до послуг користувача три інші стандартні панелі інструментів: “Ссылки” (Links), що дублює панель Links в Internet Explorer, “Рабочий стол” (Desktop), що показує усі піктограми на робочому столі і “Адрес” (Address), яка дозволяє ввести URL (котрий автоматично завантажиться в броузер, або вказати ім’я папки чи файла1. Також можна використати контекстне меню для настройки характеристик панелі задач. Ця можливість з’являться при обранні в контекстному меню команди “Свойства”, у діалоговому вікні
У нижній частині робочого стола перебуває панель завдань. Вона містить кнопку "Пуск", що призначений для швидкого запуску програм і пошуку файлів, а також забезпечує доступ до довідки.
При відкритті програми, документа або вікна на панелі завдань з'являється відповідному відкритому вікну кнопка. Натискання цієї кнопки дозволяє швидко перейти в обране вікно.
Головне меню відкривається кнопкою Пуск і дозволяє:
♦ запустити певну програму;
♦ виконати налагодження комп’ютера;
♦ виконати пошук інформації;
♦ коректно завершити роботу.
Головне меню
Пункти головного меню ОС: Усі програми, Знайти, Виконати, Довідка, Панель керування, Вимикання тощо. Режими вимикання'. вимкнути, сплячий режим, режим очікування, перезавантаження.
Наприклад, у пункті головного меню Усі програми містяться назви програм, встановлених на комп’ютері. Кожен пункт цього меню подається ярликом програми або папкою. Пункт Усі програми в ОС Windows XP завжди містить групу програм Стандартні.
=26=
Основні типи об’єктів та способи їх створення в ОС Windows. Файл – це сукупність логічно зв’язаних даних, записаних на компютерний носій інформації під окремим іменем Імена файлів в різних операційних системах формуються по-різному. До імені файла додається розширення, яке вказує на тип даного файла. Тип містить до трьох літер, наприклад, .txt означає текстовий файл (розширення txt), picture.bmp – графічний файл. Розширення .exe, .com вказує на файли з кодами програм.
Створення папки.
Папка – місце на диску, де зберігаються файли. Папки створює користувач.
Папку можна створити на Робочому столі або в іншій папці. Щоб створити папку потрібно в місці створення папки клацнути правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати команду Создать → Папку. При роботі у вікні можна дати команду Файл → Создать → Папку. При цьому створюється папка, яка отримує назву Новая папка. Це ім’я необхідно терміново змінити, ввівши з клавіатури нову назву папки. Вимоги до назви папки аналогічні вимогам до імені файлу.
Створення ярлика
Наявність ярлика на Робочому столі полегшує запуск додатка чи відкриття документу. Щоб створити ярлик для програми потрібно на Робочому столі відкрити контекстне меню і вибрати команду Создать → Ярлик. Відкриється діалогове вікно, в якому потрібно вказати шлях до об’єкта, клацнувши на кнопці Обзор. Знайти відповідний файл і натиснути кнопку Открыть. Програмні файли знаходяться на диску С: в папці Programm Files. Після цього натиснути кнопку Далее. Виведеться вікно, в якому буде вказано шлях до об'єкту для якого створюється ярлик і в якому потрібно натиснути кнопку Готово. Ярлик з’явиться на Робочому столі.
Щоб створити ярлик для документу чи папки то потрібно на піктограмі об’єкту відкрити контекстне меню і вибрати команду Создать ярлик. При необхідності перетягнути створений ярлик на Робочий стіл.
=27=
Прийом роботи з маніпулятором «миша» в ОС Windows
миша - це пристрій керування маніпуляторного типу. Вона має вигляд невеликої пластмасової коробочки з двома (або трьома) клавішами. Переміщення миші по поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об'єкта, який називається курсор миші, на екрані монітора. На відміну від клавіатури, миша не є стандартним пристроєм керування, тому для роботи з нею вимагається наявність спеціальної системної програми - драйвера миші.
Принцип роботи
Мишу можна відкривати без особливих проблем і ризику, і навіть потрібно час від часу це робити, для її чистки. На оберненій стороні миші знаходиться отвір, який відкривається поворотом пластикової шайби. Далі йде круглий шарік діаметром біля 1,5-2 см., який можна вийняти і почмстити. Цей шарик виготовлений із металу і покритий резиною. Під ним розташовані три маленьких валика, які з ним контактують. Один служить для управління шариком, а два інші реєструють механічні рухи шаріка. Ці пластмасові валики на кінці осей зв'язані з диском з растровими отворами. (див. малюнок).
Найбільш поширеним є оптико-механічний принцип регістрації миші. Цей принцип полягає в слідуючому. При переміщенні миші шарик приходить в рух і крутить дотикаючі дл нього валики. Вісь обертання одного із них вертикальна, а другого-горизонтальна. На цих вісях встановлені диски з растровими отрворами, які обертаються між двома пластмасовими цоколями. На першому цоколі знаходиться джерело світла, а на другому фоточуттєвий елемент (фотодіод, фототранзистор). Цей фотосенсор визначає, де знаходиться джерело світла: перед отвором, чи за пластмасовою перегородкою диска. Оскільки таких отворів два, то порядок освітлення фоточутливих елементів визначає напрям переміщення миші, а частота імпульсів залежить від її швидкості.
=28=
Програма «Провідник». Способи копіювання та переміщення об’єктів в ОС Win dows.
Структура вікна програми
Програма Провідник (файл ехрlоrer.ехе) призначена для навігації по файловій системі і виконання дій з її об'єктами.
Програму запускають одним з багатьох способів з головного меню, за допомогою її ярлика, командою ехрlоrer у командному рядку чи командою Провідник з контекстного меню папки тощо. Отримують вікно програми (рис. 1).
Вікно програми складається з двох основних частин дерева папок ліворуч і робочого поля зі змістом активної папки. Додатково можна ввімкнути панель інструментів і рядок статусу.
Дерево папок дає змогу переглядати вміст папок, відкривати будь-яку папку і виконувати дії з її вмістом: запускати програми, переміщати, копіювати файли, папки тощо.
Перед назвою папки у дереві може стояти позначка + чи -. Позначка + означає, що папка закрита (і в ній є інші папки), позначка - — папка відкрита, а відсутність позначки свідчить про те, що папка порожня або містить лише файли. Щоб відкрити / закрити папку, достатньо клацнути на позначці мишею.
Переміщати, копіювати, видаляти можна один об'єкт або групу об'єктів
Групу утворюють способом виділення об'єктів, клацаючи мишею на назві в режимі натиснутої клавіші Сtrl.
комбінації клавіш, які можна використовувати в різних програмах:
Сtrl + Х — вирізати (забрати) вибрані об'єкти в буфер обміну;
Сtrl + С — копіювати вибрані об'єкти в буфер обміну;
Сtrl + V — вставляти вміст буфера у потрібне місце.
Інтернет. Загальні відомості. Історія розвитку =29=
На перший погляд мережа Internet подібна до звичайних глобальних мереж. Але насправді вона має ряд абсолютно специфічних особливостей і унікальну структуру. Якщо звичайна глобальна комп'ютерна мережа може розглядатися як сукупність територіально розподілених локальних обчислювальних мереж, які, як правило, комутуються між собою за допомогою телефонної мережі, супутникових каналів зв'язку тощо і повністю підтримуються і керуються однією групою фахівців з єдиного центру, то мережа Internet складається з багатьох сотень вільно з'єднаних мереж. При цьому не існує єдиного центру управління, що відповідає за розвиток і функціонування Internet. Тому будь-яке підприємство або установа, маючи свою власну незалежну локальну комп'ютерну мережу, може безперешкодно мати вихід у загальний інформаційний простір, який називаємо Internet. Для отримання такого виходу немає потреби змінювати внутрішню мережну структуру, досить виконати ряд вимог щодо підключення до Internet і організації внутрішнього мережного адресного простору.
Internet - це унікальний конгломерат локальних, територіальних, глобальних та інших комп'ютерних мереж, з'єднаних в єдиний інформаційний простір, для якого не має значення ні структура, ні методи об'єднання його локальних складових.
Кожна з таких мереж підключається до Internet за допомогою спеціального апаратного забезпечення - маршрутизатора (router). Даний пристрій у загальному випадку виконує безліч функцій, серед яких потрібно особливо відмітити здатність направляти безпосередньо за місцем призначення інформацію, яка функціонує в Internet. При побудові територіальних і глобальних мереж, що об'єднують локальні обчислювальні мережі з однаковою технологією передачі даних (Ethernet, ARCNet та ін.), використовуються інші апаратні пристрої - мости. До функцій таких пристроїв належить аналіз всіх пакетів даних, що функціонують у міжмережному з'єднанні з метою їх доставки за заздалегідь указаною мережною адресою від однієї локальної мережі до іншої.
На відміну від моста, маршрутизатор - це пристрій, який дозволяє не тільки з'єднувати мережі з однаковою технологією передачі інформації, але й організовувати об'єднання найрізноманітніших мереж, що мають різну топологію і специфічні технології обміну даними.
Маршрутизатори є однією з найважливіших складових Internet. Вони використовуються практично в кожному міжмережному з'єднанні Internet для того, щоб обмежити і впорядкувати мережний трафік, визначити найбільш ефективний спосіб доставки пакетів інформації до місця призначення.
Щоб скласти більш повне уявлення про Internet стосовно її технічної і технологічної суті, а також про методи і перспективи її використання, було б корисно коротко зупинитися на історії виникнення і розвитку Internet.
Наприкінці 60-х років XX століття в Міністерстві оборони США були проведені перспективні дослідження з питань створення і використання з військовою метою комп'ютерних мереж, які мали б достатній запас технологічної міцності для того, щоб функціонувати у воєнний час. Концепція побудови таких мереж, яка була розроблена в рамках даних досліджень, сьогодні лежить в основі побудови більшості глобальних мереж, у тому числі і в основі Internet. У рамках даного проекту була розроблена мережа ARPAnet (Advanced Research Projects Agency) - мережа Агентства перспективних наукових проектів. Головним завданням при проектуванні та створенні даної мережі було завдання забезпечення необхідних для роботи в особливих умовах надійності і гнучкості, що дозволило б за потреби замінювати комп'ютери в мережі без додаткових перенастройок самої мережі.
У міру роботи над реалізацією даного проекту були визначені найбільш важливі складові нової мережі. Особлива увага при цьому була приділена способам оптимізації можливого шляху доставки повідомлень, методам побудови служби електронної пошти і служб поширення екстрених новин. Жодна з нових можливостей мережі не розроблялася як комерційний продукт. В основу програмних і технічних рішень, що розроблялися, спочатку закладався принцип відкритих стандартів, якими за необхідності могли користуватися всі бажаючі.
Саме завдяки тому, що концепція, технологія і стандарти інформаційного обміну (за винятком лише деяких засекречених елементів) мали і мають відкритий характер, дана мережа і набула такої широкої популярності. Основна ідея відкритості мережі полягала в тому, що подібний підхід до проектування і розробки такого масштабного програмно-технічного комплексу забезпечував максимальну стабільність і надійність усієї мережі, робив її більш доступною і корисною.
Тому мережа ARPAnet, що спочатку розроблялася виключно для військових цілей, уже в середині 1970-х років стала частіше використовуватися в мирних цілях. Саме в цей час вона набуває загальноосвітнього напряму. В основній своїй масі користувачами даної мережі стали університетські наукові центри та університетські вчені. Однак найбільш вражаючі зміни у способах і методах використання нової глобальної мережі сталися в останнє десятиріччя. Повсюдна комерціалізація мережі дозволяє сьогодні всім бажаючим купити доступ у світовий інформаційний простір, отримуючи при цьому повний спектр інформаційних, рекламних, розважальних та інших послуг, що надаються найрізноманітнішими компаніями і фірмами.
У 1990-ті роки мережа, відома вже як Internet, зазнала найбільших змін і почала охоплювати справді глобальні простори, розповсюджуючись по всьому світу і надаючи користувачам все нові види інформаційних джерел і послуг. Відпала необхідність нагляду за розвитком і використанням мережі з боку Агентства перспективних наукових проектів США. За перспективний розвиток і підтримку Internet взялася група організацій, таких, як US National Science Foundation - Національне наукове товариство США. Але навіть після цих, здавалося б, принципових перетворень, здатних докорінно змінити саму суть мережі, основні, базові елементи, закладені як технічні та організаційні основи при створенні мережі ARPAnet, залишилися без змін.
Найістотнішою відмінністю Internet від інших територіальних і глобальних комп'ютерних мереж, як уже зазначалося, є те, що не існує єдиного пункту управління даною мережею, який би координував її роботу на правах певного диспетчерського центру. З погляду технічної та організаційної структури, Internet - це вся сукупність комп'ютерів і окремих локальних обчислювальних мереж, сукупність телекомунікаційного обладнання (телефонні мережі, супутники зв'язку, виділені канали зв'язку і т.ін.), пов'язана в єдиний інформаційний простір по всьому світу. Будь-який персональний комп'ютер, будь-який користувач може по праву вважатися невід'ємною частиною єдиного кіберпростору, що охоплює з кожним днем все більші території і залучає до своєї сфери все більшу кількість користувачів.
Ще одним важливим аспектом існування і розвитку Internet є той факт, що в цій мережі немає і не може бути єдиного власника, який розпоряджається всією мережею цілком на правах власності. Будь-яка компанія, що надає інформаційні послуги в Internet, будь-який науковий або навчальний центр мають тільки певну, дуже обмежену частину даної мережі у вигляді апаратного і програмного забезпечення, що відповідає за об'єднання розрізнених комп'ютерів в єдине ціле. З точки зору інформаційного змісту Internet слід зауважити, що вся інформація, яка циркулює в надрах даної мережі, не має власника і розповсюджується абсолютно вільно.
Але сказане зовсім не означає, що мережа Internet є безглуздим нагромадженням інформаційного забруднення, серед якого важко відшукати корисні і необхідні дані. Тим більш неправильне уявлення про Internet як про стихійне об'єднання величезної кількості комп'ютерів, яке неможливо впорядкувати та організувати. Існують спеціалізовані добровільні і суспільні об'єднання та організації, що спостерігають за розвитком мережі і координують її роботу. Основна група таких ентузіастів Internet - це Internet Society або ISOC - Товариство прихильників Internet. Дана організація не має офіційних повноважень щодо управління мережею, проте стала неофіційним центром, що визначає основні напрями розвитку і вдосконалення Internet. Неофіційним інженерно-технічним центром Internet, що займається розробкою, розвитком, упровадженням і супроводом нових технологій, специфікацій і стандартів Internet є Internet Engineering1 Task Force -IETF, або Інженерні сили Internet. Основні функції даного центру можна сформулювати таким чином:
розв'язання невідкладних технічних і технологічних проблем функціонування Internet;
розробка правил використання мережних протоколів;
розробка і стандартизація термінології для розв'язання технічних проблем функціонування Internet;
вироблення рекомендацій, пов'язаних зі стандартизацією протоколів обміну даними в Internet;
значне поширення нових технологій в Internet;
проведення різних заходів щодо обміну інформацією між користувачами, дослідниками, розповсюджувачами інформаційних послуг і мережними адміністраторами Internet.
