- •Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Види об’єктивних причини виникнення нещасних випадків.
- •3. Визначення об’єкта і предмета охорони праці.
- •Вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці.
- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •Громадський нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці.
- •Державна санітарно-епідеміологічна експертиза.
- •Державний нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці.
- •Економічні методи управління охороною праці.
- •Завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Заходи та засоби з охорони праці.
- •Компенсації за шкідливі та важкі умови праці.
- •Лікувально-профілактичні заходи з охорони праці.
- •Матеріальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Моделі мотиваційної поведінки людини.
- •Навчання з питань охорони праці.
- •24. Обов’язки роботодавця щодо організації пожежної безпеки на виробництві.
- •25. Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом.
- •27.Опишіть нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню.
- •28.Організаційно-технічні заходи з охорони праці.
Лікувально-профілактичні заходи з охорони праці.
Лікувально-профілактичними заходами щодо охорони праці є відповідні попередні та періодичні медичні огляди працівників; переведення працівників на легшу роботу за станом здоров’я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові витрат на лікування; особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.
Стаття 7 ЗУ “про охорону праці”: Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Матеріальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
Передбачає відповідальність як працівника, так і роботодавця. У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, у тому числі й внаслідок порушення вимог та законодавства з охорони праці.
Загальними підставами накладення матеріальної відповідальності на працівника є: – наявність прямої дійсної шкоди; – провина працівника (у формі наміру чи необережності); – протиправні дії або бездіяльність працівника; – наявність причинного зв’язку між винуватим та протиправними діями (бездіяльністю) працівника та заподіяною шкодою. За наявності в діях працівника, яким порушені правила охорони праці, ознак кримінального злочину, на нього може бути покладена повна матеріальна відповідальність, а за відсутності таких ознак на нього покладається відповідальність в межах його середньомісячного заробітку. |
Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Роботодавець несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращення умов праці та промислової безпеки;
- участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;
- одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;
- проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;
- підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.
Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці (МОП) . Починаючи з 1946 р. МОП - спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Україна є членом МОП з 1954 р. Із 181 конвенції, що прийняті на цей час МОП, Україна ратифікувала майже половину, серед яких найважливіші - нормативно-правові акти, що стосуються засадничих прав людини.
При фінансовій підтримці міжнародних інституцій в Україні реалізується проект МОП "Мобілізація підприємств і працівників на запобігання зловживанням шкідливими речовинами в країнах Центральної та Східної Європи".
Налагоджується співробітництво в галузі охорони праці України із Європейським Союзом. Так, у межах програми ТАСІЗ здійснюється робота над проектами "Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)", "Підтримка розвитку системи страхування від нещасних випадків в Україні". Основними напрямками цих проектів є удосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони праці та страхування від нещасних випадків, а також відпрацювання механізму економічних розрахунків, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці.
У межах Угоди про співробітництво в галузі охорони праці фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД спільно працюють над удосконаленням Системи стандартів безпеки праці, узгодженням та розробкою нормативно-правової бази в галузі охорони праці для країн СНД.
