Кількісні показники та їх взаємозв'язок[ред. • ред. Код]

Ударний об'єм серця (V_contr) — обсяг, який лівий шлуночок викидає в аорту (а правий — в легеневий стовбур) за одне скорочення. У людини дорівнює 50-70 мл.

Хвилинний об'єм кровотоку (V_minute) — обсяг крові, що проходить через поперечний переріз аорти (і легеневого стовбура) за хвилину. У дорослої людини хвилинний об'єм приблизно дорівнює 5-7 літрів.

Частота серцевих скорочень (Freq) — число скорочень серця на хвилину.

Артеріальний тиск — тиск крові в артеріях.

Систолічний тиск — найвищий тиск під час серцевого циклу, що досягається до кінця систоли.

Діастолічний тиск — найнижчий тиск під час серцевого циклу, досягається в кінці діастоли шлуночків.

Пульсовий тиск — різниця між систолічним і діастолічним.

Середній артеріальний тиск (P_mean) найпростіше визначити у вигляді формули. Отже, якщо артеріальний тиск під час серцевого циклу є функцією від часу, то

(2) 

де t_begin і t_end — час початку і кінця серцевого циклу, відповідно.

Фізіологічний зміст цієї величини: це такий еквівалентний тиск, що при постійності, хвилинний об'єм кровотоку не відрізнявся би від спостережуваного в дійсності.

Загальний периферичний опір — опір, який судинна система надає кровотоку. Безпосередньо не можна виміряти опір, але його можна обчислити, виходячи з хвилинного об'єму і середнього артеріального тиску.

(3) 

Хвилинний об'єм кровотоку дорівнює відношенню середнього артеріального тиску до периферійного опору.

Це твердження є одним з центральних законів гемодинаміки.

Опір однієї судини з твердими стінками визначається законом Пуазейля:

(4) 

де   — в'язкість рідини, R — радіус і L — довжина судини.

Для послідовно включених судин, опір визначається:

(5) 

Для паралельних, вимірюється провідність:

(6) 

Таким чином, загальний периферичний опір залежить від довжини судин, числа паралельно включених судин і радіусу судин. Зрозуміло, що не існує практичного способу дізнатися всі ці величини, крім того, стінки судин не є твердими, а кров не поводиться як класична Ньютонівська рідина з постійною в'язкістю. В силу цього, як зазначав В. А. Лищук в «Математичної теорії кровообігу», «закон Пуазейля має для кровообігу швидше ілюстративну, ніж конструктивну роль». Тим не менш, зрозуміло, що з усіх факторів, що визначають периферичний опір, найбільше значення має радіус судин (довжина у формулі у 1-му степені, радіус ж — в 4-ому), і що цей же фактор — єдиний, здатний до фізіологічної регуляції. Кількість і довжина судин постійні, радіус ж може змінюватися в залежності від тонусу судин, головним чином, артеріол.

З урахуванням формул (1), (3) і природи периферичного опору, стає зрозуміло, що середній артеріальний тиск залежить від об'ємного кровотоку, який визначається головним чином серцем (див. (1)) і тонусу судин, переважно артеріол.

Серцево-судинна система[ред. • ред. Код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її верифіковуваності. Допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела! Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.

Серцево-судинна система
Схема будови серцево-судинної системи людини. Червоний колір позначає артеріальнукров, синій — венозну.
Латинська назва	systema cardiovasculare

Серцево-судинна система головним чином здійснює транспорт крові в замкненій трубчастій системі — кров'яній. До якої відноситься серце-артерії-капіляри-вени-серце. По ній циркулює рідка сполучна тканина — кров. В системі крові задіяні і інші органи, такі як печінка (деактивація токсичних речовин), легені (збагачення киснем крові за допомогою процесу, який називається — вентиляція), кровотворні органи (які постійно замінюють елементи крові, що загинули шляхом апоптозу чи некрозу), ендокринні залози (виділяють в кров гормони). Паралельно з кров'яною системою нерозривно пов'язана і функціонуєлімфатична система (капіляри, судини, вузли, протоки і головний лімфатичний колектор — грудна протока, яка впадає в венозну систему) — в якій циркулює тканинна рідина — лімфа.

Кровоносна система забезпечує обмін речовин в організмі. Вона переносить кисень, який зв'язується з гемоглобіном в легенях, гормони, медіатори, виводить продукти обміну — вуглекислий газ , водні розчини азотистих шлаків через нирки.

В серцево-судинній системі виділяють центральний орган — серце, трубки які відводять кров від нього — артерії, трубки, по яких кров іде до серця — вени, і проміжну між ними частину — мікроциркуляторне русло (куди входять артеріоли, капіляри, венули і венули).