- •Фізика – як наука про природу.
- •Механічний рух і його види.
- •Закон додавання швидкостей.
- •Рівноприскорений рух.
- •Рівномірний рух матеріальної точки по колу
- •20. Ізопроцеси в газах
- •21. Перехід рідини в газоподібний стан
- •22. Водяна пара в атмосфері
- •27. Перший закон термодинаміки
- •24. Твердий стан речовини.
- •28. Двигуни внутрішнього згорання
- •29. Електричні заряди.
- •30. Електричне поле
- •31. Електроємність провідника.
- •8. В електротехніці заряди накопичують у конденсаторах.
- •9. Види конденсаторів
- •33. Активний опір провідників.
- •34. Джерела електричної енергії.
- •Джерелом електричної енергії називають пристрій, який перетворює енергію будь якого виду в електричну.
- •Сторонніми силами називають будь-які сили не електростатичної природи, які діють на заряджені частинки
- •35. Робота та потужність електричного струму.
- •Потенціальну енергію електрона поза металом приймаємо рівною нулю, а всередині металу від’ємною.
- •Контактна різниця потенціалів має різне значення для різних пар металів – від кількох десятих вольта до кількох вольтів.
- •Електрорушійну силу у замкненому колі, складеному з різнорідних металів, яка зумовлена різними температурами контактів, називають термоелектрорушійною силою.
- •Термоелектрорушійна сила у колі з двох різних металів прямо пропорційна різниці температур їх контактів і залежить від роду матеріалів.
- •37. Електричний струм в електролітах.
- •38. Електричний струм в газах.
- •39. Електричний струм у вакуумі.
- •1. Термоелектронна емісія. Залежність струму насичення від температури
- •Напівпровідникові прилади Напівпровідникові діоди
- •41. Магнітне поле як особливий вид матерії.
- •42 Запитання Постійні магніти
- •Магнітне поле землі
- •Пара-,діа-, ферамагнетики
- •43 Запитання Дія магнітного поля на провідник із струмом
- •44 Запитання
- •45 Запитання
- •Магнітний потік
- •46 Запитання
- •Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •47 Запитання
46 Запитання
3. Механічним коливанням називають періодично повторюваний рух матеріальної точки по деякій траєкторії, яку ця точка проходить по черзі в протилежних напрямах.
Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання фізичної величини (або будь-якої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами синуса або косинуса
Коливальний рух
Одні коливання, наприклад рухи повітря в духових інструментах,поршня у двигуні внутрішнього згоряння, голки швацької машинки,здатні відбуватися тільки тоді, коли на тіло діють зовнішні сили, які періодично змінюються та змушують тіло здійснювати коливальний рух. Такі коливання називають вимушеними.
^ Вимушені коливання — це коливання, які відбуваються під дією зовнішньої сили, що періодично змінюється.
Інші коливання зумовлені дією внутрішніх сил системи й тому здатні відбуватися без зовнішнього періодичного впливу. Такими є, наприклад, коливання підвішеної на нитці або на пружині кульки,які виникають після того, як кульку відхилили від положення рівноваги й відпустили; погойдування гілки дерева після того, які з неї злетів птах; коливання дзвіночка, який штовхнули рукою. Такі коливання називають вільними.
Вільні коливання — це коливання, які відбуваються під дією внутрішніх сил системи й виникають у системі після того, як її було виведено з положення рівноваги та надано самій собі.
Умови виникнення коливань
Прикметною рисою будь-якої коливальної системи є наявність в ній положення стійкої рівноваги. Саме біля цього положення й відбуваються вільні коливання. Щоб у коливальній системі виникли вільні коливання, необхідне виконання двох умов:
1) системі має бути передана надлишкова енергія (порівняно з тією, якою володіє система в положенні стійкої рівноваги.
2) тертя в системі має бути досить малим,інакше коливання швидко затухнуть або навіть не виникнуть (так затухають, наприклад, коливання на пружині тіла, опущеного в рідину).
Класифікація коливальних рухів
Коливальний рух, як і будь-який інший рух, характеризують такі фізичні величини, як швидкість,прискорення, координата (зміщення). Значення цих фізичних величин у процесі коливань постійно змінюються. Якщо значення фізичних величин, що змінюються в процесі коливань, повторюються через рівні проміжки часу, такі коливання називають періодичними.
Існує ряд фізичних величин, які характеризують саме періодичні коливання: амплітуда, період,частота, циклічна частота, фаза коливань.
Параметри коливального руху
Амплітуда коливань А — це фізична величина,яка дорівнює максимальному зміщенню:
^ Одиниця зміщення та одиниця амплітуди коливань у СІ — метр (м).
Амплітуда вільних коливань визначається початковими умовами, тобто тією енергією, яка була передана тілу в момент, коли воно було виведене з положення рівноваги.
^ Період коливань Т — це фізична величина, що дорівнює мінімальному проміжку часу за який тіло повертається в початкове положення (здійснює одне повне коливання):
де — час коливань; ^ N— число повних коливань за цей проміжок часу.
Одиниця періоду коливань у СІ — секунда(с).
Частота коливань — це фізична величина, яка дорівнює кількостіN повних коливань, здійснюваних тілом за одиницю часу:
Одиниця частоти коливань у СІ — герц (Гц). 1 Гц дорівнює частоті коливань, у ході яких тіло за 1 с здійснює одне повне коливання.
Частота і період коливань пов’язані співвідношенням:
Циклічна частота — це фізична величина, яка дорівнює кількості повних коливань, здійснюваних тілом за 2 секунд:
Одиниця циклічної частоти коливань у СІ — радіан на секунду (рад/с або с-1).
Характеристика миттєвого стану
Зміщення х — це фізична величина, що дорівнює відстані, на яку тіло в ході коливання відхилилося від положення рівноваги в даний момент часу.
Величину, яка знаходиться під знаком синуса або косинуса і показує кутове зміщення системи від положення рівноваги в момент часу називають фазою коливань
Миттєве значення визначають як модуль катета прямокутного трикутника в якому гіпотенуза є амплітудою коливань.
10. Швидкість
матеріальної точки під час коливального
руху визначають за рівнянням
, яке визначають як першу
похідну від рівняння
..
Максимальна швидкість визначається за
умови - ,
тобто
..
Прискорення матеріальної точки під
час коливального руху визначають за
рівнянням
,
, ш Максимальне прискорення
визначається за умови
- , тобто
.
.
