- •Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
- •Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •12.Економічний розвиток античного світу.
- •13.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •16.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •17.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •18.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •19.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •20.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •24.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •28.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •32.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •35.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •36.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44.Версальська система та її економічна суть.
- •45.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •51.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
ПСВ 1914-1918 мала загарбницький хар-р. Причини війни: 1.Німеччина – перерозподілити світ, дістати нові колонії, ринки збуту; військово-політ. конфлікти з Брит. імперією за Пд-сх Азію; стерти з лиця землі Францію; захопити європ. част. Російської імперії. 2.Австро-Угорщина – встановити повний контроль над словянським світом, захопити Волинь та Поділля, витіснити Британію з Балкану. 3. Італія – повернути собі Трієст, Трентіно і Валон. 4. Великобританія – знищити військово-політ. могутність Нім., конфлікт за Балкани. 5.Франц – повернути Ельзас і Лотарингію, захопити прусський басейн,поквитатись за фр-прусську війну. 6. Росія – взяти під контроль весь словянський світ, захопити Чорноморські протоки. Наслідки: США із запізненням (6 квітня 1917 р.) вступили у війну,воювали на боці країн Антанти. Зазнали незначн людських втрат. Підтримув торгов відн з усіма воюючими країнами. У зв'язку зі зростаючим попитом на всі види стратегічної сировини — зброю, боєприпаси, продукти харчув, США перетворилися у ек.о найрозв. державу світу. Тут сконцентрув. 1/2 св. запасу золота. Успішно розв. промисл., с/г, фінансово-кредитна система. Із країни-боржника США перетвор на найб кредитора. Втричі зріс експорт продуктів і товарів. У США продовжувало розвив. ринкове госп., на відміну від інших індустр. країн, в яких ек-ка перетворювалася у ринково-регульовану.Англія. Належала до країн-переможниць, проте війна зне силила її ек-ку, збільшила відставання від США. Англія зазнала значн людських і матер. втрат — 1/3 нац багатства. Збільш держ. борг. Світовий фінансовий центр перемістився із Лондона в Нью-Йорк. Удвічі зменш експорт товарів, натомість зріс імпорт. Продовжув відставання від США у розв окремих галузей промисл., особливо у гірничодобувн, сталеплавильній, текстильній, суднобуд, обладнання яких було застарілим. Водночас Англії вдалося збільш свої колоніальні володіння. Вона частково компенсувала свої втрати за рахунок нім воєнних репарацій.Франція ще більше, ніж Англія, постраждала в роки війни. Нім окупувала найрозв промисл регіони Франції. Було зруйн або вивезено фабрично-заводське обладнання, транспортні засоби. Франція втратила понад 10% працезд нас, під нім окупацією опинилися кращі с/г райони. Видатки на війну підірвали стабільність фр. валюти.Разом з тим, під час війни розпоч індустріалізація ек.о відсталих пд районів Франції, що не були окуповані Нім. Тут успішно розвив промисл., будувалися електрост, військові підпр-ва. У пд департаментах країни розширювалося с/г вир-во. Нестача сировини, енергоресурсів змушували промисловців дбати про інтенсифікацію вир-чих процесів, запроваджувати механізацію, нові технології, що пізніше дало позитивні рез.Японія під час війни зміцнила свій ек. потенціал. Виступаючи на боці Антанти, вона фактично не брала участі у бюйових діях. Змогла розшир. свої колоніальні володіння, нав'язала невигідні ек-торгов умови Китаю. все це дозволило за роки війни подвоїти промисл. вир-во, втричі збільш експорт промисл. товарів у Китай та країни тихоокеанського регіону.Однак відновл. після заверш. війни конкуренції на ринках з боку колишніх союзників по Антанті, ек. криза 1920—1921 рр. та надзвичайно руйнівний землетрус, який завдав вел людських жертв (загинуло 140 млн чол) та руйнувань, поставили японську ек-ку під цілим рядом серйозних проблем. Нім. внасл. війни опинилася у найважчому становищі. Версальський мирний договір, підписаний між країнами Антанти і Нім 28 червня 1919 року, став катастрофою для країни. Згідно з договором, Нім повертала Фр Ельзас і Лотарінгію, значні території поверталися чи передавалися Бельгії, Польщі, Литві,Данії, Чехословаччині. Нім була позбавлена всіх своїх колоній, її зобов'язали відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані урядам і окремим громадянам країн Антанти. Розміри відшкодув., встановлені спец. Репараційною комісією, сягали 132 млрд золотих марок. Таким чином ек-ка Нім збанкрутувала. Вже за перші два роки після заверш війни держава повинна була виплатити країнам Антанти 20 млрд золотих марок. Оск таких грошей Нім не мала, то контрибуція сплачувалася паровозами, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, автомоб, с/г сировиною тощо. Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внасл цих явищ різко погірш життєвий рівень людей. Нім. опинил. на грані катастрофи. Ек.і наслідки другої світової війни.
Результатом війни було знищення, демонтаж індустріальних госп. Німеччини, Франції, Японії, багатьох менших індустріальних країн Європи. Частково було знищено госп.о Англії. Крім прямих військових зруйнувань піддавалося зносу виробниче обладнання, машини і механізми, припинилося оновлення виробничих потужностей, мав місце вивіз фабрично-заводського обладнання з переможених країн переможцями.Єдина індустріальна країна, яка під час війни пережила справжнє ек.е піднесення, були США. Більше того, у Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив, який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.Після другої світової війни розпочалося відродження ринкових госп. розвинутих євр.их країн шляхом їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків: американізація світової валютної системи; вивіз американських товарів, широкомасштабне кредитування, державне і приватне; інвестування відбудовчих процесів; перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії під безпосереднім контролем США і, зрештою, розвиток світової торгівлі, де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також Англія.Наслідком війни і важливим кроком на шляху до відновлення індустріального світового госп.а стали міжнародні валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками 44 країн. Підписання цих угод відбулося на валютно-фінансовій конференції у Бреттон-Вудсі. Було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ), вироблено основні правила міжнародних валютних відносин: долар США поряд із золотом повинен був відігравать функцію резервної валюти, ціна золота — незмінна, курс валюти — твердий і контрольований. МВФ і створений тоді ж Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) зобов'язувалися забезпечити виконання рішень конференції і виконувати роль міжнародного кредитного центру.