Причини припинення діяльності народного фронту

1. Між партіями Народного фронту були суперечності й розбіж­ності:

• перші розбіжності між партіями Народного фронту ви­никли у 1936 р. у зв’язку з подіями в Іспанії (коли іспанські фашисти підняли заколот проти уряду Народного фронту в Іспанії, уряд Л. Блюма заявив про політику “невтручання” в іспанські справи, яку різко критикували комуністи);

• серйозні протиріччя в Народному фронті спричинили від­ношення до користування демократичними свободами фа­шистськими угрупованнями. Згідно з Законом були заборонені лише воєнізовані фашистські організа­ції, а інші продовжували існувати. За повну заборону фашистських організацій виступили ліві сили;

• розбіжності між партіями стосувалися здійснення соціально-економічної політики.

2. В реалізації заходів Народного фронту брали участь комуні­сти, які вважали Народний фронт перехідним етапом для встановлення “диктатури пролетаріату”.

3. Відсутність фінансової підтримки з боку великих підприєм­ців і фінансистів:

• велика буржуазія боялася поглиблення соціальних пере­творень;

• банкіри почали переводити свої капітали за кордон, що призвело до знецінення франка і зростання цін.

Значення діяльності народного фронту

1. Народний фронт вів успішну боротьбу проти фашизму.

2. Він перешкодив фашистам прийти до влади у Франції.

3. Забезпечив збереження і розширення демократичних свобод.

4. Франція стала першою європейською країною, в якій ідеї На­родного фронту реально втілилися в життя.

5. Зросла політична свідомість різних верств населення, які пе­реконалися в необхідності єднання в боротьбі проти загрози фашизму.

6. Досягнення Народного фронту переконливо показали, що союз демократичних сил має величезні можливості для здій­снення важливих соціально-економічних перетворень.

7. Проводилася відносно результативна соціально-економічна політика.

8. Народний фронт приніс реальне покращення рівня життя французького народу.

9. Велике значення мало соціальне законодавство Народного фронту, яке було найкращим порівняно з іншими країнами.

10. Досвід Народного фронту довів можливість об’єднання демо­кратичних сил у боротьбі проти фашизму

Іспанія

• Нейтралітет Іспанії в Першій світовій війні привів до підне­сення промислового виробництва в країні. Цьому сприяла активна торгівля з обома воюючими блоками.

• В Іспанії існував монархічний режим, який спирався на ка­толицьку церкву й армію. Король Альфонс XIII був непопу­лярним серед народу.

• 13 вересня 1923 р. за підтримки короля Альфонса XIII і всіх реакційних сил генерал Прімо де Рівера здійснив держав­ний переворот.

• В Іспанії була встановлена військово-мо­нархічна диктатура.

Військова диктатура прімо де рівери

13 Вересня 1923 р. - 28 січня 1930 р.

• 13 Вересня 1923 р. Генерал Мігель Прімо де Рівера здійснив дер­жавний переворот.

• Внаслідок цього було:

• встановлено військову диктатуру (хунту) — уряд;

• розпущено парламент — кортеси;

• оголошено надзвичайний стан;

• передано владу на місцях військовим губернаторам;

• обмежено конституційні права і свободи;

• проведено арешти серед профспілкових і радикальних дія­чів.

• За період існування військової диктатури:

• У 20-х роках значні позиції в Іспанії належали іноземному ка­піталу англійському, французькому, аміериканському.

• Значні позиції займала католицька церква, яка одержала від держави великі субсидії і володіла земельними ділянками, акціями підприємств і банків.

• В країні діяло понад 60 тис. церков і 5 тис. монастирів, нара­ховувалося 200 тис. осіб духовенства.

• В Іспанії існувала національна проблема. Із 24 млн населення країни 7 млн становили національні мен­шини — каталонці, баски, галісійці, права яких ігнорувалися.

• Незначне економічне піднесення в роки стабілізації не су­проводжувалося покращенням життя і політичною стабілі­зацією.

• 28 січня 1930 р. Прімо де Рівера подав у відставку.

• Причини:  неспроможність диктатури вирішити численні економіч­ні, соціальні, національні, релігійні проблеми, що постали перед Іспанією.