- •21 (2). Способи виймання вугільних пластів
- •22 (3). Виймання вугілля стругами
- •31 (12). Керування гірським тиском
- •23 (4). §Процеси кріплення та управління покрівлею в очисних вибоях.
- •24 (5). §Керування гірським тиском. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •25 (6). Системи розробки вугільних пластів
- •26 (7). Процеси підземного транспорту: структура та види
- •30 (11). Доставка і навантаження руди
- •27 (8). Технологічні процеси в приствольному дворі.Процеси шахтного підйому та водовідливу.
- •33 (14).Депресія.
- •34 (15). Відкриті гірничі роботи:
- •28 (9). Технологічний комплекс поверхні шахти
- •29 (10).Особливості залягання, розкриття та підготовки рідних родовищ
- •38 (19). Переміщення кар’єрних вантажів. Системи розробки відкритих гірничих робіт.
- •32 (13). Атмосфера в гірничих виробках
25 (6). Системи розробки вугільних пластів
Встановлений для даних умов порядок ведення очисних і підготовчих робіт в часі та просторі називається системою розробки пласта.
Основними факторами, що мають вплив на вибір системи розробки є: потужність і кут падіння пласта, властивості бокових порід, міцність вугілля, газоносність пласта і вміщуючих порід, схильність вугілля до самозапалювання, обводненість, глибина розробки, взаємне розташування пластів у свиті, схильність пластів до раптових викидів вугілля і газу, способи механізації очисних і підготовчих робіт
За кількістю пластів всі системи розробки поділяються на дві групи: одношарові та багатошарові. У першій групі систем пласт виймається відразу на повну потужність, тобто без поділення його на шари, у другій здійснюється попереднє поділення пласта на шари, кожен з котрих розробляється як окремий пласт середньої потужності.
За типом головних розкривних виробок: вертикальними стволами, похилими стволами, штольнями та комбінацією цих способів.
За наявністю допоміжних розкривних виробок: без доп.виробок,з додатковими горизонтальними виробками – квершлагами, гезенками.
За кількістю горизонтів, з яких піднімають корисну копалину: одногоризонтні, багатогоризонтні.
Система розробки вертикальними стволами застосовується на пластах з кутом падіння до 35 та розмірами шахтного поля до 2,5 км.В цьому випадку пласт можна поділити на 2 частини: верхня – бремсбергова і нижня – похилова.На рівні основного горизонту проводять приствольний двір,а від нього – штреки та ін. підготовчі виробки.Головний ствол проводять на 20-40 м нижче осн.горизонту для розміщення розвантажувальних пристроїв.Доп.стволи – нижче на 7 м для збору води.
Система розкриття пластів похилими стволами застос. При неглибокому заляганню пластів з кутом нахилу 6-25 град. З розмірами шахтного поля по простяганню до 4,5 км,по падінню – до 2,5 км.
Розкриття проводять 3-ма стволами:Головним(має конвеєр,при куті до 18,та скіповий підйомник,при куті більше 18),допоміжним(спуск/підйом матеріалів,обладнання,пустої породи,свіжого повітря),людським(переміщення людей у вагонетках,видача забрудненого повітря),з відстанню між ними 30м і періодично з*єднаних збійками.
Система розкриття штольнями застосовують при неможливості розробки пласту вертикальними,або похилими стволами.Кількість штолень повинна бути не менше 2-х.Устя штолень розташовують в місцях,безпечних від затоплення,каменепаду,тощо.Головну штольню розташовують внизу родовища.
Комбінована система допомагає об*єднати переваги всіх систем.
26 (7). Процеси підземного транспорту: структура та види
На підземний транспорт покладають такі завдання:
1) доставки корисної копалини від очисних вибоїв до головного ствола, а для похилих стволів – до поверхні;
2) доставку корисної копалини і породи від підготовчих вибоїв або місць ремонтних робіт, до ствола;
3) доставку матеріалів та обладнання від ствола чи з поверхні до очисних і підготовчих вибоїв та у зворотному напрямку;
4) доставку людей позмінно від ствола до робочих місць і в зворотному напрямку.
Увесь підземний транспорт ділять на дві групи: основний – для доставки корисної копалини, та допоміжний – для доставки людей і всіх інших вантажів.
Локомотивний транспорт
Застосовується для перевезення як основних, так і допоміжних вантажів, тому і знайшов найбільш широке застосування на шахтах. Основні переваги цього виду транспорту перед конвеєрним – універсальність, низькі капітальні й експлуатаційні витрати. Недоліками локомотивного транспорту є низька надійність роботи, висока трудомісткість, більш низький рівень безпеки
Конвеєрний транспорт
Це найбільш прогресивний вид транспорту, який надає можливість досягти великої продуктивності і надійності роботи, а висока ступінь автоматизації забезпечує низьку трудомісткість. Цей вид транспорту успішно застосовують для доставки корисної копалини і перш за все по похилих виробках. Недоліками конвеєрного транспорту є необхідність обладнання паралельної системи допоміжного транспорту, високі капітальні витрати, низька технологічна гнучкість.
За матеріалом тягового і несучого органу конвеєри поділяють на скребкові, стрічкові і пластинчасті.
