2.Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів.

Діагностика гельмінтозів базується на даних:

а) анамнестичних

б) епізоотологічних

в) клінічних ознак

г) спеціальних методів дослідження

1. Зажиттєва діагностика.

1. гельмінтоскопія

2. гельмінтоовоскопія

   1. метод нативного мазка

   2. метод флотації

   3. метод седиментації

   4. комбіновані, флотаційно – седиментаційні

3. гельмінтоларвоскопія

4. діагностична дегельмінтизація

5. імунологічна діагностика

3. Характеристика джерел забруднення довкілля яйцями та личинками гельмінтів.

Розселення паразитів може здійснюватися на різних стадіях їх життєвого циклу. Розселення у часі, зазвичай, відбувається на стадіях спокою: розвиток призупиняється до того часу, поки не виникають сприятливі умови.

Джерелом інвазії в природі є хворі тварини, люди або паразитоносії, а також проміжні хазяїни, які виділяють навколишнє середовище яйця або личинки паразитів.

В тому випадку коли в розвитку збудника інвазійної хвороби приймає участь резервуарний живитель(- дрібних тварин, мишей, щурів, птахів ,), в організмі яких нагромаджуються інвазійні яйця, або личинки (у свинячих аскарид дощові черв'яки), поширенню їх сприяють механічні перенощики (гризуни, птахи інші тварини), тому що вони мо­жуть бути або кормом для сприятливих тварин, або виділяти інвазійні стадії в навколишнє середовище. Зміна специфічності паразитів до хазяїв впродовж життєвого циклу забезпечує їм широку екологічну пластичність, що дозволяє виживати в мінливих умовах. Специфічні переносники - це ті членистоногі, в організмі яких паразит проходить певні стадії розвитку, тому їх ще звуть біологічними (малярійний комар - специфічний переносник малярійного плазмодія).

Механічні переносники - членистоногі, в організмі яких не відбувається розвитку паразита. Так, у кишківнику хатньої мухи, на її лапках, волосках можуть знаходитися збудники інфекційних захворювань, цисти найпростіших, яйця гельмінтів.

4. Надати визначення трансмісивна хвороба і навести приклади

Трансоваріальний – спостерігається у іксодових кліщів, які є дефінітивними хазяїнами бабезіїд і характеризується передачею зародка від одного до слідуючого покоління через яйце.

Трансмісивні хвороби паразитарні захворювання тварин, збудники яких передаються членистоногими.

Специфічні переносники - це ті членистоногі, в організмі яких паразит проходить певні стадії розвитку, тому їх ще звуть біологічними (малярійний комар - специфічний переносник малярійного плазмодія).

Механічні переносники - членистоногі, в організмі яких не відбувається розвитку паразита. Так, у кишківнику хатньої мухи, на її лапках, волосках можуть знаходитися збудники інфекційних захворювань, цисти найпростіших, яйця гельмінтів.

Деякі з переносників можуть відігравати роль природних резервуарів. Так, блоха може зберігати в своєму організмі збудника чуми від 27 діб (при температурі 37 °С) до 358 діб (при температурі 0-5 °С).

5.Охарактерезувати копроовоскопічний метод дослідження.

копроовоскопічний метод дослідження застосовують для виявлення яєць гельмінтів, які виділяються з фекаліями тварин.

Найпростішим є метод нативного мазка. На предметне скло наносять краплю рівних частин води і гліцерину та шматочок фекалій (величиною з горошину), старанно перемішують скляною паличкою. Після видалення твердих частинок фекалій вміст накривають покривним скельцем і досліджують під мікроскопом.

Більшість гельмінтоовоскопічних методів діагностики грунтуються на різниці питомої ваги яєць і личинок гельмінтів або їх фрагментів з одного боку, і рідини, в якій зависли досліджувані фекалії — з іншого. В залежності від співвідношення питомої ваги цих компонентів розрізняють методи флотації, осадження та комбіновані.

Метод флотації. Застосовують рідини з питомою вагою, що перевищує питому вагу яєць гельмінтів.

Для приготування флотаційних рідин використовують:

• кухонну сіль (хлорид натрію) в кількості 400-420 г на 1 л гарячої води, питома вага такого насиченого розчину 1,18-1,2;

• нітрат свинцю (азотнокислий свинець) в кількості 650 г на 1л гарячої води, питома вага 1,5;

• - нітрат амонію (гранульована аміачна селітра)-1500 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,3;

• сірчанокислу магнезію -920 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,26-1,28;

• гіпосульфіт натрію -1750 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,38-1,4;

• сульфат цинку (сірчанокислий цинк)-400 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,24;

• нітрат срібла -1000 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,4. , Стандартизований метод флотації з розчином нітрату свинцю (азотнокислого свинцю) за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим. Звичайна флотація. Пробу фекалій 3 г кладуть у склянку, заливають невеликою кількістю флотаційного розчину і розмішують паличкою. Одночасно з помішуванням додають розчин до об'єму 50 мл. Потім сумі фільтрують через ситечко або шар марлі в другу склянку. Профільтровану суміш при дослідженні на фасціольоз, дикроцеліоз і парамфістоматоз затишають у спокої на 15-20 хвилин, при інших гельмінтозах — не менш як на 10 хвилин. За допомогою дротяної пет діаметром 0,5-1 см беруть кілька крапель (3-5) з поверхневого шару рідини, перенося і на предметне скло і досліджують під мікроскопом.

Флотація з центрифугуванням. Пробу фекалій Зг розмішують з флотаційним розчинод як у попередньому варіанті Суміш фільтрують через фільтр з комірками 0,5 х 0,5 мм ; центрифугальну пробірку об'ємом 50 мл і центрифугують 1-2 хвилини при 1000-1500 об/хв. Потім пробірку накривають предметним склом так, щоб поверхня його торкалась суміші. Якщо рівень рідини нижче від країв пробірки, необхідно долити флотаційний розчин до одержання випуклого меніска. Через 5 хвилин скло знімають для мікроскопії.

Метод флотації'з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим та В.М. Хреновим. Техніка виконання така сама що і попереднього методу (звичайна флотація). Профільтровану суміш відстоюють для флотації 10 хвилин. Застосовують для виявлення яєць аскаридатозів, трихоцефалятозів, рабдитатозів, оксиуратозів, стронгілятозів органів травлення та дихання, аноплоцефалятозів.

Метод флотації з розчином кухонної солі за Фюллеборном. Техніка виконання, як при звичайній флотації. Профільтровану суміш відстоюють 45-60 хвилин. Ефективність дослідження низька, бо спливає лише частина яєць аскаридат, трихоцефалят, стронгілят.

Методи осадження. При застосуванні цих методів використовують рідини з меншою, ніж у яєць, питомою вагою.

Стандартизований метод послідовного промивання. Пробу фекалій 3 г розмішують паличкою в склянці з невеликою кількістю води. При помішуванні додають воду до об'єму 50 мл. Суміш фільтрують в другу склянку, після чого фільтрат відстоюють 5 хвилин. Потім зливають або відсмоктують спринцівкою верхній шар рідини до осаду, додають до останнього таку ж кількість води, перемішують і знову відстоюють 5 хв. Ці маніпуляції повторюють до просвітлення верхнього шару рідини в склянці. Рідину востаннє зливають, а осад наносять порціями на предметне скло для мікроскопії. Метод застосовують для діагностики трематодозів і акантоцефальозів у тварин.

Метод М.В. Демідова, Метод Горшкова, Комбіновані методи, Метод Дарлінга, Метод Щербовича