- •1. Охарак. Головні принципи держ. Політики в галузі ох. Праці.
- •2. Охарак. Головні заходи в системі охорони праці.
- •3. Охарак. Міжнародне співробітництво України в гал. Ох. Праці.
- •4. Охарак. Законодавство єс з питань охорони праці.
- •5. Охарак. Головні напрями діяльності Міжнародної організації праці в Україні.
- •6. Охарак. Головні завдання страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •7. Опишіть відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я на виробництві.
- •8. Опишіть головні повноваження і обов"язки Фонду соц. Страхування від нещасних випадків.
- •10. Охарактеризуйте права та обов’язки застрахованої особи від нещасних випадків на виробництві.
- •9. Охарактеризуйте права та обов’язки роботодавця як страхувальника від нещасних випадків.
- •11. Охарак. Категорії осіб, що підлягають обов’язковому державному страхуванню
- •12. Охарак. Категорії осіб, які можуть добровільно застрахуватися від нещасного
- •13. Опишіть нещасні випадки, які підлягають звичайному розслідуванню.
- •14. Опишіть порядок проведення звичайного розслідування нещас. Вип. На виробництві.
- •15. Опишіть нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню.
- •16. Опишіть порядок проведення спеціального розслідування нещас. Вип. На виробництві.
- •17. Опишіть нещас. Випадки, які не підлягають розслідуванню.
3. Охарак. Міжнародне співробітництво України в гал. Ох. Праці.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці полягає у використанні
світового досвіду організації праці щодо поліпшення умов та підвищення безпеки праці. Воно здійснюється на двосторонній та багатосторонній основах. Україна є членом Міжнародної організації праці – міжурядової організації, головною метою якої є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості та поліпшення умов праці та життя працівників усіх країн. Особливістю цієї міжнародної інституції є її тристороння структура, яка передбачає участь в її діяльності представників урядів, організацій найманих працівників та організацій роботодавців усіх країн світу. Міжнародна організація праці розробляє і приймає конвенції та рекомендації з різних соціально-трудових проблем, що стосуються основоположних прав людини. Конвенції після їхньої ратифікації національними законодавчими органами країн є обов’язковими до виконання на їхній території. Україна ратифікувала приблизно половину із наявних на сьогодні конвенцій. Адаптація національного законодавства з питань охорони праці до міжнародного законодавства є важливим етапом входження України у світові та європейські структури.
4. Охарак. Законодавство єс з питань охорони праці.
Законодавство Євросоюзу в цій сфері можна умовно розділити на дві групи:
— директиви ЄС щодо захисту працівників;
— директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи обладнання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують працівники на робочому місці).
Законодавство Євросоюзу про охорону праці може бути згруповане таким чином:
―загальні принципи профілактики та основи охорони праці
— вимоги охорони праці для робочого місця;
— вимоги охорони праці під час використання обладнання;
— вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами;
— захист на робочому місці певних груп робітників;
— положення про робочий час.
— вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском тощо.
Окрім нормативно-правових актів, у Євросоюзі широко застосовуються заходи незаконодавчого характеру (наприклад, кожні п'ять років приймаються програми дій з охорони праці на робочому місці).
5. Охарак. Головні напрями діяльності Міжнародної організації праці в Україні.
Україна є членом МОП з 1954 року. Співпраця МОП з Україною за роки її незалежності стала системною та динамічною. Основними напрямками її діяльності є: • Ратифікація та практичне впровадження конвенцій МОП та сприяння гармонізації національного законодавства з міжнародними трудовими нормами МОП та європейськими стандартами. За 55 років членства в МОП Україна ратифікувала 63 конвенції (за роки незалежності – 20), в тому числі 8 фундаментальних, чинними з них є 55. • Реформування трудового законодавства і підтримку реформ у сфері соціального страхування та соціального забезпечення. • Розроблення та реалізацію програм забезпечення зайнятості, в тому числі молоді, людей з інвалідністю, осіб, постраждалих від торгівлі людьми. • Реформування статистики праці. • Сприяння формуванню і підвищенню ефективності адміністрації праці та її складових, в тому числі таких інституцій: державна інспекція праці, органи державного нагляду у сфері охорони праці, служба посередництва і примирення.
