Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т 1 МЕТОД.РОЗРОБКА - студ.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
23 Мб
Скачать
☆

2.3 Класифікація засобів зв’язку і аув.

Засоби військового зв’язку – технічні засоби, які здійснюють передачу, обробку й (або) прийом повідомлень у системі військового зв’язку. За функціональним призначенням у системі зв’язку можна виділити шість основних груп засобів зв’язку:

1. Засоби каналоутворення, які призначені для утворення типових каналів передачі й групових трактів первинної мережі військового зв’язку. Вони поділяються на:

- радіозасоби;

- радіорелейні засоби;

- тропосферні засоби;

- проводові (кабельні) засоби;

- космічні.

2. Комутаційні засоби.

3.Спеціальні засоби.

4. Засоби автоматизації управління.

5. Кінцеві засоби.

6. Засоби забезпечення.

Крім перечислених засобів електрозв’язку для забезпечення військового зв’язку застосовуються

7. Рухомі засоби зв’язку.

8. Сигнальні засоби зв’язку.

Класифікація основних засобів зв’язку показана на мал.2

2. Комутаційні засоби призначені для комутації кінцевих засобів, каналів, повідомлень, пакетів.

3. Спеціальні засоби зв’язку призначені для виконання спеціальних функцій обробки, засекречення, підвищення достовірності, управління зв’язком, забезпечення безпечності, або оповіщення, ущільнення каналів, спряження каналів передавання з ЕОМ та кінцевими засобами.

4. Засоби автоматизації управління призначені для прискорення процесу збору, обробки, зберігання, видачі інформації, рішення інформаційних, розрахункових та інших задач в інтересах ОУ.

5. Кінцеві засоби встановлюються на робочих місцях посадових осіб і призначені для передавання та приймання повідомлень і перетворення їх до виду, зручного до сприймання. В якості кінцевих засобів можуть використовуватися ТЛФ і ТЛГ апарати, факсимільні апарати, термінали мереж передачі даних, персональні ЕОМ різних типів.

6. Засоби забезпечення призначені для електропостачання, технічного обслуговування, відновлення і ремонту засобів військового зв’язку, механізації роботи під час їх розгортання й експлуатації. До них відносяться засоби електропостачання, АТО, кабелеукладачі, кабельні машини, апаратні життєзабезпечення.

7. Рухомі засоби зв’язку призначені для забезпечення фельд’єгерсько-поштового зв’язку у всіх видах бойових дій і використовуються для доставки бойових документів, таємних і поштових відправлень.

8. Сигнальні засоби зв’язку використовуються для передачі заздалегідь встановлених команд, донесень, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, взаємного опізнавання, позначення своїх військ, такі як, з о р о в і (сигнальні ракети, димові шашки, ліхтарі, прапорці) і з в у к о в о ї (сирени, свистки).

Вказані засоби зв’язку використовуються комплексно і повинні забезпечувати своєчасність, надійність, швидкість, скритність передачі інформації.

2.4 Види зв’язку.

За допомогою технічних засобів зв’язку утворюються канали та тракти радіо-, радіорелейного, тропосферного, космічного і проводового зв’язку. В залежності від кінцевих засобів і виду передаваємих повідомлень по них організовуються види зв’язку:

- телефонний,

- телеграфний,

- передача даних,

- факсимільний,

- відеотелефонний.

Телеграфний зв’язок, передачу даних і факсимільний зв’язок доцільно об’єднати поняттям “документальний зв’язок”.

Всі вони можуть бути або засекреченими, або відкритими. За допомогою рухомих і сигнальних засобів організовується відповідно фельд’єгерсько- поштовий зв’язку і сигнальний зв’язку.

Телефонний зв’язок має високу оперативність і приближає управління до умов особистого спілкування з використанням телефонних каналів зв’язку.

Телеграфний зв’язок використовується для передачі телеграм, радіограм, команд-сигналів.

Передача даних використовується для обміну інформацією в автоматизованих системах управління.

Факсимільний зв’язок забезпечує передачу чорно-білих та кольорових зображень бойових та формалізованих документів, схем, карт та креслень.

Відеотелефонний зв’язок поєднує в собі переваги телефонного та факсимільного зв’язку, максимально наближає управління до умов особистого спілкування і дозволяє доводити до підлеглих накази, розпорядження з використанням карт, схем, макетів і заслуховувати їх рішення не виїджая за межі свого пункту управління.