- •Конспект лекцій
- •Лекція №1 Основні теорії держави і права ( Держава)
- •Роль держави та права в організації суспільного життя людей
- •Ознаки держави
- •Форма держави
- •Функції держави
- •Лекція №2 Основні теорії держави і права(Право)
- •Поняття та ознаки права
- •Спільні та відмінні риси права та інших соціальних норм
- •Джерела права
- •Норми права, їх види та структура
- •Поняття правотворчості: види, суб'єкти, етапи
- •Поняття та структура правовідносин
- •Причини правопорушень
- •Поняття, види, функції та цілі юридичної відповідальності
- •Лекція№ 3 Основи конституційного права
- •Джерела сучасного конституційного права України :
- •Засади конституційного ладу України
- •Основні принципи конституційного ладу України
- •Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996р. Та її юридичні властивості
- •Загальна характеристика Конституції України та її юридичні властивості
- •Громадянство України
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Загальна характеристика основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •Лекція №4 Основи трудового права України
- •Ст. 21 кЗпП
- •Лекція №5 Основи цивільного права України
- •Загальні засади цивільного права
- •Право власності, його форми, види та захист
- •Спадкове право
- •Лекція №7 Основи адмінітративного права України План
- •Джерела адміністративного права
- •Поняття адміністративного правопорушення
- •Підстави для адміністративної відповідальності
- •Види адміністративних стягнень
- •Лекція №8 Основи кримінального права України
- •Покарання
- •Звільнення від покарання
- •Лекція №9 Судова та правоохоронна діяльність
- •1. Основна література
- •Пилипенко п.Д. Правознавство: Навчальний посібник. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. – 592с.
- •Іі. Додаткова література
- •Нормативно- правові акти
Роль держави та права в організації суспільного життя людей
Роль держави в організації суспільства та здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, базовим елементом політичної системи (тобто системи усіх організацій у соціальне неоднорідному суспільстві). Тільки держава володіє суверенною владою, що є верховною, самостійною, неподільною у межах її території, виступає офіційним представником усього населення чи його більшості. Тільки держава уособлює суверенітет народу та нації, здатна реалізувати права нації на самовизначення. На державу покладена охорона прав людини і громадянина, задоволення загально-соціальних і загальнолюдських потреб. З метою ефективного управління суспільством держава видає загальнообов'язкові для усіх правила поведінки у вигляді юридичних норм, а також індивідуально-юридичні приписи, необхідні для регулювання прав і обов'язків конкретних осіб у певних життєвих ситуаціях.
За допомогою права держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини. Право тісно співвідноситься з економікою, бо, з одного боку, насамперед виробничі відносини в економіці визначають, яким має бути право, а, з другого боку, право й саме впливає на економіку (скажімо, через визначення платників податків, встановлення розмірів податків, мінімальної заробітної плати, правил безпеки праці, тривалості робочого часу та часу відпочинку).
Право тісно співвідноситься й з політикою, бо те, яким воно є і буде, залежить від керівної частини суспільства, яка має державну владу й законотворчу функцію зокрема.
Поняття й ознаки держави
Держава, як відзначалось, є основним інститутом політичної системи суспільства. Вона концентрує у собі владні відносини, які стосуються інтересів і потреб усіх членів суспільства.
Держава - це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальна неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку усього суспільства та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї
частини, а також управління загальносуспільними справами.
Держава є організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспільства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.
У різних концепціях це фундаментальне поняття має неоднаковий зміст. Наприклад, представники юридичного позитивізму визначали державу як правову форму для сукупного життя народу, як "юридичне уособлення нації". Розробник соціологічної теорії держави Р.Ієрінг вважав, що держава - це соціальна організація примусової влади, яка на перший план ставить суспільні інтереси у порівнянні з особистісними. Анархісти визначали державу як організацію, яка обмежує свободу індивіда та будується на рабстві праці. Російський економіст і філософ П.Струве розглядав державу як надкласову силу, яка інтегрує усі верстви та класи суспільства. О.Гамільтон вбачав у державі як правового гаранта власності та розвитку бізнесу, так й інтегратора усього суспільства для досягнення загальнонаціональних цілей.