1.2 Проектування програмного забезпечення

Проектування програми полягало у створенні структури таблиць, а також розробки шаблону для готового розкладу. Було створено такі основні таблиці «Дисципліни», «Групи», «Викладачі», «Спеціальності», їхня структура подана у додатку Б. А також 14 допоміжних таблиць з робочими планами кожної групи, котрі дають інформацію про часове навантаження кожного предмету відповідно для кожної групи на тиждень структура однієї з таких таблиць показана на рисунку 1.8.

Рис. 1.8 – Структура таблиці РП1

Для кращого відображення готового розкладу було вирішено створити шаблон таблиці за допомогою Microsoft Office Excel. Дані такі як день тижня, кількість уроків, номер групи та день виробничого навчання є постійними тому їх одразу ж було внесено до цього шаблону аби полегшити роботу над розробкою програмного продукту (рис. 1.9). Внесення даних таких як дисципліна, а також кабінет, де має проводитись урок буде запрограмовано автоматично.

Рис. 1.9 – Структура шаблону для розкладу

1.3 Проектування інтерфейсу програмного забезпечення

Для зручного використання програмного продукту було створено інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс за допомогою засобів MicrosoftVisualBasic 6.0. Він являє собою форму з декількома кнопками (рис. 1.10).

Рис. 1.10 – Інтерфейс роботи з програмою

Даний інтерфейс буде зручний у використанні і забезпечить швидкий доступ до основних функцій програми.

Розділ 2. Аналіз засобів вирішення задачі

2.1 Аналіз задачі, виявлення ключових завдань та проблематики

У найбільш загальному формулюванні завдання складання розкладу полягає в наступному. За допомогою деякої множини ресурсів або обслуговуючих пристроїв повинна бути виконана деяка фіксована система завдань. Мета яких полягає в тому, щоб при заданих властивостях завдань та ресурсів і накладених на них обмеженнях знайти ефективний алгоритм упорядкування завдань, що оптимізують або прагне оптимізувати необхідну міру ефективності вирішення поставленого завдання. Як основні заходи ефективності вивчаються довжина розкладу та середній час перебування завдань в системі. Моделі цих завдань є детермінованими в тому плані, що вся інформація, на основі якої приймаються рішення про впорядкування, відомі заздалегідь.

Загальна теорія розкладів припускає, що всі обслуговуючі пристрої (або процесори) не можуть виконувати в даний момент часу більше одного завдання, що для розкладу навчальних занять не є достатнім, якщо в якості процесора при розподілі завдань взяти навчальну аудиторію. Так в деяких випадках в одній аудиторії можуть проводитися заняття з більш ніж однією групою одночасно, наприклад загальні лекції для декількох потоків.

У підсумку, формулювання задачі складання розкладу навчальних занять звучить наступним чином: «Для заданого набору навчальних аудиторій (в даному випадку під навчальною аудиторією розуміється широке коло приміщень, в яких проводяться навчальні заняття (від комп'ютерної аудиторії до спортивного залу)) і заданого набору часових інтервалів (тобто по суті, уроків або навчальних пар) побудувати такий розподіл навчальних занять для всіх об'єктів (вчителі та навчальні групи), для якого вибраний критерій оптимальності є найкращим».

На даний момент часу сектор ринку програмного забезпечення систем складання розкладу занять представлений великою кількістю різних програмних

продуктів. У таблиці 2.1 представлені лише деякі з них.

Таблиця 2.1. – Системи складання розкладу занять

Назва	Коротка характеристика
«ДЕКАНАТ» версії 3.6.	програма для складання розкладу у ВНЗ
«Ректор 3»	програма для складання розкладу в середніх школах.
«Ректор-Школа»	програма для складання розкладу в середніх школах з профільним навчанням.
«Ректор-Коледж»	програма для складання розкладу в середніх спеціальних навчальних закладах.
«Ректор-ВУЗ»	програма для складання розкладу у ВНЗ.
«АВТОР-2+»	програма для складання розкладу в середніх школах та ВУЗах