10.6. Термінологічний словник

Генеральний аторней – генеральний прокурор.

Імпічмент – особлива процедура притягнення до відповідальності федераль­них посадових осіб, закріплена рішенням Верховного суду США у 1803 р. – по справі "Мербері проти Едісона".

Конгрес – парламент США.

Конфедерація – форма слабо централізованого державного устрою; союз су­веренних держав, утворений для досягнення спільних цілей політич­ного, економічного або оборонного характеру. Конфедеративний союз північно-американських штатів існував у 1781-1787 pp.

Система стримувань і противаг – конституційний державний механізм, в ра­мках якого кожна із гілок влади може нейтралізувати спроби іншої узурпувати всю повноту влади.

10.7. Хронологія

1774 p. – Перший Континентальний конгрес.

1775-1783 p. – війна північноамериканських колоній Англії за незалежність.

4 липня 1786 р. – прийнята Декларація незалежності США.

1781 p. – вступила в дію перша конституція США – Статті Конфедерації.

1783 р. – підписаний Версальський (Паризький) мирний договір про незале­жність США.

1787 p. – прийнята діюча Конституція США.

1791 p. – прийнятий Білль про права – перші 10 поправок до Конституції США.

10.8. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4 липня 1776 р.)

(Витяги)

Коли в ході людських подій для народу стає необхідним розірвати політичні зв'язки, які з'єднували його з іншим народом, і зайняти серед держав земної кулі те окреме й рівне становище, на яке йому дають право закони природи і творця природи, то належна повага до думки людства вимагає, щоб він вказав причини, які спонукують його до відокремлення.

Ми вважаємо очевидними такі істини: що всі люди створені рівними; що вони наділені своїм творцем певними невід'ємними правами, в числі яких – життя, воля і прагнення до щастя; що для забезпечення цих прав серед людей встановлюються уряди, справедлива влада яких випливає із згоди керованих; що коли яка-небудь форма правління стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її і встановити новий уряд, заснувавши його на таких принципах і організовуючи його владу в тій формі, які він вважатиме за найбільш придатні для здійснення його безпеки і щастя. Розважність, звичайно, приписує, щоб уряди, встановлені з давніх часів, не мінялися б з пустих і скороминущих причин; і згідно з цим весь досвід показує, що людство більш схильне терпіти, поки зло терпиме, ніж встановлювати свої права, знищуючи порядки, до яких воно звикло. Але коли довгий ряд зловживань і насильств, незмінно ставлячи все ту ж мету, виявляє намір підкорити людей абсолютному деспотизмові, то їх право, їх обов'язок скинути такий уряд і встановити нових стражів для своєї майбутньої безпеки.

Таке було довготерпіння цих колоній і така необхідність, яка примушує їх змінити свою колишню систему управління. Історія нині царствуючого короля Великобританії є історія цілого ряду образ і насильств, які мали прямою метою встановлення необмеженої тиранії над нашими штатами. Щоб довести це, подамо факти безсторонньому світові.

1. Він відмовляв у своїй згоді на найбільш корисні і необхідні для громадського блага закони.

2. Він заборонив своїм губернаторам схвалювати закони негайної і настійної необхідності, інакше як під умовою зупинення їх чинності, поки не

буде одержана його згода, а після такого зупинення він рішуче нехтував займатися ними.

3. Він відмовлявся санкціонувати інші закони, важливі для великих

населених округ, добиваючись, щоб їх народ відмовився від свого права представництва в законодавчих зборах, права, неоціненного для них і страшного лише для тиранів.

4. Він скликав законодавчі збори в місцях незвичайних, незручних і віддалених від сховища їх державних документів з єдиною метою довести їх втомою до поступки його заходам.

5. Він неодноразово розпускав палати представників за те, що вони з мужньою твердістю противилися його втручанням у права народу.

6. Він довгий час після таких розпусків відмовлявся дати розпорядження про обрання інших палат, завдяки чому законодавча влада, яку не можна знищити, поверталася до народу в його сукупності, при чому штат тим часом залишався під загрозою всіх небезпек нападу ззовні і заворушень всередині.

7. Він намагався перешкоджати зростанню населення наших штатів, заважаючи для цієї мети чинності законів про натуралізацію іноземців, відмовляючись видавати інші для заохочення їх переселення сюди і утруднюючи умови займання нових земель.

8. Він заважав виконанню правосуддя, відмовляючи у своїй згоді на закони про відкриття судових місць.

9. Він поставив судців у залежність тільки від його волі щодо заміщення їх посад, розміру і виплати їх окладів.

10. Він встановив безліч нових посад і прислав до нас юрби чиновників, щоб виснажувати наш народ і поїдати його засоби до існування.

11. Він тримав серед нас, під час миру, постійне військо без згоди наших законодавчих зборів.

12. Він прагнув зробити військову владу незалежною і поставленою вище цивільної.

13. Він об'єднувався з іншими особами¹, щоб підкорити нас юрисдикції, чужій нашій конституції і не визнаній нашими законами, даючи свою згоду на їх акти уявного законодавства.

(14) про розквартирування серед нас великих озброєних загонів;

(15) про захист їх, підробкою справжнього суду, від кари за вбивства, вчинені серед населення цих штатів;

(16) про припинення нашої торгівлі з усіма частинами світу;

(17) про оподаткування нас без нашої згоди;

(18) про позбавлення нас у багатьох випадках переваг суду присяжних;

(19) про висилання нас за моря для суду за уявні злочини;

(20) про знищення вільної системи англійських законів в одній сусідній провінції, встановлення там свавільного управління і розширення її кордонів, щоб зробити її в один і той же час прикладом і знаряддям запровадження такої ж необмеженої влади в цих колоніях;

(21) про відібрання наших хартій, знищення наших найбільш нами цінимих законів і зміну в самій основі форм нашого правління;

(22) про зупинення дій наших власних законодавчих зборів і оголошення себе наділеними владою видавати для нас закони в яких би то не було випадках.

23. Він зрікся управління нами, оголосивши нас поза своїм протекторатом і провадячи проти нас війну.

24. Він грабував наші моря, спустошуючи наші береги, палив наші міста і губив життя нашого народу.

25. Він в теперішній час перевозить величезні армії іноземних наймитів, щоб довершити справу смерті, розору і тиранії, вже почату в умовах жорстокості і віроломства, які ледве чи знаходять свою подобу в найбільш варварські часи, і цілком негідну голови цивілізованої нації.

26. Він примусив наших співгромадян, взятих у полон у відкритому морі, підняти зброю проти своєї країни, стати катами своїх друзів і братів або самим загинути від їх руки.

27. Він підбурював внутрішні повстання серед нас і намагався навести на мешканців нашої прикордонної смуги лютих індійських дикунів, відоме правило провадження війни в яких це – все знищувати без різниці віку, статі і стану.

На кожній стадії цих утисків ми подавали петиції в найшанобливіших висловах про відновлення наших прав: відповіддю на наші неодноразові петиції були тільки неодноразові образи. Державець, характер якого таким способом виявлений всіма вчинками, що показують його як тирана, нездатний бути правителем вільного народу.

Ми не виявляли і недостачі уваги до наших британських братів. Ми попереджали їх час од часу про намагання їх законодавчих зборів поширити на нас нічим не виправдану юрисдикцію. Ми нагадували їм про умови нашої еміграції і нашого заселення тут. Ми зверталися до їх вродженої справедливості і великодушності і ми закликали їх зв'язками нашого загального споріднення зріктися цих насильств, які неминуче порвуть наші зв'язки і зносини. Вони також були глухі до голосу справедливості і крові. Ми повинні тому підкоритися необхідності, яка вказує наше відокремлення, і вважати їх, як ми вважаємо інше людство, ворогами у війні і друзями в мирі.

Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, які зібралися на спільний конгрес, закликаючи найвищого суддю світу у свідки правоти наших намірів, іменем і владою доброго народу наших колоній, урочисто оголошуємо і проголошуємо:

Що наші Сполучені колонії є, і по праву повинні бути, вільні і незалежні штати, що вони звільнені від усякого підданства британській короні і всякий політичний зв'язок між ними і державою Великобританії повинен бути і є цілком знищений; і що, як вільні і незалежні штати, вони мають цілковиту владу оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, встановлювати торгівлю і вчиняти всі інші акти й справи, які незалежні держави можуть чинити по праву. За підтримання цієї декларації з твердою надією на опіку божого промислу ми взаємно ручимося один одному нашим життям, нашим майном і нашою священною честю.

¹Англійський парламент.