19.3. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води.

Методи санітарно-мікробіологічного досліджен­ня води використовують для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 мл води і виявлення патогенних мікроорганізмів (сальмонел, холерних вібріонів, лептоспір, шигел і ентеровірусів). Крім того, оскільки пряме виділення патогенних бакте­рій з води потребує спеціальних досліджень, іс­нують непрямі методи, які дають якісну і кількісну оцінку ступеня фекального забруднення води. Для цього використовують два непрямі санітарно-мі­кробіологічні показники - загальне мікробне число і вміст санітарно-показових мікроорганізмів. За­гальне мікробне число - це кількість колоній, які виростають при посіві 1мл води на 1,5 % м'ясо-пептонному агарі після 24 год. вирощування при температурі 37 *С. Питна вода безпечна в епідеміч­ному плані, якщо мікробне число не перевищує 100 в 1 мл. Цей показник було прийнято у стандартах багатьох країн, у тому числі й в Україні. Важливим є виявлення у воді бактерій групи кишкової палич­ки (БГКП), які містяться у випорожненнях людини і тварин. Кількісно наявність БГКП характеризується двома показниками: індексом БГКП і титром БГКП. Індекс БГКП (колі-індекс) - це кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 літрі води. Титр БГКП (колі-титр) - це найменша кількість досліджуваної води (в мілілітрах), у якій виявляють одну БГКП. Питна вода повинна мати колі-індекс, не вищий за 3, що відображено в державному стандарті -ДСанПін "Вода питна..."(2010 p.).

Фекальні коліформні палички швидко гинуть у зовнішньому середовищі, тому їх виявлення свід­чить про свіже фекальне забруднення води. Вони зброджують лактозу при t'= 43-44,5 'С через 24 години, не здатні утилізувати цитрат. Додатковими критеріями санітарного стану води є титр ентеро­коків (рекомендовано в тих випадках, коли дослі­дження на кишкову паличку дає нечіткі результати), титр Clostridium periringens, титр бактеріофагів.

Морська вода в системах басейнів повинна від­повідати вимогам, які висуваються до прибережних вод морів у містах водокористування населення, і в ній не повинно бути більше 10^а КУО коліформних бактерій в 1 л. Лабораторний контроль за якістю води у ванні басейну включає дослідження з ви­значення основних мікробіологічних показників: БГКП, термотолерантні коліформні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок. Нормативи для води плавальних басейнів: основні - загальні коліформ­ні бактерії в 100 мл - 5 1; термотолерантні колі­формні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок відсутні в 100 мл і додаткові показники - збудни­ки кишкових інфекцій, синьогнійна паличка в 100 мл, цисти лямблій у 50 л води - відсутні (СанПіН 2.1.2.1188-03). Визначення у пробах води збудни­ків кишкових інфекцій, паразитарних захворювань або синьогнійної палички є підставою для заміни води у басейні. При появі випадків пневмоній, го­стрих респіраторних захворювань серед відвідува­чів басейну проводять дослідження на наявність легіонел [Legionella pneumophila).

Санітарно-мікробіологічне дослідження стічних вод, їх осадів проводять для оцінки ефективності їх очистки і знезаражування перед спуском у водо­ймища і на поля зрошення. Відповідно до директив

Мікробіологічний контроль води здійснюють при запобіжному і поточному санітарному нагляді.

Запобіжний нагіш проводять:

1) при вирішенні питань водопостачання і локалізації населених територій:

2) при санітарній оцінці басейна, місць колективного відпочинку.

Поточний контро» здійснюють:

1) при оцінці якості питного водопостачання населених місць;

2) при оцінці санітарного стану поверхневих вод для встановлення ступеня впливу біологічної контамінації на процеси самоочищення;

3) при кнтролі над знешкодженням стінних вод»

4) за епідемічними показаннями для зясуваииа можливого шляху передачі інфекційних за­хворювань (проводять виявлення санітарно-показових і патогенних мікроорганізмів.

БІЛЕТ 19

20.1. Клостридії правця, властивості. Токсиноутворення. Патогенез правця у людини. Мікробіологічна діагностика, специфічна профілактика, терапія, їх теоретичне обґрунтування та оцінка.

Clostridium tetani, облігатній анаероб, грампозитивна тонка і довга паличка, має перитрих (рухливість), має термінально розташовану круглу спору, що надає їй вид барабанної палички. При виращуванні на рідких поживних середовищах утворюе сильний екзотоксин, який складається з тетанолізину та тетаноспазміну, які мають гемолітичну та спастичну дію. На твердих середовищах збудник формує прозорі чи сіруваті шороховаті колонії. Має О- та Н-антигени, за характером останнього збудника поділяють на 10 серотипів. Вуглеводи не розщеплює.

Правцеві клостридії є представниками нормальної мікрофлори кишківнику свійських тварин, звідки вони з фекаліями потрапляють у грунт, переходять у спорову форму та зберігаються там роками. Збудник потрапляє в організм людини через шкіру, м*язи, слизові оболонки при пораненнях, ін*єкціях, опіках, обмороженнях тощо, звідки він розповсюджуються по кровоносним та лімфатичним судинам, нервовим стовбурам, уражаючи НС, зокрема нервові закінчення синапсів, які секретують медіатори, порушуючі проведення імпульсів. Клінічно: після інкубаційного періоду 6-14 днів спостерігається спазм жувальних м*язів, утруднення ковтання, напруження м*язів потилиці, спини (опістотонус), судоми м*язів усього тіла, підвищена чутливість. Іммунітет не виробляється.

Бактеріоскопія: забарвл. за Граммом, Ожешко. Грам+ палички, вигляд барабанних паличок.

Бактеріологія: сер-ще Кітта-Тароцці, анаеробний кров*яний агар (на кров. агарі плоскі, напівпрозорі, з нерівними краями, у вигляді переплетенних ниток.

Біологічно: реакція нейтралізації токсину правцевою сироваткою на тваринах

Серологія: РНГА, ІФА

Лікування: протиправцева антитоксична сероватка, протиправцевий іммуноглобулінін людини

Профілактика: Штучний активний іммунітет –адсорбований анатоксин у складі вакцин АКДП та АДП чи секстанатоксину.

Хірургічна обробка рани та введення правцевого анатоксину.