Демонстрація 5.3.

Явище інерції

Обладнання: легко рухомий візок, дерев’яний брусок розміром 30×30×150 мм, брусок-перешкода.

Завдання: на легко рухомий візок кладуть вертикально дерев’яний брусок, а на деякій відстані від візка на його шляху – якусь перешкоду. Повільно розганяють візок рукою, а потім відпускають. Рухаючись за інерцією, візок наштовхується на перешкоду й зупиняється. Брусок, що лежить на ньому, падає в напрямі руху візка. Дослід проводять 3 – 4 рази. Забравши перешкоду, повторюють дослід, але цього разу візок має рухатись спочатку прямолінійно, а потім круто повернутись.у момент повороту брусок падає знову в напрямі швидкості його в цей момент. Потім візок із встановленим на ньому бруском рухають різкими ривками. При цьому спостерігають падіння бруска в напрямі, протилежному рухові візка.

Пояснення: з дослідів, пов’язаних з явищем інерції, з методичного погляду найбільш цінними є ті, що демонструють збереження вектора швидкості. Даний дослід проводили 3 – 4 рази для того, щоб переконатись в тому, брусок завжди падає в напрямі швидкості, яку він мав у момент зупинки візка. Також роблять висновок про те, що тіла зберігають напрям і величину своєї швидкості.

Відео-демонстрація 5.4.

3-й закон Ньютона

Обладнання: 2 динамометри.

Завдання: візьмемо 2 динамометри з однаковими шкалами, кожна поділка динамометра рівна 1Н. Один динамометр закріплений на штативі , інший тримаємо в руці. Установимо верхній динамометр на нижній і натиснемо зверху вниз. На початку досліду стрілки обох динамометрів показують нулі, сильніше натиснувши, бачимо, що обидві стрілки відхилилися на однакові покази динамометрів але стрілки відхиляються в різних напрямках. Піднімаючи верхній динамометр, сила взаємодії буде зменшуватись, але буде рівна за абсолютною величиною та протилежна за напрямком.