4. Характеристика природних джерел небезпеки

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.Стихійні лиха бувають: Виверження вулканів- активна діяльність вулкана, небезпечна для будь-яких форм життя.Землетруси- короткотривалі, раптові струси земної кори.Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу.Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Зсуви —виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами.Снігові лавини- належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід. Урагани- вітер великої швидкості.Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, розганяють хмари і приносять дощ.Досить небезпечне явище смерчі. Пожежі- причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха).

5. Діяльность людини та їх характерні особливоті

Діяльність — це специфічний спосіб ставлення людини до світу. Вона поєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини. Діяльність постає як засіб перетворення природи на предмети споживан­ня, творіння культури.

Характерні ознаки діяльності людини:вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби;вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем;обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкуванні;з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі працює;саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду;відчуває вплив умов ужиття як на рівні оточення, так і на рівні суспільства;діяльність має ціле усвідомлений і цілеспрямований характер.На основі того, що людська діяльність являє собою систему усві­домлених цілеспрямованих дій, що передбачає зміну або перетво­рення навколишнього світу можна сформулювати таке визначення:

Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім се­редовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Життя людини – це постійна динаміка різних видів її діяльності. Це гра, навчання і праця.

Гра – це найпростіший вид діяльності, яким оволодіває дитина в процесі свого розвитку.

Навчання – це активний процес спрямування діяльності і поведінки дитини на засвоєння нею суспільно-історичного досвіду людства. Праця - це вид діяльності, спрямований на створення суспільно-корисного продукту, який задовольняє потреби людей. Потреби — це нужда, необхідність для людини того, що забез­печує її існування і самозабезпечення.