Розділ 2(3)

Система автоматичного регулювання має також такі складові як вимірювальний перетворювач, виконавчий механізм і регулюючий орган. Кожен з цих елементів є важливою і невід’ємною складовою САР. Виконавчий механізм – це елемент САР з допомогою якого здійснюється переміщення регулюючих органів або інших пристроїв. Виконавчий механізм підсилює регулюючу дію автоматичного регулятора. ВМ поділяються на електричні, пневматичні та гідравлічні. Регулюючий орган – елемент з допомогою переміщення якого САР впливає на значення регульованої величини. Є дросельні регулюючі органи, які поділяються за способом зміни площі прохідного перетину на: засовка (шибер), поворотна заслінка, регулюючий клапан, регулюючий кран. Регулюючі органи переважно закривають не повністю, щоб не було заклинювання. Діапазон регулюючого органу повинен перекривати те значення витрати, яке ми повинні підтримувати. Вимірювальний перетворювач – засіб вимірів, що перетворює вимірювану фізичну величину в сигнал для подальшої передачі, обробки або реєстрації. На відміну від вимірювального приладу, сигнал на виході І. п. (вихідна величина) не піддається безпосередньому сприйняттю спостерігача. Обов'язкова умова вимірювального перетворення — збереження у вихідній величині І. п. інформації про кількісне значення вимірюваної величини. Вимірювальне перетворення — єдиний спосіб побудови будь-яких вимірювальних пристроїв.

Розділ 3

Основним завданням розрахункової роботи є побудова графіків перехідних процесів у замкнутій системі автоматичного регулювання у випадку нанесення заданого збурення на об’єкт регулювання.

Щоб побудувати графіки, перш за все потрібно вибрати масштаби:

Вісь у: для графіка зміни витрати – 1:50; см:л/год;

для графіка зміни рівня – 1:1; см:см.

Масштаб для осі х (часу) у двох графіків має бути однаковим, для наочного порівняння перехідних процесів: 1:0,167 – см:хв.

Розрахунок амплітуд відхилення регульованої величини (рівня в ємності) від її заданого значення та періоду коливань.

∆x_n = ε · ∆Q_n-1 · τ_нч + ε · ∆Q_n-1²/2S – амплітуда відхилення регульованої величини; τ_n = τ_нч + ∆Q_n-1/S – період коливань.

Для даної САР характерним є таке: I∆Q₀I=I∆Q₂I=…=I∆Q_nI;

I∆x₁I =I∆x₃I=…=I∆x_n+1I;

F₁=F₂=F₃=F₄=…F_n характеризує об’єм рідини за рахунок якого рівень в об’єкті зросте на величину ∆x_n.

Q=100*100/40=250(л/год); a=1/2=0.5(см);

τ_нч = a/ εΔQ₀; τ_нч =0,5/(0,1*100)=0,05(хв.);

τ₁= τ_нч+ ΔQ₀/S; τ₁=0.5/(0,1*100)+100/200=0,05(хв); τ₁= τ₂= τ₃= τ₄;

Δx₁=a+ εΔQ₀²/2S; Δx₁=0.5+(0,1*10000)/400=2,5(см).

Знайдемо кілька точок для побудови графіка,використовуючи при цьому р-ня параболи:

∆x= a+ε =a+ε(ΔQ₀ τ-S τ²/2);

при τ=0,170хв ∆x=1,4(см);

при τ=0,340хв ∆x=2,1(см);

при τ=0,498хв ∆x=2,2(см);

при τ=0,664хв ∆x=1,5(см).

Висновки

Виконавши цю розрахункову роботу я закріпив знання теоретичного матеріалу цієї дисципліни та набув умінь і навиків для вирішування завдань, пов’язаних із дослідженням впливу властивостей об’єкта регулювання і автоматичного регулятора на характер перехідного процесу в замкнутій системі автоматичного регулювання та створенням надійних систем автоматичного регулювання, зокрема навиків вибору автоматичного регулятора та його параметрів залежно від властивостей об’єкта регулювання, а також розрахунку показників якості процесу регулювання.

Провівши ряд обчислень і побудувавши графік залежності вихідної величини від подачі на вхід збурення, я побачив що нечутливість заданого об’єкту не впливає на процес регулювання.