24. Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.

Осердками соціального і культурного життя в Галицько-Волинському князівстві Були міста, княжі двори і церква. Данило Галицький заснував понад 70 міст, у яких розвивалися різні промисли, процвітали ремесла, торгівля, споруджувалися храми, княжі двори, ощо. Провідна роль у суспільно-політичному та культурному житті належала стольним містам, серед яких виділяються Володимир, Галич і Холм. Чільне місце займав Володимир. Центром культурного життя тутбув княжий двір. Князь Володими Васильвич був великим любителем письменства і талановитим будівничим, особливу роль приділяв розвитку освіти й культури. Другим видатним центром був Галич. Тут жив і творив на початку 13 століття «премудрий книжник» Тимофій, що прибув з Києва. Зразками літературних памяток є Галицько-Волинський літопис і галицьке Євангеліє. Всебічного розвитку в Галичі набула архітектура. Було зведено камяний князівський палац, Успенсьий собор, церква св. Пантелеймона. Татарські навали не припинили будівництва, а навпаки активізували його. Так виникло місто Холм. Першою з його відовимих споруд стала церква Іоана Златоуста і міцні оборонні споруди. Стольні міста Були великими центрами культурного, соцільного, політичного та економічного життя й істотно впливали на навколишні «городки» і села.

У період феодальної роздробленості церква булла реальною єднаючою силою, датною забезпечити тісні звязки між різними давньоруськими землями, оскільки вона сама булла єдиною, її заклики до возєднання відігравали істотну роль у боротьбі за возєднання земель.

Центрами соціально і культурного життя стали міста (Галич, Львів, Холм, Володимир, Луцьк, Київ), селянські та козацькі поселення, князівські маєтки. При маєтках існували церкви та монастирі, що стали осередками духовного життя населення.

25. Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст. Чужоземний гніт українського народу викликав протиборство як соціально-політичне, так і духовно-просвітнє. Зросла зацікавленість українців до своєї історії, мови, культури, науки. Пробудження національної самосвідомості доповнювалося поширенням ідей гуманізму епохи Відродження. Ці ідеї поширювали українці, які навчалися за кордоном — у Краківському, Празькому та інших університетах. Отримавши належну освіту, вихідці з України ставали відомими вченими, педагогами, медиками, митцями. Навіть за несприятливих умов іноземного панування в Україні виникали школи грамоти. Відомо, що такі школи існували на Волині ще в XIII ст., у Києві — у XIV ст. Із часом кількість шкіл збільшувалася. Перша українська школа у Львові виникла в 1546 р.. Першим вищим навчальним закладом в Україні стала Острозька академія (колегіум), яку відкрив близько 1576 р. князь Костянтин Острозький у м. Острозі .Цей заклад згодом піднявся до рівня тогочасних європейських академій. Поширенню освіти, поглибленню її зв’язків сприяли братські школи(навчання рідною мовою)Перша братська школа – Львів 1585р. У 1615р. школа у Києві, (Києво-Печерську Лавру обєднали з Києвською брат. Школою і назвали Києво-Могилянська колегія…) З 14 ст. для здобуття освіти українці виїздили до Італії, Франції, Польші… Наприклад Юрій Дрогобич став мершим автором друкованої книжки 1483р., хоча він навчався в Болонському універ. Науковими центрами в Україні були Острог, Львів і Київ, де зосереджувалися навчальні заклади. Учені, які групувалися в Острозі, написали ряд наукових праць із філософії, мовознавства, астрономії. Професори Києво-Могилянського колегіуму сприяли розвитку слов'янського мовознавства, української мови, розробляли проблеми філософії, логіки, психології й інших наук. Йосип Кононович-Горбацький створив «Підручник логіки», В Україні тривалий час працював військовий інженер із Франції Гійом Левассер де Боплан, який у 1650 р. склав «Опис України» — першу наукову працю з економічної і фізичної географії України.

26,Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст. Внаслідок зруйнування культурних осередків , спостерігається перерва в культурному процесі. Боротьба козацтва проти турецько-татарс. Нападів породила героїчний епос(«Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку»). Існувала також релігійна поезія 14-16 ст.(легенди та вірші про кінець та початок світу, про перших людей, про муки та смерть Ісуса Христа) У 16-17 ст. виникає шкільна драма (містерії та релігійні драми). Найвизначнішою пам’яткою перекладної літератури є «Пересопницьке євангаліє», перекладене простою мовою Григорієм. На кінець 16 ст. у відповідь на експансію католицизму почала розвиватися полемічна література Першим автором полеміки був Г. Смотрицький «Ключ царства небесного». Вершиною полеміки стала творчість Івана Вишенського. Він виступав проти польсько-католицької реакції. На розвиток освіти та укр.. письменництва вплинуло виникнення друкарської справи в Україні. Першим друкованим твором вважається «Апостол» 1574р.. у Львові Іваном Федоровим . Книги друкували на папері використовували гравюри, робили спроби реформувати кириличний шрифт.