1.2. Схематично зобразити міжпредметні зв’язки фондознавства – 2 год.

Період

Подія

VII ст. до Р.Х.

Зібрання документів в Бібліотеці Ашурбаніпала

V ст. до Р.Х.

Зібрання документів в Александрійській бібліотеці

З V-XV ст. Р.Х.

Зібрання документів в церквах, соборах та монастирях, яка заборонялась для користування

З XVII ст. Р.Х.

Поява приватних бібліотек

XVIII ст. Р.Х.

Михаєль Франке створює систематичну розстановку. Зявляються 1-сторонні стилажі.

XIX ст. Р.Х.

Приміщення в 3 видах: читальний зал, книгосховище, службове приміщення. Зявляється міжнародний книгообмін. В Росії розвивається користування бібліотеками для всіх верств населення.

1920 рр.

Початок формування фондознавства як науки та уніфікації фонду, тобто, пишуть не на книгах, а на картках.

1930-1940 рр.

Фондознавча складова підготовки бібліотечних кадрів

була розпорошена в змісті споріднених навчальних дисциплін —

«Бібліотекознавство», «Бібліографія», «Книгознавство», вважалося, що

викладання теорії й технології комплектування бібліотечних фондів має

базуватися на знанні загальної та галузевої бібліографії як основи відбору

книжкової продукції.

1950 рр.

Початок формування фондознавства як навчальної дисципліни.

1960-1970 рр.

В структурі й змісті фондознавчої підготовки фахівців

відбувається поступова інтеграція питань комплектування й організації бібліотечних фондів, посилюється увага до системних узагальнень і послідовного викладення матеріалу щодо теорії й технології фондоформування.

З 1990-х років

Розпочинається якісно новий етап розвитку

харківської школи бібліотечного фондознавства, характерними ознаками якого є

концептуальна єдність і тісні організаційно-когнітивні зв’язки з московською

фондознавчою бібліотечною школою, очолюваною видатним бібліотекознавцем

Ю. М. Столяровим, суттєве зміцнення теоретико-методологічного підґрунтя й

масштабів фондознавчих наукових досліджень, остаточна інституціоналізація

бібліотечного фондознавства в самостійну наукову й навчальну дисципліну.