19. Позамовні засоби впливу на аудиторію.

Поза, жести, міміка це приналежність індивідуального стилю. Ці елементи кінетичної системи спілкування діють на зоровий канал сприйняття, акцентують увагу на змісті інформації, що надходить по слуховому каналу, підвищують емоційність і тим самим сприяють кращому засвоєнню висловлених думок. На думку психологів, мова на 25% сприймається зоровим шляхом.

Оратор повинен домогтися відчуття стійкості, рівноваги, легкості, рухливості і природності на трибуні, перед аудиторією. Вигляд людини, що тривалий час стоїть нерухомо, стомлює слухачів. Під час тривалої доповіді досвідчений виступаючий змінює позу. Крок вперед у потрібний момент підсилює значимість того чи іншого місця промови, допомагає зосередити на ньому увагу. Відступаючи назад, оратор ніби дає аудиторії можливість «відпочити» і потім переходить до іншого положення промови.

Майстерність оратора виявляється в посиленні впливу жестом, мімікою. Зайва віртуозність не прикрашає мовця і викликає іронію, неприязнь. Від жестів значимих, котрі сприяють успіху промови, необхідно відрізняти безглузді, механічні (струшування головою, поправлення волосся, одягу, вертіння ручки та ін.) Стверджують, що кращий той жест, на який не зважають слухачі, тобто який органічно зливається зі змістом промови.

В ораторському мистецтві використовуються:

· Ритмічні жести. Вони підкреслюють логічний наголос, уповільнення і прискорення промови, місце пауз. Наприклад, уповільнений рух вправо при проголошенні фрази «Говорить, що воду цідить».

· Емоційні передають відтінки почуттів (стиснутий кулак, овальний рух руки).

· Вказівні рекомендується використовувати в дуже рідких випадках, коли є предмет, наочне приладдя, на які можна вказати.

· Образотворчі наочно представляють предмет, показують його (наприклад, кручені сходи).

Положення тіла при промові має бути природним. Не треба стояти, широко розставивши ноги, або, навпаки, виструнчившись. Викликає подив промовець, який рівномірно хитається, переносячи вагу тіла з однієї ноги на другу. Не потрібно також стояти заціпеніло, випнувши груди, ніби намагаючись справити враження неабиякої значущості своєї персони. Плечі потрібно тримати прямо, не відтягувати їх назад, голову рівно, не нахиляючи вперед чи вбік.

Будь-які рухи, пози, жести й міміка виправдані лише в тому разі, якщо вони не привертають до себе надмірної уваги. Якщо ж вони впадають в очі, то відвертатимуть увагу слухачів від основного змісту промови.

Основним показником почуттів мовця є вираз обличчя. Міміка оратора стимулює емоції аудиторії, здатна передати гаму переживань: радість і скорботу, сумнів, іронію, рішучість. Вираз обличчя повинен відповідати характеру мови. У хорошого оратора, як зазначав А. Ф. Коні: «Особа говорить разом з мовою». Обличчя і весь зовнішній вигляд виступаючого повинні виражати доброзичливе і навіть дружнє ставлення. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих.

20. Основні принципи риторики.

Закони сучасної заг альної риторики сприяють ефективності мови та успіху мовного спілкування в різних ситуаціях: і в процесі безпосередньої взаємодії з тим, кому мова адресована; та в ситуації публічного виступу. Тому в цій главі йтиметься про найзагальніших, класичних законах риторики, законах монологічного та діалогічного мовлення. Більше увага буде приділена тому, як ці закони працюють при безпосередній взаємодії з тим (або з тими), кому ця мова адресована. а ось відносини "мовець - аудиторія "і управління увагою аудиторії будуть розглянуті в розділі, присвяченій ораторської майстерності.

Отже, риторика говорить: "Мова повинна бути зшита по мірці слухача, як сукня за міркою замовника ". Це означає, що мовець повинен враховувати фактор адресата - особливості особистості, психології та сприйняття слухача. Всі чотири закони, про які піде мова, пов'язані саме з фактором адресата і показують, яким чином забезпечується гармонія між основними учасниками мовленнєвої ситуації - мовцем і адресатом.

Закон гармонізуючого діалогу

Перший закон риторики - закон гармонізуючого діалогу говорить: ефективне мовне спілкування можливо тільки при діалогічному взаємодії учасників мовної ситуації .

Розкриємо сутність цього закону.

Термін "діалог" у сучасній риториці має інший, більш загальний і широкий зміст. Риторика принципово заперечує можливість "мови, зверненої до самого себе ". Така мова риторику (як науку про ефективну, воздействующей, гармонизирующей мови) просто не цікавить. У риториці не тільки говорить, але й слухач розуміється як особа активне, діяльне. Такими бачив відносини між мовцем і адресатом ще Аристотель. Це бачення особливо близько російській мовному ідеалу. Жити - значить брати участь в діалозі: запитувати, слухати, відповідати, погоджуватися і т.д. У цьому діалозі людина бере участь весь і всією життям: очима, губами, руками, душею, духом, усім тілом, вчинками. Він включає всього себе в слово, і це слово входить у діалогічну тканину Людської життя, в світовій сімпосіум.

Отже, закон гармонізуючого діалогу говорить про те, що ваш співрозмовник або аудиторія - не пасивний об'єкт, якому ви повинні передати інформацію, на який ви як мовець покликані впливати. Ваше завдання - "Пробудити власне внутрішнє слово" слухача, встановити гармонійні і двосторонні відносини з адресатом. Як діалогізіровать мовне спілкування, ми розберемо в наступному параграфі.

Принципи діалогізації мовного спілкування

Для того щоб діалогізіровать мовне спілкування, тобто щоб отримати активний відгук на мова говорить, треба знати принципи мовного поведінки.

Перший принцип - увага до адресата.

Готуючись до публічної мови, професійної чи особистої бесіді, перш за все, необхідно уявити собі слухача, співрозмовника. Які особливості його особистості (характер, смаки, інтереси). Чи є теми, які не варто зачіпати.

Риторика рекомендує, обдумуючи мова, заздалегідь скласти "Соціальний портрет слухача (аудиторії)". Він створюється в результаті відповідей на наступні питання:

1) соціальне становище слухача або соціальний склад аудиторії; соціальна роль співбесідника по відношенню до вас (керівник; викладач; товариш; батько і т.д.)

2) розмір аудиторії (кількість осіб);

3) вік;

4) коло особливих інтересів адресата і набір "заборонених тим ", особисті особливості співрозмовника (характер, освіта, виховання. .);

5) чому і навіщо люди зібралися; що будуть робити в результаті збори, конференції;

6) як ваше повідомлення пов'язане з особистими насущними інтересами і потребами адресата;

8) як вони будуть використовувати отримані від вас відомості? Коли? Яким чином?

Ще раз хочеться підкреслити, що робота по складанню портрета адресата дуже корисна в будь-якій ситуації: і при підготовці до бесіди особистого або ділового характеру, і при підготовці до публічного виступу. Аналіз аудиторії допоможе продумати хід бесіди, допоможе діалогізіровать навіть монологічну мова в умовах публічного виступу - використання риторичних запитань, звернення до слухачів.

Другий принцип діалогізації мови - це принцип близькості змісту промови інтересам і життя адресата. Попередньо оцінивши і уявивши собі аудиторію, необхідно продумати ті факти, приклади, образи, які взяті з області, життєво важливої вЂ‹вЂ‹або добре знайомої, цікавою, доступною вашому слухачеві. Природа людини така, що він гостріше переживає те, що стосується його особисто, то, що йому близьке.

Уявіть собі, що сталося надзвичайна подія: десь за кордоном; у вашому місті; у вашому домі. Експерименти показують, що розуміння тексту безпосередньо залежить від того, наскільки його зміст близько інтересам адресата: чим більше ця близькість, тим менше варіантів розуміння виявляється. Тому риторика рекомендує протягом всієї бесіди або виступи показувати, чому повідомлюване особисто важливо для адресата, яким чином обговорюване питання безпосередньо стосується його життєвих інтересів.

Третій принцип - конкретність.

Конкретність допомагає зримо сприйняти звучить слово, а це дуже важливо для розуміння і запам'ятовування.

Обов'язково повинні бути приклади - конкретні прояви та підтвердження ваших думок.

Зверніть увагу на образність мови.

Відбирайте слова: краще вжити не родове поняття, а видове (не головний убір, а капелюх ; не транспорт , а тролейбус ).

Продумуючи структуру мови, формулюйте тему або окремі питання якомога конкретніше.

Закон просування і орієнтації адресата

Другий закон - закон просування і орієнтації адресата, який вимагає, щоб слухач за допомогою мовця був орієнтований "в просторі" мови і щоб він відчував, що разом з промовистою просувається до мети .

Перш за все потрібно продумати загальну структуру промови. Структура мови має бути ясною не тільки для оратора, але і для адресата, А для цього мовець повинен "весь час пам'ятати про свою мету і основної думки і робити їх очевидними для аудиторії. Добре, коли переходи від однієї смислової частини до інший теж створюють враження, що оратор руха...