2. Архітектурно-історичні ресурси Центральної України (Чернігівська, Черкаська, Житомирська, Вінницька, Київська області).

Найбільшим за насиченістю пам'ятками історії та культури, їх туристською значущістю є Центральна Україна, на території якого знаходиться потужний політичний, економічний, науковий і культурний центр - місто Київ, що понад півтори тисячі років є політичним, економічним і культурно-історичним ядром всього району. В Києві розміщено 29 музеїв, 44 пам'ятки стародавньої архітектури, серед яких виділяються архітектурно-історичні заповідники "Стародавній Київ" та "Софіївський музей". Тільки на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника знаходиться 80 споруд, з них 37 архітектурних пам'яток XІ-ХVШ ст. Архітектурними шедеврами світового значення вважаються Софійський собор (ХІ-ХVІІст.) та Андріївська церква (1746-1753 рр.). Окрасою Києва є пам'ятники Володимиру Святому (1853 р.) і Богдану Хмельницькому (1888 р.) та інші. Останнім часом на очах киян змінюються пам'ятки архітектури та історії, відроджуються культові споруди. Все це створює імідж Києва як великого туристичного центру.

Чималий культурно-історичний рекреаційний потенціал і в інших містах Центральної України. Тут знаходиться 328 лише основних пам'ятників і пам'ятних місць, з яких 124 - у Чернігівській, 96 - у Черкаській, 75 - у Житомирській, 68 - у Вінницькій і 62 - у Київській областях. Великий інтерес у туристів, особливо іноземних, викликає архітектурно-історичний заповідник, у складі якого є ансамблі Єлецького Успенського монастиря (ХІІ-ХІХ ст.), Троїцько-Іллінського монастиря з Антонієвими печерами та Іллінською церквою (ХІ-ХVІІ ст.), курган "Чорна могила" (X ст ) і курганний могильник (ІХ-ХІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ-ХІІІ ст.). - у Чернігові, Собор Босих Кармелітів і костьол Святої Варвари (XII ст.) у Бердичеві, три стародавніх городища літописного міста Іскоростеня (ІХ-ХІІІ ст.) у Житомирській області.

3. Архітектурно-історичні ресурси Західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Волинська області).

Значним культурно-історичним рекреаційним потенціалом володіє і Західна Україна з потужним економічним і культурним центром - містом Львів, що вже понад 700 років є економічним, історико-культурним і політичним ядром притягання всього західноукраїнського терену. В місті діє 10 державних музеїв, зберігається найбільша в світі колекція творів давньоукраїнського мистецтва, що нараховує 10 тис. одиниць (ікони, картини, гравюра та ін.). Унікальний Львів славиться своєю архітектурою, пам'ятки якої збереглися у руїнах Високого замку, перебудованому у вигляді костьолів Марії Сніжної та Іоанна Хрестителя (ХІІІ-ХІV ст.). Справжніми архітектурними шедеврами є Каплиця трьох святителів, Успенська церква (ХVІ-ХVII ст.), собор Святого Юра (ХVШ ст.), будинок галицького Крайового сейму - нині Львівський університет ім. І. Франка (1872-1881 рр.) та інші.

Щодо споруд XX ст. у стилі модерну, то їх, крім Львова, не залишилося ніде в Європі, навіть у самому Відні. У Львівському регіоні розміщено третину пам'яток України, що перебувають під охороною держави. Невипадково місто Львів занесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Всього на території Західної України знаходиться понад 600 основних пам'яток і пам'ятних місць, пов'язаних з історією та культурою українського народу. З них 114 - у Львівській, 94 - Тернопільській, 77 - Хмельницькій, 71 - Закарпатській, 68 - Рівненській, 67 - Івано-Франківській, 66 - Чернівецькій і 45 - Волинській областях.

Чимало видатних пам'яток історії та культури зосереджено в старовинних містах – у Галичі, Володимир-Волинському, Кам'янець-Подільському, Чернівцях, Ужгороді та ін. Це Успенська церква (ХІІ ст.) у Галичі, кафедральний собор (XVII ст.) в Ужгороді, комплекс резиденції митрополита Буковини (1864-1882 рр.) у Чернівцях. Святинею православного світу є Почаївська лавра на Тернопільщині і Богоявленська (XVI ст.) в Острозі на Рівненщині.

Одне з перших місць серед культурних центрів на західно-українських землях посідає Володимир-Волинський, утворений понад 1000 років тому. В місті знаходиться 10 унікальних культових архітектурних споруд, яким понад 100 і більше років. І до сьогодні збереглися пам'ятки давньоруської культури - Успенський собор (XII ст.) і Василівська церква-ротонда (ХІІІ-ХІV ст.), палати єпископів (ХVІ ст.), залишки Володимирських валів ХІ-ХІІІ ст., а також храмів і житлових споруд Х-ХІV ст., які потребують дослідження. Як стверджують історики, тут утворився видатний осередок давньоруської писемності. Тому є всі підстави серед заходів з підготовки та відзначення 800-літгя Галицько-Волинського князівства, передбачити створення у колишньому княжому Володимирі історико-культурного заповідника.