4. Договори, зобов’язання та відповідальність на трубопровідному транспорті

Характер договірних трубопровідних зобов’язань залежить від способу транспортування (типу трубопроводу) та об’єкта транспортування. 

Залежно від способу транспортування трубопровідні зобов’язання поділяються на транспортування магістральним трубопроводом і на транспортування промисловим трубопроводом (розподільним тощо).

Залежно від об’єкта транспортування існують такі види трубопровідних зобов’язань:

• трубопровідне транспортування нафти;

• трубопровідне транспортування газу;

• трубопровідне транспортування продуктів хімії;

• трубопровідне постачання інших продуктів.

Договірні зобов’язання у сфері трубопровідного транспорту зазнають істотного імперативного регулювання законодавством. Загальні засади правового статусу підприємств трубопровідного транспорту визначив Закон України «Про трубопровідний транспорт», правове регулювання договорів міститься в Цивільному (глава 64) та Господарському (глава 32) кодексах України, правила здійснення трубопровідного транспортування закріплено у спеціальних підзаконних актах – Постановах КМУ, Інструкціях НКРЕ та інших нормативних документах.

Договір трубопровідного транспортування укладається в письмовій формі (оформлюється значною кількістю супровідних паперів), є оплатним і консенсуальним – укладення договору створює обов’язок вимагати постачання.

Залежно від виду трубопровідного транспортування (магістральне чи промислове) визначаються деякі особливості регулювання договірних відносин.

Договори з трубопровідного транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл, договори постачання природного газу за регульованим чи за нерегульованим тарифом укладаються тільки спеціальними суб’єктами – транспортними організаціями, які мають ліцензію, що видається НКРЕ. Ліцензування такої діяльності передбачає відповідність договірних відносин ліцензійним умовам діяльності. Інші види трубопровідного транспортування передбачають урахування спеціальних правил та умов постачання трубопроводами.

Основні учасники договору трубопровідного транспортування – це транспортна організація – постачальник і споживач – користувач послугами.

Також може брати участь в угоді трубопровідного транспортування вантажоприймальник (у разі, якщо постачальнику не належать приймальні потужності на кінцевому пункті постачання). Слід також виділити як різновид договір постачання продуктів (газу, нафти тощо), де на кінцевому пункті поставки продукти безпосередньо споживаються. Відповідно, в трубопровідному транспортуванні — постачальник і користувач послугами та вантажоприймальник, а в трубопровідному постачанні – постачальник і споживач.

Основні обов’язки постачальника:

• постачання споживачам вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договору та узгоджених між сторонами диспетчерських графіків;

• забезпечення обліку транспортованих продуктів. Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам і стандартам України та бути повірені органами Держстандарту України;

• не перешкоджати в доступі до засобів вимірювальної техніки продуктоперекачувальних станцій та вузлів оперативного обліку кількості транспортованих продуктів користувачам послугами та контрольним органам;

• здійснення контролю фізико-хімічних властивостей продуктів відповідно до нормативних документів і на письмовий запит видавати споживачам – користувачам послуг паспорти якості продуктів.

Основні права постачальника:

• вимагати від користувача послугами документи, що мають безпосереднє відношення до отримання транспортних послуг, у тому числі документи, що засвідчують право власності на продукти або право розпорядження ними за дорученням власника, документи, що підтверджують згоду вантажоприймальника прийняти продукт;

• відмовити користувачу послугами в транспортуванні в разі неоплати транспортних послуг, відсутності в користувача послугами документів, що підтверджують право власності на продукти або право на розпорядження ними за дорученням власника, а також документів, що засвідчують згоду вантажоприймальника прийняти продукт, невідповідності якості продуктів вимогам нормативних документів та стандартів;

• звертатися до НКРЕ для розгляду невирішених шляхом переговорів питань;

• отримувати від користувачів послугами плату за транспортування трубопроводами за встановленим тарифом або згідно з договором.

Обов’язки споживача – користувача послуг:

• надавати постачальнику документи, що мають безпосереднє відношення до отримання транспортних послуг, у тому числі документи, що засвідчують право власності на продукти або право розпорядження ними за дорученням власника, документи, що підтверджують згоду вантажоприймальника прийняти продукт;

• забезпечувати надання постачальнику продуктів, якість яких відповідає вимогам нормативних документів та стандартів;

• сплачувати встановлену плату постачальникам за встановленим тарифом або згідно з договором;

• здійснювати приймання продукту в пункті призначення.

Права споживача – користувача послуг:

• отримувати вуглеводні, хімічні продукти, води та інші продукти і речовини відповідно до умов договору та узгоджених між сторонами диспетчерських графіків;

• вимагати від постачальника забезпечення обліку транспортованих продуктів. Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам і стандартам України та бути повірені органами Держстандарту України;

• мати доступ до засобів вимірювальної техніки продуктоперекачувальних станцій та вузлів оперативного обліку кількості транспортованих продуктів;

• вимагати здійснення контролю фізико-хімічних властивостей продуктів відповідно до нормативних документів і видачі паспортів якості продуктів.

Це – загальні умови договорів, які, безумовно, відрізняються залежно від виду договору. Щодо ліцензованої діяльності, то законодавець установлює типові договори, і будь-які зміни до їх умов погоджуються з НКРЕ. Зокрема, Держнафтогазпромом затверджено «Типовий договір на транспортування природного газу.

Щодо відповідальності учасників правовідносин на трубопровідному транспорті. Встановлено, що порушення законодавства України про трубопровідний транспорт тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність (ст. 71, ст. 98, ст. 138 КпАП; ст. 280, ст. 292 ККУ).

Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт несуть особи, винні у:

• недотриманні вимог Правил охорони магістральних трубопроводів;

• навмисному пошкодженні, руйнуванні та розкраданні обладнання об’єктів трубопровідного транспорту, крадіжках товарної продукції, що транспортується трубопровідним транспортом, а також у завданій навколишньому природному середовищу шкоді;

• порушенні інших вимог ст. 20 Закону України «Про трубопровідний транспорт» і відповідних підзаконних актів.

Підприємства, установи та організації, які виготовляють і постачають для об’єктів трубопровідного транспорту обладнання, труби та інше устаткування, несуть відповідальність за його якість і технічний рівень відповідно до чинних стандартів, а також за всі приховані дефекти, виявлені в процесі експлуатації об’єкта, і відшкодовують у зв’язку з цим підприємствам трубопровідного транспорту заподіяну шкоду згідно з чинним законодавством України.

Будівельно-монтажна організація протягом першого року експлуатації об’єкта трубопровідного транспорту має за власний рахунок усунути виявлені в процесі експлуатації дефекти будівельно-монтажного характеру. Місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, а також громадяни зобов’язані відшкодувати завдану підприємствам трубопровідного транспорту шкоду в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством України.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту згідно з чинним законодавством України відшкодовують витрати підприємствам, установам і організаціям, які брали участь у ліквідації наслідків аварій, що виникли в умовах надзвичайного стану на об’єктах трубопровідного транспорту, а також шкоду, завдану власникам землі і землекористувачам. Шкода, заподіяна здоров’ю, а також майну громадян внаслідок аварій на зазначених об’єктах, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту.

Цивільна, майнова відповідальність на трубопровідному транспорті регулюються загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів про зобов’язання, про делікти та перевозку, з урахуванням положень типових договорів про транспортування.