- •1.Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
- •2. Збудник чуми
- •2.Клебсієли
- •1.Методи мікробіологічної діагностики стафілококових процесів та їх оцінка. Імунітет при стафілококових захворюваннях. Препарати для специфічної профілактики і терапії, оцінка.
- •2. Бордетелли. Властивості збудника коклюшу, профілактика, діагностика
- •3. Умовно-патогенні м/о.Біологічні властивості, етіологічна роль у розвитку опортуністичних інфекцій. Характеристика захворювань, спричинених ум-патогенними м/о.
- •1.Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.
- •2. Коринебактерії (лат. Corynebacterium) — рід грампозитивних паличковидних бактерій. З нех є як патогенні, так і непатоненні види.
- •2.Збудник дифтерії,біологічні властивості.
- •3.Роль води,грунту, повітря у передачі збудників вірусних інфекцій. Віруси,які найчастіше знаходяться в об'єктах навколишнього середовища.
- •2) Слизова носоглотки – через основні решітчасті кістки – подолання гематоенцефалічного бар’єру.
- •1.Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
- •2.Патоненні мікобактерії ,роль в розвитку патології людини. Збудники туберкульозу,властивості. Види туберкульозних бактерій. Патогенна і мікробіологічна діагностика туберкульозу.
- •3.Санітарна вірусологія, предмет завдання значення санітароної вірусології в діяльності лікаря.
- •3.Санітарно бактеріологічне дослідження харчових пробуктів на виявлення патогенних стафілококів
- •1.Патогенетичні основи мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів а і б. Методи мікробіологічної діагностики їх оцінка.
- •2.Лептоспіри, їх характеристика, класифікація. Патогенез, імунітет і мікробіологічна діагностика лептоспірозу. Специфічна профілактика і терапія.
- •1. Рід Шигел. Біолог власт, класиф, Патогенез дизентерії.
- •2.Мікоплазми, класифікація. Біологічні властивості, методи культивування. Патогенез, діагностика.
- •3. Харчові отруєння мікробної етіології. Класифікація харчових отруєнь, які їх спричиняють.
- •3. Санітарно-показові мікроорганізми повітря, методи їх виявлення. Критерії оцінки чистоти повітря закритих пФСриміщень.
- •10 Хв для застигання. Після цього чашки Петрі з поживним середовищем закріплюють на рухомому диску апарата Кротова, і вмикають прилад.
- •Vibrio cholerae non-01 вызывают различной степени тяжести холероподобную диарею.
- •2. Рикетсії, біологічні властивості. Класифікація. Рикетсії – збудники захворювань у людини. Збудник Ку-гарячки. Патогенез захворювання, лабораторна діагностика, специфічна профілактика.
- •3.Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.
- •1. Возбудитель чумы
- •2. Малярійні плазмодії. Їх характеристика. Патогенез малярії. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика і терапія
- •2.Эризипелотрикс
- •3. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.
- •1.Туляремия
- •2.Патогенні гриби і актиноміцети (збудники канидозу,дерматомікозу, їх характеристика). Принципи мб діагностики
- •3. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці забруднення грунту. Методи санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту.
- •1. Бруцеллы
- •19.1.Бацили сибірки. Біологічні особливості, патогенез, мікробіологічна діагностика і специфічна профілактика сибірки. Роль античних вчених в одержанні препаратів для специфічної профілактики сибірки.
- •19.3. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води.
- •2. Ієрсинії – збудник псевдотуберкульозу і ентероколіту, властивості, мікробіологічна діагностика ієрсиніозу.
- •3. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води
- •1. Збудники анаеробної інфекції ран, властивості, класифікація. Патогенез і мікробіологічна діагностика. Методи специфічної профілактики і терапії анаеробної інфекції ран.
- •21.3. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора навколишнього середовища: повітря, води, ґрунту. Методи дослідження
- •1. Етапи розвитку вчення про збудника дифтерії. Теоритичні основи специфічнї профілактики дифтерії. Протидифтерійні препарати.
- •2. Бордетели, їх властивості. Збудник коклюшу, морфологічні, культуральні, антигенні властивості. Мікробіологічна діагностика і специфічна профілактика коклюшу.
- •3. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми -показники процесу самоочищення води.
- •1.Патогенез дифтерії, імунітет. Мікробіологічна діагностика бактеріоносійства. Диференціація збудника дифтерії і сапрофітних коринебактерій.
- •1, Збудник сифілісу.Морфологічні,культуральні властивості.Патогенез , імунітет.Мб. Діагностика і терапія.
- •2. Коринебактерії характеристика. Еволюція коринобактерій. Біовари дифтерійних паличок. Токсикоутворення, генетичні детермінанти токсиногенності. Вимірювання сили токсину.
19.3. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води.
Методи санітарно-мікробіологічного дослідження води використовують для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 мл води і виявлення патогенних мікроорганізмів (сальмонел, холерних вібріонів, лептоспір, шигел і ентеровірусів). Крім того, оскільки пряме виділення патогенних бактерій з води потребує спеціальних досліджень, існують непрямі методи, які дають якісну і кількісну оцінку ступеня фекального забруднення води. Для цього використовують два непрямі санітарно-мікробіологічні показники - загальне мікробне число і вміст санітарно-показових мікроорганізмів. Загальне мікробне число - це кількість колоній, які виростають при посіві 1мл води на 1,5 % м'ясо-пептонному агарі після 24 год. вирощування при температурі 37 *С. Питна вода безпечна в епідемічному плані, якщо мікробне число не перевищує 100 в 1 мл. Цей показник було прийнято у стандартах багатьох країн, у тому числі й в Україні. Важливим є виявлення у воді бактерій групи кишкової палички (БГКП), які містяться у випорожненнях людини і тварин. Кількісно наявність БГКП характеризується двома показниками: індексом БГКП і титром БГКП. Індекс БГКП (колі-індекс) - це кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 літрі води. Титр БГКП (колі-титр) - це найменша кількість досліджуваної води (в мілілітрах), у якій виявляють одну БГКП. Питна вода повинна мати колі-індекс, не вищий за 3, що відображено в державному стандарті -ДСанПін "Вода питна..."(2010 p.).
Фекальні коліформні палички швидко гинуть у зовнішньому середовищі, тому їх виявлення свідчить про свіже фекальне забруднення води. Вони зброджують лактозу при t'= 43-44,5 'С через 24 години, не здатні утилізувати цитрат. Додатковими критеріями санітарного стану води є титр ентерококів (рекомендовано в тих випадках, коли дослідження на кишкову паличку дає нечіткі результати), титр Clostridium periringens, титр бактеріофагів.
Морська вода в системах басейнів повинна відповідати вимогам, які висуваються до прибережних вод морів у містах водокористування населення, і в ній не повинно бути більше 10а КУО коліформних бактерій в 1 л. Лабораторний контроль за якістю води у ванні басейну включає дослідження з визначення основних мікробіологічних показників: БГКП, термотолерантні коліформні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок. Нормативи для води плавальних басейнів: основні - загальні коліформні бактерії в 100 мл - 5 1; термотолерантні коліформні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок відсутні в 100 мл і додаткові показники - збудники кишкових інфекцій, синьогнійна паличка в 100 мл, цисти лямблій у 50 л води - відсутні (СанПіН 2.1.2.1188-03). Визначення у пробах води збудників кишкових інфекцій, паразитарних захворювань або синьогнійної палички є підставою для заміни води у басейні. При появі випадків пневмоній, гострих респіраторних захворювань серед відвідувачів басейну проводять дослідження на наявність легіонел [Legionella pneumophila).
Санітарно-мікробіологічне дослідження стічних вод, їх осадів проводять для оцінки ефективності їх очистки і знезаражування перед спуском у водоймища і на поля зрошення. Відповідно до директив
Мікробіологічний контроль води здійснюють при запобіжному і поточному санітарному нагляді.
Запобіжний нагіш проводять:
1) при вирішенні питань водопостачання і локалізації населених територій:
2) при санітарній оцінці басейна, місць колективного відпочинку.
Поточний контро» здійснюють:
1) при оцінці якості питного водопостачання населених місць;
2) при оцінці санітарного стану поверхневих вод для встановлення ступеня впливу біологічної контамінації на процеси самоочищення;
3) при кнтролі над знешкодженням стінних вод»
4) за епідемічними показаннями для зясуваииа можливого шляху передачі інфекційних захворювань (проводять виявлення санітарно-показових і патогенних мікроорганізмів.
БІЛЕТ 19
20.1. Клостридії правця, властивості. Токсиноутворення. Патогенез правця у людини. Мікробіологічна діагностика, специфічна профілактика, терапія, їх теоретичне обґрунтування та оцінка.
Clostridium tetani, облігатній анаероб, грампозитивна тонка і довга паличка, має перитрих (рухливість), має термінально розташовану круглу спору, що надає їй вид барабанної палички. При виращуванні на рідких поживних середовищах утворюе сильний екзотоксин, який складається з тетанолізину та тетаноспазміну, які мають гемолітичну та спастичну дію. На твердих середовищах збудник формує прозорі чи сіруваті шороховаті колонії. Має О- та Н-антигени, за характером останнього збудника поділяють на 10 серотипів. Вуглеводи не розщеплює.
Правцеві клостридії є представниками нормальної мікрофлори кишківнику свійських тварин, звідки вони з фекаліями потрапляють у грунт, переходять у спорову форму та зберігаються там роками. Збудник потрапляє в організм людини через шкіру, м*язи, слизові оболонки при пораненнях, ін*єкціях, опіках, обмороженнях тощо, звідки він розповсюджуються по кровоносним та лімфатичним судинам, нервовим стовбурам, уражаючи НС, зокрема нервові закінчення синапсів, які секретують медіатори, порушуючі проведення імпульсів. Клінічно: після інкубаційного періоду 6-14 днів спостерігається спазм жувальних м*язів, утруднення ковтання, напруження м*язів потилиці, спини (опістотонус), судоми м*язів усього тіла, підвищена чутливість. Іммунітет не виробляється.
Бактеріоскопія: забарвл. за Граммом, Ожешко. Грам+ палички, вигляд барабанних паличок.
Бактеріологія: сер-ще Кітта-Тароцці, анаеробний кров*яний агар (на кров. агарі плоскі, напівпрозорі, з нерівними краями, у вигляді переплетенних ниток.
Біологічно: реакція нейтралізації токсину правцевою сироваткою на тваринах
Серологія: РНГА, ІФА
Лікування: протиправцева антитоксична сероватка, протиправцевий іммуноглобулінін людини
Профілактика: Штучний активний іммунітет –адсорбований анатоксин у складі вакцин АКДП та АДП чи секстанатоксину.
Хірургічна обробка рани та введення правцевого анатоксину.
