38. Особливості здійснення ділових переговорів у зед.

39. Сутність і міжнародні правила укладання торгових контрактів. У розвитку економічних зв'язків та співробітництва ук­раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір Форма зовнішньоекономічної угоди визначається пра­вом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України. У самому договорі може бути зазначено місце його ук­ладення. Визначення місця укладення є важливим для зов­нішньоекономічних договорів (контрактів).  Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона:  1)не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі «доброго порядку»;  «добрий порядок»-  юридична категорія, що визнається правовими системами  більшості цивілізованих країн та міжнародним правом;  2) здійснена з порушенням форми; недотримання форми, якої вимагає зако­нодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такийнаслідок прямо зазначений у законодавстві;  3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін; до «пороків волі» (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of author­ity);  4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом;  5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bank­ruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent). 

40. Основні статті типового договору міжнародної купівлі-продажу. Зовнішньоторгові контракти за змістом індивідуальні, але за структурою схожі. Кожен контракт має індивідуальний номер, текст контракту починається з преамбули, після чого розміщені такі статті: - Предмет контракту. - Кількість товару. - Якість товару. - Термін і дата доставки. - Базисні умови доставки. - Ціна. - Упаковка й маркірування. - Порядок здачі-прийому. - Умови про гарантії. - Рекламації. - Штрафні санкції і повернення втрат. - Обставини непереборної сили. - Арбітражна замітка. - Інші умови контракту. - Юридичні адреси сторін. - Підписи продавця й покупця. Названі умови можуть бути кваліфіковані з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця і з точки зору їх універсальності.

41. Особливості сучасної зовнішньоторговельної цінової стратегії фірми.Сучасна практика великих компаній, що здійснюю продаж величезних обсягів продукції на зовнішньому ринк свідчить про застосування ними у своїй господарській діяльності чотирьох основних стратегій:* орієнтація на низькі витрати;* унікальність характеристик товарів, що виробляються;* змішана стратегія (об'єднання двох підходів);* стратегія пристосувань до цінової стратегії сильної в інноваційному плані фірми.Процес визначення ціни товару на першому етапі передбачає порівняння заданих характеристик (якість товару, час доставляння споживачеві, функціонування збутової мережі, темпи відновлення, якість навчання споживачів, післяпродажне обслуговування) з кращими і гіршими галузевими показниками з урахуванням думки потенційних споживачів. 

42. Основні ціни зовнішньоторговельних контрактів. Ціна товару - один із найважливіших елементів контракту купівлі-продажу. Кожна зовнішньоторговельна операція повинна обов'язково містити умову про ціну, за якою продається товар, або вказівку способу визначення ціни цього товару. Поширеним способом визначення ціни є встановлення її за біржовим котируванням на день поставки.  Ціна в контракті може бути встановлена: * за певну кількісну одиницю (або за конкретне число одиниць) товару, зазначену в звичайно вживаних у торгівлі одиницях виміру (маси, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів тощо), або в числових одиницях (сотня, дюжина); * за одиницю маси виходячи з базисного вмісту основної речовини в товарі (для руди, концентратів, хімікалій тощо); * за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.

43. Основні умови, засоби й форми міжнародних розрахунків. Першочерговою і необхідною умовою здійснення будь-якої зовнішньоторгової операції, як уже відзначалося, являється зовнішньоторговий контракт. Одна з важливих вимог при його складанні - визначення валютно-фінансових умов угоди. Валютні умови нараховують такі позиції: валюта ціни; валюта платежу; курс перерахунку валют у валюту платежу; обмовки, що захищають сторони від ризику втрат. Фінансові умови включають такі позиції, як умови розрахунків; заходи проти необґрунтованої затримки платежу; форми розрахунків; засоби розрахунків. Дослідження валютно-фінансових умов зовнішньоторгового контракту показало, що при здійсненні зовнішньоторгової операції дуже важливий правильний вибір форми розрахунків, оскільки дозволяє учасникам угоди знижувати витрати і ризик, пов'язаний з невиконанням протилежною стороною своїх обов'язків по контракт). Форми розрахунків - це регульовані законодавством країни-учасника розрахунків способи виконання через банк грошових зобов'язань підприємств. Кожна форма міжнародних розрахунків в тій чи іншій мірі пов'язана з ризиком для експортера й імпортера. Це залежить від багатьох факторів - від виду товару, ступеня взаємної довіри партнерів, їх платоспроможності, надійності банків, залучених до даної угоди і т. д. Тому кожен учасник угоди прагне відстояти ту форму розрахунків, яка являється для нього більш вигідною і в меншій мірі пов'язана з ризиком.

44. Сутність акредитивних операцій та їх види. акредитивна форма розрахунків практично виключає платників Із процесу прийняття рішення - платити чи не платити за поставлені товари, оскільки ця форма розрахунків передбачає укладення окремого від ЗТК платіжного договору, яким є акредитив. Цей договір укладається між покупцем (клієнтом), банком-емітентом, який приймає зобов'язання забезпечити платіж, та продавцем-бенефіціаром (отримувачем грошей). На відміну від розрахунків банківськими переказами та Інкасо, згода на здійснення платежів за поставлені товари не залежить від самих платників. Порядок акредитивних платежів установлено міжнародним документом "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів", остання редакція якого введена Міжнародною ТПП у 1993 р. (публікація МТП № 500). Про приєднання ДО Уніфікованих правил заявили усі банки, що обслуговують міжнародні розрахунки.

45. Сутність інкасових операцій та їх види. Залежно від того, який тип документів пред'являється банкам, розрізняють два типи інкасо: документарне інкасо - коли інкасуючі операції здійснюються з фінансовими документами у супроводі комерційних або тільки з комерційними документами; це звичайна форма готівкового платежу. Важливою особливістю документарного інкасо є те, що комплект інкасованих комерційних документів може включати у себе коносамент, який є документом, що дає право власності на товар. Маючи у розпорядженні повний комплект підписаних оригіналів коносамента, банк зберігає контроль над товаром доти, доки імпортер: не оплатить товар; не акцептує тратту; не виставить простий вексель або боргову розписку; 1 чисте інкасо - це інкасо фінансових документів, які не супроводжуються комерційними документами. У даному разі банки мають справу лише з векселями, борговими розписками або чеками для отримання платежу від імпортера, а робота банків з рахунками, коносаментами та іншими комерційними документами відсутня.

46. Сутність і суперечливість бартерних операцій. артерна операція (barter transaction) – це операція з обміну визначеної кількості товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару . Таким чином, бартерна операція не припускає ніяких грошових розрахунків між контрагентами. У бартерній угоді встановлюються або кількість товарів, які взаємопостачаються, або обмовляється сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товари. Перевага даної операції перед операцією купівлі-продажу полягає в тому, що для її здійснення не потрібна валюта, і сторони не вдаються до посередництва банків. Припустимо, в'єтнамська фірма хоче купити в українського підприємства сучасне устаткування, але валютою не володіє. Тоді вона знаходить товар, що міг би зацікавити українське підприємство, і пропонує зробити обмін. Українське підприємство, зацікавлене у виході на в'єтнамськийринок, може погодитися з таким обміном. торони при узгодженні обсягів постачань оперують цінами і ведуть по них переговори, вказівка цін у самому тексті контракту потрібна тільки для того, щоб митні органи могли визначити розміри мита і зборів, а також для статистики зовнішньої торгівлі. У контракті може вказуватися, наприклад, що україн- ський контрагент поставляє у В'єтнам електронно-променеву зварювальну апаратуру за ціною 150 тисяч доларів, а в'єтнамська сторона поставляє на Україну одну тисячу тонн рису загальною вартістю 150 тисяч доларів.

47. Зустрічні закупки в ЗЕД Зустрічні закупівлі означають зобов'язання експортера закупити на певну суму товар у країні імпортера. Техніка здійснення таких операції полягає в наступному. Припустимо, імпортер з Білорусі закуповує в Італії якесь обладнання або інші товари на значну суму, тоді в процесі переговорів після погодження ціни товару імпортер ставить обов'язковою умовою контракту закупівлю експортером товару в його країні на певну суму. При цьому товари можуть бути будь-які, не обов'язково стосовні до предмета даної угоди. Більш того, в період переговорів сторони можуть і не знати, які конкретно товари імпортер може запропонувати і що експортер може закупити. Для імпортера важливо записати цю обставину в контракт з тим, щоб шляхом зустрічної закупівлі зберегти частину валюти у своїй країні. Експортер, будучи зацікавлений в реалізації своєї продукції, звичайно погоджується з таким записом у контракті.