34. Що таке «флеш-пам’ять»? Що спільного та відмінного між нею та жорстким диском?

Флеш-пам'ять - особливий вид енергонезалежній перезаписуваної напівпровідникової пам'яті.

Енергонезалежна - що не вимагає додаткової енергії для зберігання даних (енергія потрібна тільки для запису).

Перезаписувана - допускає зміну (перезапис) збережених у ній даних.

Напівпровідникова ( твердотільна) - не містить механічно рухомих частин (як звичайні жорсткі диски або CD) , побудована на основі інтегральних мікросхем (IC- Chip) .

На відміну від багатьох інших типів напівпровідникової пам'яті , комірка флеш-пам'яті не містить конденсаторів - типова комірка флеш-пам'яті складається всього -на-всього з одного транзистора особливої архітектури. Осередок флеш-пам'яті чудово масштабується , що досягається не тільки завдяки успіхам в мініатюризації розмірів транзисторів, але і завдяки конструктивним знахідкам , що дозволяє в одній комірці флеш-пам'яті зберігати декілька біт інформації.

Флеш-пам'ять історично походить від ROM (Read Only Memory) пам'яті, і функціонує подібно RAM (Random Access Memory) . Дані флеш зберігає в комірках пам'яті , схожих на комірки в DRAM. На відміну від DRAM , при відключенні живлення дані з флеш-пам'яті не пропадають.

Інформація, записана на флеш-пам'ять, може зберігатися дуже тривалий час ( від 20 до 100 років), і здатна витримувати значні механічні навантаження (в 5-10 разів перевищують гранично допустимі для звичайних жорстких дисків)

Основна перевага флеш-пам'яті перед жорсткими дисками і носіями CD-ROM полягає в тому, що флеш-пам'ять споживає значно (приблизно в 10-20 і більше разів) менше енергії під час роботи. У пристроях CD-ROM, жорстких дисках, касетах і інших механічних носіях інформації , велика частина енергії йде на приведення в рух механіки цих пристроїв. Крім того, флеш-пам'ять компактніше більшості інших механічних носіїв.

35. В чому вимірюється швидкість передачі даних в накопичувачах на оптичних носіях?

Швидкість передачі даних - вимірюється в кратних долях швидкості програвача аудіо компакт-дисків (150 Кбайт/сек) і характеризує максимальну швидкість з якою накопичувач пересилає дані в оперативну пам'ять комп'ютера, наприклад, 2-швидкісний CD-ROM (2x CD-ROM) буде зчитувати дані зі швидкістю 300 Кбайт/сек., 50-швидкісний (50x) - 7500 Кбайт/сек.

36. Що таке відеоадаптер? Для чого він призначений?

Роботою монітора керує спеціальна плата, яка називається відеоадаптером (відеокартою). Разом із монітором відеокарта створює відеопідсистему персонального комп'ютера. У перших комп'ютерах відеокарти не було. В оперативній пам'яті існувала екранна ділянка пам'яті, в яку процесор заносив дані про зображення. Контролер екрана зчитував дані про яскравість окремих точок екрана з комірок пам'яті і керував розгорткою горизонтального променя електронної пушки монітора.

При переході від монохромних моніторів до кольорових і із збільшенням роздільної здатності екрана, ділянки відеопам'яті стало недостатньо для збереження графічних даних, а процесор не встигав обробляти зображення. Всі операції, що пов'язані з керуванням екрану були відокремлені в окремий блок - відеоадаптер.

Відеоадаптер має вигляд окремої плати розширення, яка вставляється у певний слот материнської плати (у сучасних ПК це є слот AGP). Відеоадаптер виконує функції відеоконтролера, відеопроцесора та відеопам'яті. За час існування ПК змінилося декілька стандартів відеоадаптерів: MDA (Monochrom Display Adapter) - монохромний, CGA(Color Graphics Adapter) - 4 кольори, EGA(Enchanced Graphics Adapter) -16 кольорів, VGA (Video Graphics Array) - 256 кольорів, SVGA(Super VGA) - до 16,7 млн. кольорів. На ці стандарти розраховані всі програми, призначені для IBM-сумісних комп'ютерів.

Сформоване графічне зображення зберігається у внутрішній пам'яті відеоадаптера, яка називається відеопам'яттю. Необхідна ємність відеопам'яті залежить від заданої роздільної здатності та палітри кольорів, тому для роботи в режимах із високою роздільною здатністю та повноцінною кольоровою гаммою потрібно якомога більше відеопам'яті. Якщо ще недавно типовими були відеоадаптери з 2-4 Мбайт відеопам'яті, то вже сьогодні нормальним вважається ємність в 16-32 Мбайт. Більшість сучасних відеокарт володіє можливістю розширення об'єму відеопам'яті до 64 Мбайт, а також властивістю, так званої, відеоакселерації. Суть цієї властивості полягає в тому, що частина операцій з побудови зображення може відбуватися без виконання математичних обчислень в основному процесорі, а чисто апаратним шляхом - перетворенням даних у спеціальних мікросхемах відеоакселератора.