3.2. Вибір методів виконання робіт
Вибір способів ведення робіт – найвідповідальніший розділ проекту, тому дипломник повинен орієнтуватися на прогресивні методи роботи, враховуючи їх обсяг, терміни будівництва та конструктивні особливості будівлі.
Монтажні роботи в дипломному проекті є найпоширенішим видом робіт, які потребують детальної розробки.
Для організації робіт вся будівля ділиться на захватки, ділянки, яруси.
Крани для монтажу збірних елементів в надземній частині будівлі вибирають на основі порівняння техніко-економічних показників роботи кранів, які підбирають за розрахунком із урахуванням маси та розмірів монтованих елементів, а також габаритів будівлі.
3.3. Підбір монтажних кранів
Кран вибирають залежно від габаритів будівель і споруд; маси і розмірів монтованих елементів; об’єму робіт, умов будівництва; наявності електроенергії тощо. Вибір ведуть у такому порядку:
- визначення типу монтажного крана;
- вибір крана за основними параметрами;
- обґрунтування вибору крана техніко-економічними параметрами.
Тип монтажного крана визначають залежно від габаритів будівлі. Для багатоповерхових будівель, як правило, застосовують баштові крани, для малоповерхових – самохідні стрілові крани.
Основними параметрами монтажних кранів є:
- величина вантажного моменту Мван (або вантажопідйомність G);
- висота підйому гака Н;
- виліт стріли крана L.
Для баштових кранів вантажний момент знаходять множенням маси Gм монтованого елемента на відстань між центром його ваги і віссю обертання крана L.
Маса монтованих елементів та конструкцій характеризує загальну масу, яку необхідно підняти, пересунути та встановити в проектне положення. Залежно від прийнятого способу підйому її визначають за формулою:
G = Gм +g , (3.1)
де Gм – маса елемента, т;
g – маса монтажних пристосувань та технологічного оснащення,
яке встановлюється на монтованому елементі до підйому
разом із ним, т.
Спрощено можна прийняти:
G = Gм Кс , (3.2)
де Кс – коефіцієнт, що враховує масу монтажних пристосувань та технологічного оснащення, Кс = 1,08…1,12.
Вибір баштових кранів
Висоту підйому гака визначають за формулою:
Н = h0 + hз + he + hc , (3.3)
де h0 – перевищення опори монтованого елемента над рівнем стоянки крана (для кранів, встановлених на землі) або над рівнем встановлення на будівлі чи споруді, м;
hз – запас по висоті, необхідний за умовою монтажу для наведення конструкції над місцем встановлення або переносу її через змонтовані конструкції, hз ≥ 0,5 м;
he – висота елемента в монтажному положенні, м;
hc – висота стропувальних пристроїв у робочому положенні від верху монтованого елемента до низу гака крана, м.
Виліт стріли визначають за формулою:
L = а/2 + b + с = l + c, (3.4)
де а – ширина підкранової колії, м;
b – відстань від підкранової колії до найбільш виступаючої частини будівлі (стіни, еркера, пілястри), м;
с – ширина будівлі від її грані з боку крана до осі протилежної поздовжньої стіни або до центра ваги найвіддаленішого від крана збірного елемента, м;
l – відстань від осі обертання крана до найбільш виступаючої частини будівлі, м.
Для кранів із поворотною баштою і нижнім розташуванням противаги відстань від осі обертання крана до найближчої виступаючої частини будівлі повинна бути на 0,75 м більшою за радіус rн габарита нижньої частини крана і на 0,5 м більша за радіус rв габарита верхньої частини.
l ≥ rв + 0,50 м,
l ≥ rн + 0,75 м.
Більше із двох значень l вибираємо для розрахунків.
Для кранів із поворотною стрілою і верхнім розташуванням противаги:
а) коли будівля нижча від нижньої відмітки поворотної консолі крана
l = a/2 + d + (0,75…1,0 м);
б) коли будівля вища від нижньої відмітки поворотної консолі крана
l = lк + (0,5…1,0 м).
Рис. 3.1. Схема визначення монтажних характеристик баштового крана із поворотною баштою і нижнім розташуванням противаги
а) б)
Рис. 3.2. Схема визначення монтажних характеристик баштового крана із поворотною стрілою і верхнім розташуванням противаги:
а) будівля, нижча від нижньої відмітки поворотної консолі крана;
б) будівля, вища від нижньої відмітки поворотної консолі крана
Біля котлованів та будівель з підвалами крани повинні встановлюватися у зоні стійкого розташування ґрунтів (за призмою обвалу). Максимальне наближення до відкоса слід визначати розрахунком, враховуючи усі навантаження та його максимальну вологість під час роботи крана або за табл. 3.3 (ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві).
Таблиця 3.3. Мінімально допустима віддаль по горизонталі від основи відкоса виїмки до найближчих опор крана
Висота котловану, h, м |
Ґрунти (у природному стані) |
||||
піщаний та гравійний |
супіщаний |
суглинистий |
глинистий |
лесовий сухий |
|
1 |
1,5 |
1,25 |
1,00 |
1,00 |
1,0 |
2 |
3,0 |
2,40 |
2,00 |
1,50 |
2,0 |
3 |
4,0 |
3,60 |
3,25 |
1,75 |
2,5 |
4 |
5,0 |
4,40 |
4,00 |
3,00 |
3,0 |
5 |
6,0 |
5,30 |
4,75 |
3,50 |
3,5 |
Визначивши потрібні розрахункові параметри баштового крана, за вантажною характеристикою підбирають необхідний кран.