Види податків і зборів (обов¢язкових платежів) до бюджетів різних рівнів
Таблиця 1
Загальнодержавні податки і збори |
Місцеві податки і збори |
1. Податок на прибуток підприємств; 2. Податок на доходи фізичних осіб; 3. Податок на додану вартість; 4. Акцизний податок; 5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 6. Екологічний податок; 7.Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів; 8. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9. Плата за користування надрами; 10. Плата за землю; 11. Збір за користування радіочастотним ресурсом України; 12. Збір за спеціальне використання води; 13. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 14. Фіксований сільськогосподарський податок; 15. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 16. Мито; 17. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; 18. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
|
1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 2.Єдиний податок; 3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 4. Збір за місця для паркування транспортних засобів; 5. Туристичний збір.
|
Сутність регулюючої функції проявляється через вплив податків на різні сторони фінансово-господарської діяльності підприємств. Адже держава, змінюючи об¢єкт оподаткування, ставки податку, джерела і строки сплати податку, податкові пільги і штрафні санкції, може суттєво впливати на такі показники фінансово-господарської діяльності, як собівартість продукції, прибуток підприємства, його рентабельність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, чистий прибуток, обсяг кредитування та ін.
Непрямі податки
До непрямих податків відносяться мито, акцизний податок і податок на додану вартість.
1. Мито – це непрямий податок, що встановлюється на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Залежно від виду ставок мита, які застосовуються при оподаткуванні, розрізняють адвалорне, специфічне і комбіноване мито.
Адвалорне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом. Специфічне мито нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом. А комбіноване мито об¢єднує обидва ці види митного обкладення.
Оскільки мито виконує як фіскальну, так і регулюючу функції, то на практиці використовуються декілька видів мита, які забезпечують надходження до бюджету, формування обсягів раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника і інтересів держави (рис.2).
Нарахування та сплата вказаних видів мита здійснюється відповідно до Закону України “Про єдиний митний тариф”. Об¢єктом оподаткування є митна вартість товару, тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України.
Види
мита
Ввізне
мито
Вивізне
мито
Особливе
мито
Сезонне
мито
Спеціальне
мито
Антидемпінгове
мито
Компенсаційне
мито
Рис.2. Класифікація видів мита
При цьому до митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комісійні та брокерські, плата за використання об¢єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) як умова їх ввезення (вивезення). Мито нараховується митним органом і вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічним операціях і діє на день подання митної декларації.
Сума мита може обчислюватись за двома видами ставок: у відсотках до митної вартості товарів і у твердих сумах з одиниці товару. У разі ввезення підакцизних товарів встановлюються ставки специфічного ввізного мита.
2. Акцизний податок (далі АП) – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), законодавчо визначених як “підакцизні”, що включається до ціни таких товарів. До підакцизних товарів, як правило, відносять високорентабельні або монопольні товари.
Об’єктом оподаткування є операції з:
а) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;
б) ввезення підакцизних товарі (продукції) на митну територію України;
в) реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави.
Платниками акцизного податку є:
1) особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
2) особа, суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
3) фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;
4) особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації в установленому законодавством порядку.
Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:
вивезення (експорту) підакцизних товарів платником податку за межі митної території України;
ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що унеможливлюють їх реалізацію на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру (за умови відсутності подальшої їх реалізації на митній території України).
Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
реалізації легкових автомобілів для інвалідів, легкових автомобілів спеціального призначення, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного користування дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав;
ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому не справляється ПДВ у зв’язку з розміщенням товарів у митних режимах;
безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів, конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника;
реалізації підакцизних товарів, крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, а також ввезення підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів;
ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України;
реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення.
Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного податку визначені Податковим Кодексом. Чинне законодавство визначає такі види підакцизних товарів:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
нафтопродукти, скраплений газ;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Порядок обчислення та нарахування акцизного податку .
Акцизний податок обчислюється за адвалорними (у відсотках), специфічними ставками (у твердих сумах – євро чи гривнях –з одиниці товару) , адвалорними та специфічними ставками одночасно.
При цьому можливі такі варіанти бази оподаткування: