3.Відповідальність за порушення лісового законодавства.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні в:

• незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

• знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;

• порушенні вимог пожежної безпеки в лісах;

• знищенні або пошкоджені лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими та побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтопленні, осушенні та інших видах шкідливого впливу;

• порушенні строків лісонасадження та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у галузі охорони, захисту,

• використання та відтворення лісів;

• знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

• порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту та інших препаратів;

• засміченні лісів побутовими відходами та викидами;

• розкорчовуванні земельних ділянок лісового фонду і використанні їх для спорудження будівель, переробки деревини тощо без належного дозволу;

• самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на земельних ділянках лісового фонду;

• порушенні правил заготівлі лісової підстилки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

• заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

• порушенні порядку використання лісового фонду

• пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

Екзаменаційний білет №23

1.Вплив грунту та рельєфу на ліс.

2.Лісосмуги в садах і виноградниках.

3.Умови ефективного лісорозведення на пісках.

1.Вплив грунту та рельєфу на ліс.

Ґрунт є одним із основних факторів лісоутворення, висунутих Г.Ф. Морозовим. Насадження і ґрунт взаємо- пов’язані одне з одним. Безпосередній плив на склад і продуктивність дере- востанів здійснюють властивості ґрунту та ґрунтові умови в цілому. Ґрунтові умови визначають склад насадження, як у великому масштабі, так і в межах однієї і тієї ж зони. Ґрунт обумовлює й деякі лісівничі властивості дерев – насіннєву та паросткову здатність, глибину залягання та архітектоніку кореневих систем, відношення до світла, тепла і т. д. Від родючості ґрунту залежать склад, форма, ріст, продуктивність деревостанів, якість деревини, розмір і форма кореневих систем, стійкість деревних порід до шкідників, хвороб, стихійних явищ природи, довговічність та розповсюдження лісу.

На розповсюдження, склад і ріст лісу впливає не тільки макрорельєф, але й середні форми рельєфу. Для всіх лісових порід на півдні найкращі умови для росту створюються на північно-західних схилах, а найгірші – на південних і південно-східних. Рельєф вливає також на продуктивність деревостанів. Вплив мікрорельєфу на лісовідновлення проявляється у тому, що на півдні самосів, як правило, з’являється по мікропроникненнях, де кращі умови зволоження. Деревні породи за глибиною проникнення їх кореневих систем у ґрунт, сумарним охопленням ґрунтових горизонтів численним вертикальним, якірним та горизонтальним корінням прийнято поділяти на 3 групи:

1) глибоко вкоріненні – дуб, модрина, липа, тополя, акація біла, горіх грецький та чорний, каштан кінський, ялиця біла;

2) перехідні – бук, береза, осика, явір, клен гостролистий, вільха, сосна;

3) поверхнево вкорінені – ялинка, ясен, горобина, клен польовий, чагарники.