4. Дайте визначення наведеним поняттям.

1. Модель „лінійного міста” Хотеллінга.

2. Економічна концентрація.

3. Барометричне цінове лідерство.

4. Рівновага Неша.

5. Географічні межі ринку.

Затверджено на засіданні кафедри теоретичної та прикладної економіки протокол № ___

від “____” грудня 2005 р.

Зав. кафедрою ________Шегда А.В. Екзаменатор _______Филюк Г. М.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Форма №У-5.09

Затв.наказом МінвузуУРСР

від 3 серпня 1984 р. № 253

Спеціальність: Економіка підприємства, магістри 2 року навчання

Навчальний предмет – Мікроекономічний аналіз ринкового середовища

Екзаменаційний білет № 12

1. Стратегічні бар’єри входу на ринок: сутність, види та характеристика.

2. Антимонопольна політика держави. Цілі антимонопольної політики держави. Форми, методи та інструменти державного регулювання різних видів монополій.

2. Виберіть правильну відповідь:

1. Коефіцієнт монопольної влади Папандреу ґрунтується на:

1. концепції еластичності попиту на товар галузі по доходу;

2. концепції перехресної еластичності залишкового попиту на товар домінуючої форми;

3. порівнянні ринкової вартості фірми з відновною вартістю її активів;

4. порівнянні ціни і граничних витрат.

2. Чисті втрати добробуту, які виникають внаслідок монопольної влади, пов’язані з:

1. менш ефективним розподілом ресурсів внаслідок зменшення обсягів випуску та підвищення цін порівняно з конкурентними умовами;

2. зростанням ефективності господарювання компаній;

3. зростанням ринкової вартості фірми;

4. зростанням граничних витрат виробництва продукції.

3. Модель Курно – це модель, яка передбачає, що фірми-олігополісти:

1. встановлюють обсяг продаж, який дає змогу їм максимізувати прибуток;

2. здійснюють цінову конкуренцію;

3. одночасно вибирають обсяг продажу, проводячи „недалекоглядну” політику;

4. встановлюють обсяг продаж послідовно, орієнтуючись на обсяг продаж конкурента.

4. Модель Штакельберга передбачає:

1. фірми володіють неоднаковою ринковою силою, вибирають обсяг продаж послідовно;

2. здійснюють нецінову конкуренцію;

3. одночасно вибирають обсяг продажу;

4. встановлення ціни фірмою-лідером на всю продукцію галузі.

5. Рівновага Курно – це:

1. Точка, при якій сукупний попит на олігопольному ринку дорівнює сумарним виробничим потужностям;

2. Точка, в якій фірми вибирають оптимальний обсяг виробництва з урахуванням своїх прогнозів стосовно дій конкурента і ці прогнози є правильними;

3. Точка дотику кривої ринкового попиту та ізопрофіти;

4. Точка, яка ілюструє пару цін, при яких фірми не можуть прибуток шляхом односторонньої зміни цін.

5. Резерваційна ціна ­– це:

5. Максимальна ціна, яку споживачі готові заплатити за певний товар;

6. Мінімальна ціна, яку фірма призначає на власну продукцію при реалізації стратегії взаємопов’язаних продаж;

7. Ціна набору, яку фірма встановлює у випадку реалізації стратегії взаємопов’язаних продаж;

8. Ціна, яку фірма встановлює на додатковий товар при продажі двох товарів.

6. Основною причиною необхідності державної і промислової політики служить:

1. Отримання додаткових доходів у бюджет;

2. Наявність зовнішніх ефектів (екстерналій); недосконалість системи інформації; монопольна влада;

3. Зниження витрат на цілі регулювання;

4. Підвищення рентабельності компаній.

7. Цінове регулювання природних монополій має на меті:

1. Захист інтересів держави;

2. Збільшення доходності монополіста;

3. Захист інтересів споживачів;

4. Досягнення компромісу між економічною ефективністю та соціальною справедливістю.

8. Ефект Аверха-Джонсона проявляється в тому, що:

1. Максимізуючи прибуток, фірма прагне замінити капітальними товарами інші використовувані фактори виробництва;

2. Фірма прагне до мінімізації витрат, використовуючи цінову дискримінацію ;

3. Свідоме підвищення ціни природним монополістом супроводжується економією на витратах;

4. Встановлення максимальної межі норми доходності призводить до зниження ціни і збільшення обсягу випуску.

9. Модель Бейна передбачає:

1. Відносну перевагу у витратах однієї із фірм на олігопольному ринку;

2. Абсолютну перевагу у витратах однієї із фірм на олігопольному ринку;

3. Абсолютну перевагу у витратах домінуючої фірми порівняно з аутсайдерами;

4. Забезпечення обсягу випуску домінуючою фірмою на рівні мінімально-ефективного і встановлення ціни, яка максимізує прибуток.

10. Арбітраж - це:

1. Витрати споживачів на пошук більш дешевого товару;

2. Сума економії виробничих витрат фірмою;

3. Перепродаж товарів споживачами, які купляють його по нижчій ціні, іншим споживачам по вищій ціні;

4. Споживчий надлишок.

Задача. Домінуюча фірма володіє часткою в розмірі 1/3 ринку. Вона продає продукцію по ціні 60 грн. Попит на іграшки дорівнює: Р=60900-Q. Проаналізуйте параметри даного ринку (граничні витрати та обсяг випуску фірм), якщо відомо, що одна типова фірма-послідовник виробляє 1/9 ринку. Чи існує на даному ринку явище „цінової парасольки”? Яке число аутсайдерів на ринку?