Розмноження та розвиток рослин
Під вегетативним розмноженням розуміють тип:
а) статевого розмноження;
б) нестатевого розмноження.
Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:
а) кореневі паростки;
б) кореневища;
в) бульби.
Бульбу мають:
а) тюльпан;
б) топінамбур;
в) валеріана.
Кореневими паростками розмножуються:
а) шипшина, акація біла, хрін;
б) акація біла, хрін;
в) нарцис, шипшина.
Живці бувають:
а) літні, зимові;
б) літні, зимові, весняні;
в) літні, весняні.
Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:
а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);
б) бегонії, глоксинії.
Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:
а) листкових, стеблових та кореневих;
б) листкових та кореневих;
в) стеблових та кореневих.
Малину, сливу, вишню, айву розмножують:
а) кореневими живцями;
б) листковими живцями;
в) стебловими живцями.
Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:
а) бульб;
б) виводкових бруньок;
в) кореневих паростків.
Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:
а) відводками;
б) живцями;
в) кореневищами.
Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини – це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
Зрощування прищепи та підщепи однакової товщини – це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
Рослину, з якої беруть живець для щеплення називають:
а) підщепою;
б) прищепою.
Рослину, до якої прищеплюють живець називають:
а) підщепою;
б) прищепою.
Органами вегетативного розмноження є:
а) листок, бульба;
б) цибулина, кореневище;
в) листок, бульба, цибулина, кореневище.
Цибулину мають:
а) конвалія, лілія;
б) лілія, нарцис;
в) топінамбур, жоржина.
Видами нестатевого розмноження є:
а) спорове, вегетативне;
б) вегетативне;
в) спорове.
Генеративний орган – це:
а) квітка, стебло;
б) квітка, листок;
в) квітка.
Чашолистики разом із пелюстками утворюють:
а) оцвітину;
б) віночок;
в) квітку.
Головні частини квітки – це:
а) тичинки й маточки;
б) пелюстки та чашолистики;
в) тичинки та пелюстки.
Подвійну оцвітину мають:
а) жасмин, вишня;
б) шипшина, жасмин, вишня.
Маточка складається з:
а) приймочки, стовпчика, зав’язі;
б) приймочки, зав’язі;
в) приймочки та стовпчика.
Усі частини квітки розташовані на:
а) квітконіжці;
б) квітколожі;
в) стеблі.
Квітка має тичинки і маточки у:
а) яблуні, кукурудзи, дуба;
б) яблуні, огірків, вишні;
в) яблуні, шипшини, вишні.
Одностатеві квітки – це ті, що мають:
а) маточки;
б) тичинки;
в) маточки або тичинки.
Однодомними рослинами є:
а) дуб, береза, огірок;
б) тополя, огірок;
в) тополя, дуб, береза.
Залежно від будови квітки поділяються на:
а) одностатеві;
б) двостатеві;
в) одностатеві та двостатеві.
Суцвіття мають такі рослини:
а) ромашка, конюшина, морква;
б) горобина, шипшина;
в) бузина, тюльпан.
Суцвіття початок мають такі рослини:
а) кукурудза, рогіз;
б) кукурудза;
в) рогіз.
Вишня, примула, цибуля мають таке суцвіття:
а) простий зонтик;
б) складний зонтик;
в) щиток.
Суцвіття китицю мають:
а) смородина, конвалія;
б) черемха, конвалія;
в) капуста, конвалія, черемха, смородина.
Пижмо, деревій мають суцвіття:
а) щиток;
б) складний зонтик;
в) складний щиток.
Утворення суцвіть – це пристосування:
а) до запилення;
б) для краси;
в) до приваблювання комах.
Суцвіття складний колос мають такі рослини:
а) пшениця, бузок, жито;
б) пшениця, жито;
в) бузок, осот, пшениця.
Розрізняють такі способи запилення:
а) самозапилення;
б) перехресне запилення;
в) самозапилення та перехресне запилення .
До комахозапильних рослин належать:
а) петунія, матіола, яблуня;
б) яблуня, береза, вільха;
в) петунія, тимофіївка, вишня.
Для підвищення урожайності соняшника люди використовують запилення:
а) штучне;
б) перехресне;
в) самозапилення.
Характерні ознаки для вітрозапильних рослин:
а) відсутність нектарників, великі пиляки, маточки з великими приймочками;
б) відсутність нектарників;
в) маточки з великими приймочками.
Комахозапильні рослини мають:
а) яскраву оцвітину, привабливий запах;
б) яскраву оцвітину, привабливий запах, зібрані у суцвіття квітки.
Вітрозапильні рослини – це:
а) вільха, соняшник, ліщина;
б) вільха, ковила, береза, ліщина;
в) береза, ліщина, тюльпан.
Основні частини насінини – це:
а) зародок;
б) ендосперм, насінна шкірка та зародок.
Подвійне запліднення у рослин відкрив:
а) К.Л.Тімірязєв;
б) С.Г.Навашин;
в) І.В.Мічурін.
Із заплідненої яйцеклітини розвивається:
а) зародок насінини;
б) ендосперм;
в) насінна шкірка.
Кожний насінний зачаток має:
а) зародковий мішок;
б) центральну клітину;
в) зиготу.
Квітковим рослинам властиве:
а) подвійне запліднення;
б) запліднення;
в) самозапилення.
Насінина розвивається:
а) після запилення;
б) після запліднення;
в) після запилення та запліднення.
Плоди здебільшого утворюються із:
а) зав’язі маточки;
б) інших частин квітки;
в) яйцеклітини.
Плід – це:
а) вегетативний орган;
б) генеративний орган;
в) генеративний та вегетативний орган.
Плоди , які не мають насінини:
а) утворилися при поганій погоді;
б) утворилися без запліднення;
в) утворилися без запилення.
Плід ягода мають такі рослини:
а) горобина, черемха;
б) вишня, смородина;
в) помідор, смородина.
Однонасінні плоди мають такі рослини:
а) соняшник, вишня;
б) соняшник, горох;
в) огірок, вишня.
М’ясисте супліддя мають:
а) яблуко, апельсин, інжир;
б) інжир, ананас, шовковиця;
в) інжир, айва, шовковиця.
Сухий плід біб мають такі рослини:
а) біла акація, конюшина;
б) квасоля, ріпа, біб;
в) гірчиця, горох, квасоля.
Соняшник, кульбаба та ромашка мають такий плід:
а) зернівка;
б) сім’янка;
в) кістянка.
Всередині цього плоду є багато насіння, яке висипається через отвори:
а) коробочка;
б) стручок;
в) сім’янка.
Бавовник, мак та льон мають плід:
а) коробочка;
б) стручок;
в) сім’янка.
Плід яблуко мають такі дерева:
а) яблуня;
б) яблуня, груша;
в) яблуня, груша, айва.
Плід, який має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною й лежить вільно:
а) горіх;
б) сім’янка;
в) коробочка.
У в’яза, клена плоди розповсюджуються:
а) вітром;
б) само скидання;
в) птахами.
Найбільш простий спосіб поширення плодів та насіння – розкидання мають такі рослини:
а) жовта акація, розрив-трава;
б) жовта акація, вівсюг, ковила;
в) розрив-трава, вівсюг.
Поширення плодів тваринами характерне для:
а) горобини, калини, черемхи;
б) горобини, ліщини, верби;
в) іван-чаю, калини, черемхи.
Насінина утворюється з:
а) насінного зачатку;
б) після запліднення;
в) з насінного зачатку після запліднення.
Зародок пшениці, цибулі, конвалії:
а) містить запас поживних речовин;
б) не містить запас поживних речовин.
До дводольних рослин належать:
а) горох, грицики, морква;
б) горох, морква, цибуля;
в) гарбуз, конвалія, горох.
Процес проростання насіння починається із:
а) видовження зародкового корінця та перетворення на головний;
б) появи листочка;
в) появи проростка.
Для проростання насіння потрібні:
а) вода, повітря;
б) вода, повітря, тепло;
в) тепло, вода, світло.
Шлях якісних перетворень у рослині називають:
а) ріст;
б) розвиток;
в) ріст і розвиток.
Життєвий цикл рослин – це:
а) сукупність стадій розвитку;
б) розвиток від появи сходів до відмирання.
Після сходів у злаків спостерігають такі фази:
а) кущіння, вихід в трубку;
б) кущіння, колосіння, цвітіння, утворення плодів;
в) кущіння, вихід в трубку, колосіння, цвітіння, утворення плодів.
У дерев та чагарників весняне пробудження починається з:
а) сокоруху, набрякання бруньок, появи листків;
б) сокоруху, появи бруньок та листків;
в) сокоруху та появи листків.
Ріст – це:
а) збільшення маси;
б) збільшення маси та розмірів тіла;
в) формування організму, збільшення маси та розмірів тіла.
Опаданню листків передує:
а) руйнування хлорофілу;
б) утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка;
в) руйнування хлорофілу, утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка.
Регуляторами росту рослин є:
а) гормони, вітаміни;
б) ферменти, гормони;
в) гормони, вітаміни, ферменти.
У квіткових рослин розвиток починається з:
а) першого поділу заплідненої яйцеклітини;
б) запліднення яйцеклітини;
в) зиготи.