6. Коагуляція крові, формених елементів і шляму

Кров після збирання в цехах забою і первинної переробки худоби і птиці надходить до збірників цеху технічних фабрикатів. Вона містить понад 80 % вологи. Видалення вологи розпиленням, сушінням у котлах є енергомісткими процесами. Найпоширенішим способом зневоднення крові є попередня коагуляція білків крові в коагуляторах подаванням пари безпосередньо у коагулятор. При нагріванні крові та формених елементів до температури понад 80 °С відбувається коагулювання білків. При цьому вони виділяють воду і випадають в осад.

Під час оброблення крові і шляму в коагуляторах температуру підтримують на рівні 90 - 95 °С. Подавання пари регулюється тер­морегулятором, що забезпечує постійні режими термооброблення.

Рідку фракцію видаляють за допомогою відстійних горизонтальних шнекових центрифуг типу ОГШ-321К-01 або зливають через зливну трубу з фільтрувальною сіткою.

Застосовують коагулятори безперервної дії шнекового або ін­жекторного типу. Перевагою коагуляторів безперервної дії є пере­мішування маси, що прогрівається, автоматичне регулювання температури. Введення гострої пари в сировину та інтенсивне перемішування скорочує процес коагуляції і забезпечує безперервну переробку сировини.

Вологість коагульованої крові (формених елементів) становить 86 - 87,5 %, вихід близько 80 %.

7. Вимоги до якості сухих тваринних кормів.

Сухі тваринні корми мають різний хімічний склад, оскільки для їх виробництва застосовують різні за походженням, видом і якістю нехарчові відходи. На якісні показники продукту значно впливають методи переробки сировини.

Кормове борошно тваринного походження за органолептичними, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками має відповідати вимогам державного стандарту, згідно з яким продукт повинен бути сипким без твердих грудочок, без гнильного, затхло­го та інших побічних запахів, мати колір від темно-коричневого до світло-сірого з різними відтінками залежно від набору сировини. Регламентується крупність помелу: залишок частинок на ситі .і діаметром отворів 3 мм — не більше ніж 5 %, 5 мм — не допуска­ється; масова частка металомагнітних домішок — частинок розмі­ром до 2 мм має становити не більш як 350 мг на 1 кг — для м'ясо-кісткового, м'ясного і кісткового борошна; не більше ніж 300 мг на 1 кг — для кров'яного та борошна з гідролізованого пера.

Масова частка золи, нерозчинної в хлоридній кислоті, повинна бути не більш як 1,5 % — для м'ясо-кісткового, м'ясного та кісткового борошна, 0,5 % — для кров'яного і 2 % — для борошна з гідролізованого пера. Вологи в борошні допускається не більше ніж 9 %. Регламентується також масова частка сирого протешу, жиру і золи, клітковини.

Основним показником якості сухих тваринних кормів є наяв­ність у них протеїну. Протеїни тваринних кормів мають вищу біологічну цінність, ніж рослинних, що зумовлено їх амінокислотним складом.

Підвищення якості кормового борошна досягають завдяки за­стосуванню помірних температурних режимів виробництва. Високі температури і мінімальний термін оброблення забезпечують отримання високоякісного кормового борошна, що має високу біологічну цінність.

Кормову цінність сухих тваринних кормів крім білків визначає наявність у них вітамінів, фосфорно-кальцієвих солей, інших міне­ральних солей, мікроелементів і жирів. Кальцій, що є в кормовому борошні, — необхідний мінеральний інгредієнт у раціоні птиці та свиней. Він не тільки сприяє росту скелета, а й забезпечує організм птиці матеріалом для утворення шкаралупи яйця. Додавання кісткового борошна в корм корів підвищує їх тільність та удійність, скорочує тривалість випоювання телят, збільшує їх масу.