12. Скіфо-сарматська доба в історії укр.Культ.

Кочівники́— окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Скіфи – кочові племена, 7-3 ст. до н. е.. Характерні: - військова організація суспільства (зброя і кінь),-культ бога війни (символ – меч),-скіф отримував частку воєнної здобичі,-Померлих бальзамували, потім клали на візок та 40 днів возили до всіх родичів померлого,-воїна ховали з жертвоприношенням дружини або наложниці, рабів. У могили скіфської знаті й царів клали зброю, прикраси, слуг, коней. – кургани виступали як сімейні усипальниці.

Сарма́ти — кочовий народ, 3-4 ст. н. е. Характерні: - живуть табором. - кочове скотарство та грабіжництво.-воїни і жінки і чоловіки, - легка кіннота.-лук та стріли, мечі, кинджали та списи,- відточували прийоми ближнього бою, - становище жінок високе, -Родове кладовище формувалося навколо поховання знатної жінки , яку родичі вшановували як матір. – семибожжя з культом бога війни, культ коня, - коням приносили жертви, і коней приносили в жертву. – спочатку звіриний стиль: прикраси, одяг, зброя, посуд прикрашали зображеннями тварин. Пізніше оброблятися самоцвітами, намистами, бісером, кольоровою емаллю і ін.

13.Культура словянської доби

5-6 ст склавши та анти були на території України. Характерне антам: - орне землеробство (хліборобство), тваринництво, ремісничі майстерні — залізоробні, ковальські, гончарні, - зародження державної структури й формування перших політичних об'єднань, - скотарство та промисли: мисливство, рибальство, виготовлення заліза та металообробка, - з 8 ст . піднесення ремесла, з'являються невеликі виробничі центри, - житло з дерева, заглиблювались у землю на 30—80 см, дахи покривались деревом або соломою, була піч, - посуд глиняний і дерев'яний, керамічний, - одяг близький до селянського одягу доби Київської Русі. - Релігійні вірування слов'ян. обожнювання сил природи, багатобожжя, язичництво. - Народна творчість Фольклор, календарна і обрядова поезія.

14. Поняття міфу та специфічні риси словянської міфології

Міф  — вигадане оповідання, в якому явища природи або історичні події зображуються й з'ясовуються в персоніфікованій формі. Релігійні вірування слов'ян. обожнювання сил природи, багатобожжя, язичництво . Ієрархічна система міфологічних уявлень. Верховна влада- Перун — бог грому і блискавки, покровитель князя і князівської дружини. Велес — покровитель скотарства, торгівлі, достатку. Владикою світу був Сварог — бог вогню і світла, від нього походять інші боги :Даждьбог — бог сонця. Овин — бог домашнього вогнища. Стрибог — бог вітрів. Хорс — бог Місяця. Мокоша —богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва, покровителька жінок. Дани — богині води.

15 Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури

988 року Володимир Святославович. Русь потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

зовнішньополітичне значення - щоб увійти в коло європейських народів, закріпити за собою місце в міжнародній політичній структурі і налагодити взаємовигідні, рівноправні стосунки з християнськими державами, треба було прийняти християнство. Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну. Процеси «приживлення» на давньоруському грунті пам'яток візантійської та давньоболгарської літератури сприяли засвоєнню нових ідей, розширенню світоглядного й естетичного кругозору та розвитку оригінальної творчості місцевою мовою.