43. Довести, що початок космічної ери та освоєння космосу за допомогою пілотованої техніки став одним із головних результатів науково-технічного розвитку у 20 ст.

Космічна ера розпочалася 4.10.1957р. саме в цей час було запущено перший штучний супутник Землі «Супутник-1» (проіснував 92 доби)

Ми живемо в такий час, коли космічне майбутнє людства перестане бути мрією. Втілюється в життя в конструкційних бюро і лаборторіях вчених, стає темою наукових конференцій і симпозіумів. Освоєння космосу йде зростання темпів. Вперед, і тільки вперед - такий девіз людства, яке, вийшовши за межі планети колиски, буде все далі й далі поширюватися на неосяжних просторах Всесвіту в ім'я блага і прогресу цивілізації.

.

За допомогою сучасної космонавтики розв'язується також цілий ряд наукових і практичних завдань, що мають велике народногосподарське й економічне зна­чення. Це ретрансляція телевізійних передач за допомо­гою космічних ретрансляторів, метеоспостереження, морська й авіаційна навігація із застосуванням спеціалізованих штучних супутників, супутникова система виявлення тих, хто зазнав біди, вивчення Землі з кос­мосу. А в перспективі — організація на навколоземних орбітах сонячних електростанцій і виробничих підпри­ємств для проведення технологічних процесів і опера^ цій, які неможливі в земних умовах.

Слід звернути увагу на те, що освоєння космосу стало надзвичайно важливим стимулом для розвитку цілого ряду напрямів і сфер сучасної науки й техніки, для розв'язання багатьох нау­кових, технічних і технологічних завдань, без яких здійснення космічних польотів і розв'язання нових, складніших завдань, пов'язаних з освоєнням космосу, було б неможливе. При цьому треба особливо підкресли­ти, що сфера використання науково-технічних досяг­нень, стимульованих потребами космонавтики, набагато ширша. Вони дістають дедалі більшого застосування як у виробництві, так і в побуті (медицина, дослідження резервних можливостей людини, радіотехніка, телеба­чення і т. д.).

Отже, можна говорити про два дуже важливі аспекти освоєння космосу. З одного боку,— це процес залучення космічних явищ у сферу практичної діяльності людини, а з другого — космізація земного виробництва, а якоюсь мірою і самого життя людей.

44. Охарактеризувати нові галузі науки, виникнення і розвиток яких пов'язаний з розвитком космонавтики у 20 ст.

За допомогою космосу люди можуть розширювати свої можливості у різних галузях: Космічне виробництво — це створення нових видів матері­алів, джерел енергії, двигунів для космічних досліджень, кос­мічних технологій для одержан­ня нових сплавів, оптичного скла, напівпровідникових мате­ріалів, медичних препаратів, ви­рощування кристалів, проведен­ня зварювальних, монтажних робіт. Космічне землезнавство — це вивчення з космосу планети Земля і всіх її сфер. Основна мета космічного землезнав­ства — пізнання закономірностей космічної оболонки, вивчен­ня природних ресурсів для їх оптимального використання охорона навколишнього середо­вища, забезпечення прогнозів погоди та дослідження інших явищ. Космічне землезнавство розвивається з початку 60-х років після запуску перших ра­дянських та американських штучних супутників Землі, а потім і космічних кораблів. Перші космічні знімки було зроблено в 1961 р. Германом Титовим.

Розвиток ракетної і космічної техніки дозволив здійснити і деякі експериментальні дослідження в космічних масштабах.

Один з таких експериментів — штучне сонячне затемнення — було, наприклад, проведено з ініціативи радянських учених спільно з американськими космонавтами під час польоту котсмічних кораблів «Союз» і «Аполлон» у липні 1975 р. У наперед визначений момент кораблі розстикувалися, розійшлися на деяку відстань і розмі­стилися на одній лінії з Сонцем таким чином, що «Апол­лон» перекрив сліпучий диск денного світила. Це дало змогу з борту «Союзу-19» за допомогою спеціальної автоматичної фотокамери зробити серію фотозйомок штучного затемнення Сонця.