Тема 1.2 Технологія цифрових мереж

Лекція №5. Стан і проблеми розвитку цифрових мереж

Розвинені країни за останні п'ять років майже вдвічі підвищили рі­вень цифровізації телефонної мережі при повільному зростанні або­нентської щільності, яка майже досягла рівня насиченості для квартир­них абонентів, але продовжує зростати у діловому секторі. Подальший розвиток телефонних мереж цих країн йде шляхом заміни старих стан- цій сучасними ЦСК, що мають і синхронні ЦКП, і засоби широкосму­гової пакетної комутації. У країнах, що розвиваються, і навіть у малорозвинених з телефонною щільністю 5-7% рівень цифровізації часом досягає 80% завдяки тому, що їх мережі розвиваються виключно на сучасному цифровому обладнанні, яке забезпечує високу якість послуг і цим стимулює новий попит.

В Україні стан телефонних мереж загального користування (ТМЗК) загалом незадовільний: низький рівень цифровізування (за винятком міжміської мережі); переважна частина аналогового обладнання значною мірою відпрацювала свій ресурс; розмаїття типів обладнання утру­днює централізацію технічної експлуатації і призводить до значних екс­плуатаційних витрат; забезпеченість місцевих мереж з'єднувальними лініями (ЗJl) недостатня, а їх стан часто поганий. На сьогодні низький платоспроможний попит на послуги зв'язку та недостатні інвестиції у зв'язок нездатні забезпечити належні розвиток і реконструкцію телефонних мереж та відповідно широкий асортимент і високу якість послуг. Реальні темпи розвитку ТМЗК незначні і не забезпечують навіть потреб у заміні зношеного, застарілого обладнання. Відсутність потрібної нор­мативної бази також не сприяє розвитку ТМЗК.

Тому домінуючому оператору ВАТ «Укртелеком», принаймні у три-п'ятирічній перспективі, доцільно було б нарощувати телефонну щільність лише у межах задоволення платоспроможного попиту, а нато­мість зосередити зусилля на поліпшенні якісного стану ТМЗК. Важли­во розвивати кожну конкретну мережу на обмеженому числі типів ЦСК (одному чи двох), не припускаючи впровадження позасистемних станцій. Вибирати тип ЦСК бажано з огляду на перспективи подальшої еволюції ТМЗК у широкосмугову пакетну мережу . Для суттєвого змен­шення пошкоджуваності та кардинального вирішення проблем якості послуг необхідно узгоджено з впровадженням ЦСК цифровізовувати міжстанційні з'єднання, досягати повної забезпеченості 3J1 для всіх цифрових станцій, поступово ліквідовувати існуючі довгі AJl (шляхом, наприклад, встановлення у належних місцях виносних абонентських модулів ЦСК) та впроваджувати сучасні технології абонентського до­ступу на новихAJI.

Лекція №6. Основні принципи реконструкції і розвитку ТМЗК

Міжміська мережа. Метою її реконструкції і розвитку має бути пе­ретворення у швидкісну транспортну мережу, придатну для якісного обслуговування прогнозованих обсягів навантаження будь-якого типу.

Аналого-цифрова міжміська телефонна мережа України має два тран­зитні аналогові вузли автоматичної комутації (BAK) та аналогові і цифрові автоматичні міжміські телефонні станції (АМТС), між якими є прямі канали лише при достатньому взаємному тяжінні. Міжміський обмін, обсяг якого недостатній для утворення прямих каналів, та над­лишкове навантаження окремих пучків передаються мережею з міні­мальним числом транзитів. У тих обласних центрах, де є дві АМТС, аналогова і цифрова, є ще й цифрові опорно-транзитні станції (ОПТС), що концентрують навантаження від частини ATC зони нумерації до цифрової АМТС.

Міжміська телефонна мережа у перспективі має злитися зі швидкіс­ною транспортною мережею ATM. У першу чергу треба демонтувати аналогові АМТС і BAK з перемиканням їх навантаження відповідно на існуючі цифрові ОПТС і встановлювані магістральні комутатори ATM. У відносно віддаленій перспективі цифрові АМТС і ОПТС також слід поступово замінити комутаторами ATM з оптимізуванням кількості і пропускної спроможності останніх. Замінювані цифрові АМТС і ОПТС можуть, при відповідному переобладнанні, далі використовуватися для надання послуг місцевого зв'язку чи як центри комутації рухомого зв'язку. Міські телефонні мережі. Метою реконструкції і розвитку MTM мають бути: поліпшення їх технічного стану; впровадження сучасних послуг зв'язку, на які є попит; залучення нових платоспроможних ко­ристувачів та, як наслідок, зростання доходів оператора.

Досягти мети можливо лише шляхом реконструкції і розвитку MTM на сучасному високотехнологічному цифровому обладнанні комутації і передачі. Воно є економічно вигідним, оскільки дає змогу суттєво збіль­шити доходи оператора MTM за рахунок надання нових послуг і різко­го зменшення експлуатаційних витрат (особливо при централізації тех­нічної експлуатації). Ці вигоди досягаються при значних початкових капіталовкладеннях, що потребує їх концентрації, залучення коштів споживачів та обережного підходу до задоволення соціально значущих потреб. Слід також враховувати, що вказані вигоди досяжні лише у разі дотримання певних принципів реконструкції МТМ, а невпорядковане впровадження різносистемних, або й позасистемних (не належних до ЦСК) цифрових станцій, яке часом трапляється на MTM України, дає малий ефект.

Цифрове комутаційне обладнання на MTM слід, як правило, впрова-д- жувати методом «накладеної мережі», за яким з'єднання між абонентами цифрових станцій завжди обслуговуються цифровою, між абонентами аналогових ATC - аналоговою частиною МТМ, а між абонентами циф­рових і аналогових станцій - з одним переходом між цими частинами. Слід впроваджувати обладнання лише територіально розподілених ЦСК (а не автономних позасистемних станцій) і концентрувати однотипне обладнання. Кількість типів ЦСК для однієї MTM має бути мінімаль­ною, у оптимальному варіанті - один чи два. Послуги вузькосмугової цифрової мережі з інтеграцією служб N-ISDN (Narrowband Integrated Services Digital Network) слід передбачати лише за наявності попиту, але використовувані ЦСК повинні забезпечувати можливості їх надання, що, в свою чергу, вимагає спільноканальної сигналізації CKC № 7. Важливо також, щоб ці ЦСК були здатні, за потреби, забезпечувати широкосму­гову комутацію і стики з майбутньою транспортною мережею ATM. До­тримання цих принципів полегшить централізацію технічної експлуата­ції цифрової мережі, гарантуватиме максимально можливу реалізацію переваг ЦСК і відповідну якість послуг зв'язку.

В абонентській нумерації накладену мережу, утворену на обладнан­ні ЦСК і, можливо, на існуючих автономних цифрових станціях, слід виділити як окремий вузловий район (BP), ємність якого в перспективі може суттєво перевищити звичайну стотисячну межу. Відповідно до цього організовуються зв'язки з аналоговою частиною МТМ, в яку ци­фрові опорно-транзитні (ОПТС) чи транзитні станції (ТС), створені на

базі опорного обладнання (OnO) системи чи її виносних комутаційних модулів (ВКМ), вмикаються у ролі станцій, що об'єднують функції вузлів вхідних (ВВхС, BBxCM) та вихідних (BBC) сполучень і кому­таційного вузла замовно-з'єднувальних ліній (33Л) - у тому числі й на MTM без вузлоутворення. На правах BP, як правило, доцільно вмикати навіть першу встановлювану на MTM цифрову станцію ЦСК.

Стики обладнання ЦСК з існуючою аналоговою частиною MTM ба­жано виконувати цифровими 3Л. Новоутворювані пучки 3Л мають бу­ти виключно цифровими. Часто доцільно з'єднувати цифрові станції за допомогою оптоволоконного кільця, обладнаного ЦСП синхронної ци­фрової ієрархії. При встановленні OnO чи BKM замість демонтованої електромеханічної ATC можуть тимчасово використовуватись наявні аналогові 3Л, якщо обладнання ЦСК блоками стику з ними є значно дорожчим, ніж цифровізування ЗЛ.

На MTM опорне обладнання ЦСК слід, як правило, застосовувати в якості ОПТС, що забезпечує більшість стиків з аналоговою частиною MTM і централізує функції технічного обслуговування, експлуатації та адміністративного управління всім територіально розподіленим облад­нанням ЦСК.

Виносні комутаційні модулі доцільно встановлювати у якості опор­них станцій (ОГІС) MTM при ввімкненні в них тільки AЛ, та ОПТС у разі ввімкнення також і зовнішніх 3Л чи ЗЛ до інших BKM системи.

Виносні абонентські модулі наближують обладнання до абонентів і зменшують загальну довжину АЛ. Це особливо ефективно у міських мікрорайонах з низькою густотою населення (місця малоповерхової забудови, передмістя, садово-паркові зони). Часто вигідно виносити ВАМ або BKM у зону обслуговування існуючих електромеханічних АТС, зокрема, безпосередньо в їх приміщення для надання якісного зв'язку і додаткових послуг групам платоспроможних абонентів ділового сектора. При цьому бажано, щоб встановлювана плата ком­пенсувала повну вартість станційного номера у разі перемикання з іс­нуючої ATC і повну вартість мережного номера для нових абонентів. Номери аналогових станцій, звільнені при такому перемиканні, мають надаватися перш за все пільговій частині черги на встановлення теле­фону. У подальшій перспективі електромеханічна ATC демонтується, а її абоненти перемикаються на відповідно нарощуваний модуль ЦСК.

Оператору MTM для збільшення прибутків доцільно прогнозувати абонентський попит і конкуренцію на ринку послуг і відповідно роз­ширювати свою діяльність: організовувати пункти присутності Internet IPOP (Internet Point Of Presence), впроваджувати радіодоступ на базі сучасних цифрових стандартів, організовувати обслуговування різно­типних абонентських терміналів, за наявності попиту впроваджувати широкосмугові послуги тощо.

Технічна експлуатація і обслуговування MTM повинні спрямовува­тися на забезпечення потрібної якості послуг зв'язку та ефективності функціонування мережі при мінімальних експлуатаційних витратах. Це потребує створення сучасних центрів технічної експлуатації (ЦТЕ) і впровадження засобів телеконтролю і телекерування на периферійних об'єктах зони їх обслуговування. На ЦТЕ потрібні програмно-апаратні засоби накопичення і обробки контрольно-діагностичної інформації та мобільні групи фахівців, оснащені необхідними технічними і транспорт­ними засобами. Необхідна і організація централізованого приймання та обробки скарг абонентів на незадовільну якість зв'язку.

Переведення станції MTM на централізоване технічне обслугову­вання і роботу без постійної присутності персоналу потребує переда­вання на ЦТЕ даних охоронної та протипожежної сигналізації примі­щення, контролю його кліматичних умов (температура, вологість), ста­ну обладнання станції, її пристроїв електроживлення, лінійних споруд і систем передачі.

Станції, утворені на обладнанні певної ЦСК, обов'язково повинні обслуговуватися ЦТЕ цієї ЦСК. Для позасистемних станцій доцільність повної чи часткової централізації експлуатації та вибір відповідних за­собів ЦТЕ мають вирішуватися окремо⁶. У будь-якому разі має пере­дбачатися принаймні централізована автоматизація окремих процесів технічної експлуатації наявними апаратними і програмними засобами. У загальному випадку така система автоматизації повинна постійно розвиватись і вдосконалюватись та забезпечувати можливість як комп­лексного, так і фрагментарного вирішення проблем автоматизації, зо­крема з використанням наявних у оператора придатних програмних і апаратних засобів⁷.

Телефонні мережі сільських районів. Телефонна мережа сільсько­го району (TMCP) є місцевою мережею з власним зоновим індексом, яка забезпечує надання телефонних послуг у межах усього району і має єдину систему тарифікації для всіх його населених пунктів (включно з райцентром і поселеннями міського типу).

Згідно з адміністративно-територіальним устроєм України зараз іс­нує 490 сільських районів. Для 30 з них, центрами яких є обласний центр чи місто обласного підпорядкування з чисельністю населення понад 100 000, телефонна мережа району практично злита з міською мережею з точки зору організації міжміського і зонового зв'язку та си­стеми тарифікації і повинна розвиватися як складова частина відповід­ної MTM (комбінованої).

При реконструюванні TMCP слід на базі однієї ЦСК збалансовано розвивати зв'язок в усіх поселеннях району. Зазначимо, що, за даними ОНДІЗ, у районах України є близько 2000 середніх (понад 500 мешкан-

ців) сільських населених пунктів (СНП), у яких відсутні АТС, а близь­ко 500 дрібних СНП (до 100 мешканців) взагалі не мають телефонного зв'язку¹.

Як і для МТМ, усі типи ЦСК повинні мати спільноканальну систему сигналізації CKC № 7, можливість надавати послуги ISDN і бути здат­ними, за потреби, забезпечувати широкосмугову комутацію та стики з майбутньою транспортною мережею ATM.

Зважаючи на дефіцит інвестицій, цифровізацію TMCP треба почина­ти зі встановлення у райцентрах модулів ЦСК, достатніх для виконання функцій центральної станції (ЦС) з абонентською ємністю, що забезпе­чує задоволення попиту всіх платоспроможних користувачів райцентра у сучасних послугах зв'язку (не менш як 500 номерів). Колишня електро­механічна ЦС може тимчасово зберігатися з ввімкненням у ЦСК на правах кінцевої (KC) або вузлової станції (ВС). Ті KC і BC, які мають цифрові 3JI, слід перемкнути у нову ЦС. Одночасно, або як будуть ви­шукані кошті, у міських і великих сільських поселеннях району слід встановлювати виносні комутаційні модулі ЦСК з функціями ОПТС і ємностями, достатніми для обслуговування всіх платоспроможних або­нентів. У окремих випадках координатна АТС, що була в СНП, може вмикатися в такий BKM на правах KC.

Таким чином здійснюватиметься поетапне гнучке нарощування ци­фрових зон і абонентської ємності мережі з поступовим зняттям з експ­луатації аналогової техніки, що дасть змогу створити цифрову TMCP і надавати сучасні послуги зв'язку гарантованої якості всім мешканцям району (швидкісний доступ до мережі Internet, електронну пошту, по­слуги ISDN тощо).

Лекція №7. Послуги телефонних мереж

На ТМЗК існують три відмінні групи послуг зв'язку: основні (тра­диційні) послуги телефонного зв'язку, програмно надавані додаткові види послуг (ДВП) і послуги інтегральної та інтелектуальної мережі IN (Intelligent network). Можливі різні варіанти класифікації послуг. За ос­нову прийнято класифікацію, скомбіновану з наведених у [6.2.3, 6.2.4], у Рек. 1.130, Q.730 та скориговану і доповнену з урахуванням інших інформаційних джерел. Класифіковано послуги як наявні, так і потен­ційно можливі для ТМЗК України.

Послуги зв'язку, надавані ТМЗК споживачам, поділяються натри групи:

• Основні (традиційні) послуги телефонного зв'язку.

• Додаткові види послуг (що надаються програмно-апаратними засобами).

• Перспективні послуги інтегральної та інтелектуальної мережі.

В усіх таких дрібних СНП мають бути встановлені телефони, доступні всім їх мешканцям.

Основні послуги телефонного зв'язку поділяються на:

• Послуги телефонного зв'язку.

• Екстрені, інформаційно-довідкові та замовні послуги.

• Послуги транспортування даних між стиками користувач- мережа.

Послуги І. 1. телефонного зв'язку надаються оператором мережі, який несе повну відповідальність за всі аспекти функціонування послу­ги. Дані послуги поділяються на:

1. Послуги внутрішньостанційного телефонного зв'язку.

2. Послуги вихідного міжстанційного телефонного зв'язку.

3. Послуги вхідного міжстанційного телефонного зв'язку.

4. Послуги вихідного телефонного зв'язку до АМТС.

5. Послуги вхідного телефонного зв'язку від АМТС.

6. Послуги вихідного телефонного зв'язку з місцевого таксофону.

Екстрені, інформаційно-довідкові та замовні послуги 1.2 надаються або­нентам відповідними службами різних форм власності, ввімкненими в ТМЗК. За вірогідність та повноту інформації відповідають власники служб, а відповідальність за всі інші аспекти надання цих послуг покладається на оператора мережі. Ці служби можуть передбачати прямий діалог спожива­ча з персоналом, бути автоінформаційними або типу «поштова скринька».

Оператор місцевої мережі повинен надавати споживачам:

1. Послуги довідкової служби MTM (довідки про номери теле­фонів абонентів МТМ).

2. Послуги замовної служби ремонту телефонів.

3. Послуги замовної служби ремонту таксофонів.

Оператор місцевої мережі може надавати споживачам:

4. Послуги автоінформаційної довідкової служби точного часу.

1.2.x. Інші можливі довідкові та замовні послуги.

Служби іншої належності (міжміської мережі, інших відомств, приватних структур тощо) за допомогою місцевої мережі надають споживачам:

5. Послуги екстреної служби пожежної охорони (01).

6. Послуги екстреної служби міліції (02).

7. Послуги екстреної служби швидкої медичної допомоги (03).

8. Послуги екстреної аварійної служби газової мережі (04).

9. Послуги замовної служби міжміської мережі.

10. Послуги замовної служби приймання телеграм телефоном.

1.2.1х. Інші можливі екстрені, довідкові та замовні послуги.

Послуги 1.3 транспортування даних між стиками користувач-мережа

відрізняються від телефонних лише видом інформаційних повідомлень, якими обмінюються споживачі (дані, факсимільна інформація). Опера­тор місцевої мережі у межах встановлених нормативів якості несе від­повідальність за всі аспекти надання послуг, не пов'язані з протокола­ми взаємодії кінцевих абонентських пристроїв.

Додаткові види послуг надаються абонентам програмно-керованих ATC оператором мережі, який несе повну відповідальність за всі аспек­ти функціонування кожної послуги. Дані послуги поділяються на:

• Послуги прискорення процесу з'єднання (Abbreviated Address Services).

• Послуги обмеження зв'язку (Call Barring Services).

• Послуги нарахування плати (Call Charging Services).

• Послуги завершення викликів⁸ (Call Completion Services).

• Послуги переадресування викликів (Call Diversion Services).

• Послуги замовлення викликів (Call Booking Services).

• Послуги реєстрування викликів (Call Registration Services).

• Послуги визначення номера (Number Identification Services).

• Послуги багатоадресного зв'язку (Multiparty Services).

• Послуги для груп абонентів (Multiline Services).

• Послуги для відомчих і приватних станцій (ВАТС), які вми­каються в абонентські лінії (Private Branch Exchange Services).

До послуг 11. 1. прискорення процесу з'єднання належать:

• Послуга набору скороченого номера (Abbreviated Dialling ser­vice).

• Послуга з'єднання без набору (послуга прямого виклику) (Fi­xed Destina-tion Call service, Direct Connect Call service, або Hot Line Call service).

• Послуга повторення номера⁹ (Number Repetition service).

До послуг 11.2. обмеження зв'язку належать:

И.2.1. Послуга заборони вхідного зв'язку (Incoming Call Barring service або Denied Terminating Line service).

7. Послуга заборони вихідного зв'язку (Outgoing Call Barring service або Denied Originating Line service).

8. Послуга заборони вихідного міжміського зв'язку (Toll Re­stricted Line service).

9. Послуга обмеження кодів вихідного зв'язку (Code Restriction service).

10. Послуга надання вихідного міжміського зв'язку за паролем (Authorization Code service).

До послуг 11.З. нарахування плати належать:

11. Послуга абонентського лічильника¹⁰ (Subscriber Call Charge Meter service).

12. Послуга перенесення плати на інший номер (Transfer of Charge service).

13. Послуга розмови за кредитною карткою (Credit Card Call service).

11.3.4. Послуга автоматичного голосового інформування про вар­тість і тривалість розмови¹¹ (Automatic Voice Charge and Duration Advice service).

14. Послуга автоматичного роздруку вартості і тривалості розмо­ви¹² (Auto-matic Printout of Charge and Duration Advice service).

15. Послуга оплати розмови викликаним абонентом (Reverse charging service або Freephone service).

До послуг 11.4. завершення викликів належать:

1. Послуга встановлення виклику на очікування¹³ (Call Waiting service).

2. Послуга перехоплення викликів¹⁴ (Call Interception service).

3. Послуги пріоритетного і екстреного викликів (Priority and Emergency Call services).

4. Послуга утримання виклику (Call Hold service).

До послуг 11.5. переадресування викликів належать:

1. Послуга безумовного (негайного) переадресування¹⁵ (Immedi­ate Diversion service).

2. Послуга переадресування у разі зайнятості викликуваного абонента (Diversion on Busy service або Call Forwarding Busy service).

3. Послуга переадресування у разі невідповіді викликуваного абонента (Diversion on No Reply service або Call Forwarding No Reply service).

4. Послуга переадресування на записане повідомлення (Do Not Disturb ser-vice).

11.5.5. Послуга відхилення виклику (послуга додаткового номера)¹⁶(Call Deflection service).

11.5.6. Послуга багаторазового переадресування¹⁷ (Call Forwarding Variable service, Multiple Diversion service або Chaining of Diverted Calls service).

11.5.7. Послуга заборони переадресування викликів на свій номер (Diversion Prevention service).

До послуг 11.6. замовлення викликів належить:

11.6.1. Послуга сповіщувального виклику¹⁸ (Alarm Call service).

До послуг 11.7. реєстрування викликів належать:

• Послуга відслідковування зловмисних викликів (Malicious Call Trace service).

• Реєстрування вхідних викликів (Registration of incoming calls).

• Реєстрування вихідних викликів (Registration of outgoing calls).

До послуг 11.8. визначення номера належить:

ІІ.8.1. Послуга визначення номера викликаючого абонента (Number Identifi-cation service).

До послуг 11.9. багатоадресного зв'язку належать:

• Послуга тристороннього зв'язку¹⁹ (Three Party service).

• Послуга шестистороннього конференц-зв'язку (Six-Port Con­ferencing service).

До послуг 11.10. для груп абонентів належать:

11. Послуга серійного пошуку (Series Completion service).

12. Послуга багатолінійного пошуку²⁰ (Multiline Hunt service).

До послуг 11.11. для відомчих і приватних станцій, які вмикаються в

AJI²¹, належать:

16. Послуга прямого доступу до абонента BATC (Direct Access Line service).

17. Послуга встановлення виклику до абонента BATC у чергу (Call Queuing service).

11.l 1.3. Послуга нічного переадресування викликів²² (Night Intercep­tion service).

П.11.4. Послуга нічної зайнятості абонента BATC²³ (Night Busy ser­vice).

11.11.5. Послуга номера нічного обслуговування²⁴ (Night Service Number service).

Послуги інтегральної та інтелектуальної мережі поділяються на:

111.1. Послуги транспортування даних між стиками користувач - мережа (Bearer Services).

5. Додаткові види послуг.

6. Специфічні послуги ISDN та IN.

Послуги 111.1. транспортування даних між стиками користувач - мережа дозволяють споживачам обмінюватися: мовними, відеотеле- фонними, факсимільними повідомленнями, даними тощо. Оператор мережі несе відповідальність за всі аспекти надання послуги, не пов'язані з протоколами взаємодії кінцевих абонентських пристроїв. До цих послуг належать:

5. Послуги транспортування даних між стиками користувач - мережа базового доступу до ISDN 2В + Di6 (Basic Rate Access)²⁵.

6. Послуги транспортування даних між стиками користувач - мережа доступу до ISDN на первинній швидкості 30В + D64 (Primary Rate Access) .

Послуги 111.2. аналогічні послугам групи 11, але надаються специ­фічними для ISDN засобами. Оператор відповідає за всі аспекти надан­ня цих послуг.

Оператор відповідає за всі аспекти надання специфічних послуг ISDN та IN, до яких належать:

1. Послуга отримання номера викликаючого абонента (Calling Line Identification Presentation service).

2. Послуга заборони повідомлення свого номера викликаному абоненту (Calling Line Identification Restriction service).

3. Послуга отримання ідентифікації партнера по з'єднанню під час сеансу зв'язку (Connected Line Identification Presentation service).

4. Послуга заборони повідомлення своєї ідентифікації партне­ру по з'єднанню (Connected Line Identification Restriction service).

ІИ.3.5. Послуга переносності терміналу²⁶ (Terminal Portability service).

6. Послуга утворення закритої групи користувачів з обмеже­ним доступом для вхідних викликів²⁷ (Closed User Group service).

7. Послуги отримування інформації про записану вартість з'єднання під час активної фази виклику і після її закінчення (Advice of Charge services).

8. Послуга субадресації²⁸ (Subaddressing service).

9. Послуга обміну повідомленнями по каналу D основного до­ступу до ISDN²⁹ (послуга сигналізації «користувач - користувач») (User to User signalling service).

• Послуга багатократного абонентського номера (Multiple Subscriber Number service).

• Послуга явного перемикання з'єднання (від з'єднань A-B і A-Cу з'єднання B-C) (Explicit Call Transfer service)³⁰.

111.3.12. Послуга глобальної віртуальної мережі (Global Virtual Network service).

111.З.1Х. Інші можливі послуги ISDN та IN.

Для повноти зазначимо, що на ТМЗК існує також принаймні шість відмінних груп послуг сервісного обслуговування споживачів. Далі наве­дено їх класифікацію, скомбіновану з переліків послуг у [6.2.9, 6.2.10]. При цьому до послуг сервісного обслуговування віднесено лише ті, що замовляються і оплачуються споживачами і не спричиняють їм незручно- стей (тому, наприклад, заключення договору не розглядається як сервісна послуга; відімкнення телефону за несплату не є послугою, на відміну від його зворотного підімкнення після погашення заборгованості тощо).

Послуги сервісного обслуговування, надавані оператором місцевої мережі споживачам, поділяються на:

CI Встановлення, перевстановлення, заміна чи зняття кінцевого абонентського пристрою.

CII Зміна абонентського номера, його тимчасове вимкнення за бажанням споживача, зворотне увімкнення.

CIII Надання та зміна прав користування телефонним номером.

CIV Технічне обслуговування абонентських пристроїв та віднов­лення працездатності пошкоджених абонентських пристроїв і абонент­ської проводки у приміщенні абонента.

CV Платне інформування споживачів.

CVI Надання споживачам в оренду каналів зв'язку і фізичних кіл.

До послуг CI встановлення, перевстановлення, заміни чи зняття кін­цевого абонентського пристрою належать:

СІ.1. Встановлення кінцевого абонентського пристрою (телефону, факсимільного апарата, міні-АТС, терміналу ISDN тощо) на загальних підставах.

СІ.2. Встановлення кінцевого абонентського пристрою за пільго­вим тарифом.

СІ.З. Встановлення кінцевого абонентського пристрою за комер­ційною ціною.

СІ.4. Встановлення кінцевого абонентського пристрою за догово­ром з іншим оператором.

СІ.5. Встановлення додаткового кінцевого абонентського пристрою в одній кімнаті.

СІ.6. Встановлення додаткового кінцевого абонентського пристрою У одному будинку.

СІЛ. Встановлення додаткового кінцевого абонентського при­строю у іншому будинку.

СІ.8. Встановлення паралельного кінцевого абонентського пристрою.

СІ.9. Встановлення «вечірнього» телефону.

СІ.10. Тимчасове встановлення кінцевого абонентського пристрою.

СІ.11. Тимчасове встановлення додаткового кінцевого абонентсько­го пристрою.

СІ.12. Попереднє встановлення кінцевого абонентського пристрою до введення ATC у експлуатацію.

СІ.13. Перемикання спареного кінцевого абонентського пристрою на індивідуальну AJI.

СІ.14. Перемикання «вечірнього» телефону на основний.

СІ.15. Перестановка кінцевого абонентського пристрою у одній кі­мнаті.

СІ.16. Перестановка кінцевого абонентського пристрою у одному будинку.

СІ.17. Перестановка кінцевого абонентського пристрою у інший будинок;.

СІ.18. Зняття кінцевого абонентського пристрою за побажанням споживача.

СІ.19. Зняття за побажанням споживача додаткового кінцевого абонентського пристрою у одній кімнаті.

СІ.20. Зняття за побажанням споживача додаткового кінцевого абонентського пристрою у одному будинку.

СІ.21. Зняття за побажанням споживача додаткового кінцевого абонентського пристрою у іншому будинку.

СІ.22. Встановлення безобривних розеток, додаткових розеток, до­даткового дзвінка.

СІ.23. Заміна стандартного лінійного шнура шнуром іншої довжини.

До послуг CII зміни абонентського номера, його тимчасового вимк­нення за бажанням споживача і зворотного увімкнення належать:

СИЛ. Зміна номера телефону за бажанням споживача.

СІІ.2. Бронювання номерної та лінійної ємності.

СІІ.З. Тимчасове вимкнення номера за бажанням споживача.

СІІ.4. Вимкнення виходу на AMTC за бажанням споживача (зміна категорії АВН).

СІІ.5. Вимкнення виходу на AMHTC за бажанням споживача (змі­на категорії АВН).

СІІ.6. Увімкнення виходу на AMTC за бажанням споживача (змінам категорії АВН).

СІІ.7. Увімкнення виходу на AMHTC за бажанням споживача (змі­на категорії АВН).

СІІ.8. Зворотне увімкнення номера, вимкнутого за неоплату послуг зв'язку.

До послуг CIII надання та зміни прав користування телефонним но­мером належать:

СІІІ.1. Надання права користування номером на загальних підставах.

СІІІ.2. Надання права користування номером за пільговим тарифом.

СІІІ.З. Надання права користування номером колективного теле­фону.

СІІІ.4. Зміна категорії пільгового абонента.

СІІІ.5. Перенайменування абонемента.

СІІІ.6. Перенайменування абонемента із заміною юридичної особи.

СІІІ.7. Перенайменування абонемента зі службового на квартирний.

СІІІ.8. Перенайменування абонемента при оренді телефонізовано­го приміщення.

СІІІ.9. Зворотне перенайменування абонемента після закінчення терміну оренди телефонізованого приміщення.

СІІІ.10. Надання фізичній особі права користування номером у спадщину (з пропискою).

СІІІ.11. Надання організації права користування раніше встановле­ним телефоном.

СІІІ.12. Переоформлення договорів зі споживачами при обміні, ку­півлі чи подарунку телефонізованої квартири.

До послуг CIV техобслуговування абонентських пристроїв та від­новлення працездатності пошкоджених абонентських пристроїв і або­нентської проводки у приміщенні абонента належать:

CIV. 1. Технічне обслуговування складних кінцевих абонентських пристроїв за договором зі споживачем.

CIV.2. Відновлення абонентської проводки у приміщенні після ре­монту приміщення.

CIV.3. Ремонт пошкодженої абонентської проводки у приміщенні абонента.

CIV.4. Ремонт пошкоджених кінцевих абонентських пристроїв.

До послуг CV платного інформування споживачів належать:

CV.1. Включення споживача до списку довідкової служби 09.

CV.2. Виключення споживача зі списку довідкової служби 09.

CV.3. Надання споживачеві технічних умов на будівництво або­нентського вводу, довжина якого перевищує нормативну (40 м).

CV.4. Консультування споживача стосовно номенклатури додат­кових послуг зв'язку, послуг ISDN, типів і функціональних можливос­тей сертифікованих в Україні кінцевих абонентських пристроїв та пра­вил користування ними.³¹

CV.5. Видання і реалізація споживачам телефонних довідників, інформаційно-рекламних проспектів, інструкцій з правил користування складними послугами та термінальним обладнанням.

До послуг CVI надання споживачам в оренду каналів зв'язку і фізи­чних кіл належать:

XVI. 1. Надання споживачу в оренду цифрового каналу 64 кбіт/с.

CVI.2. Надання споживачу в оренду цифрового тракту 2048 кбіт/с.

CVI.3. Надання споживачу в оренду фізичних кіл.

Лекція №8. Технічні вимоги до цифрових телефонних мереж

Основою сучасних цифрових телефонних мереж є цифрові системи комутації. Кожна ЦСК маг функціональні підсистеми різного призна­чення, які реалізуються апаратно-програмними засобами. У будь-якій ЦСК є такі обов'язкові підсистеми:

• комутації, призначена для промикання, підтримки і руйнування з'єднань каналів 64 кбіт/с (іноді також і потоків 2,048 Мбіт/с) і утворе­на головним ЦКП та комутаційними пристроями комутаційних і або­нентських модулів;

• абонентського доступу, що забезпечує стик з AJI, тобто узгод­ження з її електричними параметрами, аналого-цифрове перетворення мовних сигналів для аналогових AЛ (AAЛ), організацію каналів циф­рових AЛ(ЦАЛ), сигналізацію по AJI³² і утворена абонентськими комп­лектами (AK) AAЛ та пристроями мережного NT (Network Termination) й лінійного LT (Line Termination) закінчення ЦАЛ;

• лінійного доступу, що забезпечує аналогічні функцій для ЗЛ і утворена лінійними комплектами цих ЗЛ;

• сигналізації, що забезпечує сигнальну взаємодію у зовнішніх і внутрішньосистемних напрямах зв'язку та по АЛ;

• синхронізації',

• електроживлення;

• керування, що керує функціонуванням перелічених вище підсис­тем й складається з взаємодіючих керувальних пристроїв блоків і мо­дулів ЦСК;

• технічної експлуатації й адміністративного управління, яка: а) за­безпечує інтерфейс людина - машина для контролю й управління сис­темою з боку персоналу (він за допомогою її програм може діагносту­вати обладнання, вимірювати електричні параметри ліній і трактів пе­редачі, планувати реєстрування параметрів навантаження і виконувати адміністративні завдання вводу нових АЛ і напрямів зв'язку, зміни та­рифів, абонентських номерів, номенклатури послуг тощо); б) збирає й аналізує дані аварійної сигналізації; автоматично реконфігурує облад- / нання (вимикає пошкоджене й вмикає резервне), діагностує пошкод­жені блоки і відповідно інформує персонал; в) тарифікує виклики і реє­струє параметри навантаження;

• широкосмугової швидкої комутації пакетів, що на базі асинхронного режиму перенесення інформації забезпечує комутацію різно- швидкісних цифрових потоків (від двох до 155 і більше Мбіт/с)¹;

Можлива також наявність у ЦСК підсистеми рухомого зв'язку, яка утворює стільникову мережу цифрового стандарту GSM-900 (чи іншого).

Сумісність ЦСК і різнотипних існуючих позасистемних ATC забез­печується стандартизацією методів сигнального обміну і сигнальних кодів (див. підрозділ 8.3), а також лінійних і абонентських стиків. У за­гальному випадку на цифровій комутаційній станції передбачаються наступні, регламентовані МСЕ, типи абонентських і лінійних стиків (рис. 6.2.1): Функції BORSCHT такі:

В (Battery feed) - живлення мікрофона (часто з можливістю регулю­вання струму);

O (Overvoltage protection) - захист станційного обладнання від висо­ких напруг в AJI (головним чином від власних напруг живлення мікро­фона та посилання виклику, а основний захист від сторонніх напруг має здійснюватися на кросі);

R (Ringing) - підімкнення в AЛ сигналу виклику 25 Гц від генерато­ра викличних сигналів;

S (Supervision) - контроль стану AЛ і приймання від абонента сиг­налів виклику, шлейфового набору номера і відбою;

C (Coding) - кодування й декодування, тобто аналого-цифрове пере­творення, фільтрація і підсилення (інколи автоматично регульоване);

H (Hybrid) - функції дифсистеми, тобто перехід від двопроводової AЛ до 4-проводового тракту;

T (Testing) - випробовування AЛ і абонентського терміналу шляхом підімкнення відповідного вимірювального обладнання і утворення ви- пробовувальних шлейфів.

Деякі з цих функцій (наприклад, C і Н) можуть виконуватися спіль­ними для групи AK пристроями. Частина AK може мати додаткові функції: періодичне перемикання полярності живлення в AЛ зі спаро­ваними телефонами; перемикання полярності живлення AЛ таксофона за відповіді викликуваного абонента; надсилання тарифних імпульсів 16 або 12 кГц для AЛ міжміських таксофонів та інших абонентських терміналів, обладнаних відповідними тарифними лічильниками.

В принципі можливо, хоча і не рекомендується, підімкнення в AAЛ автономних аналогових підстанцій чи аналогових приватних чи відом­чих ATC (BATC) - тоді використовуються модифікації стику Z - від­повідно Z₂ І Z₃.

Стик типу U для підімкнення цифрових AЛ основного доступу (2B+D) до ISDN. Цей стик утворено між блоком лінійного закінчення LT і фізичною AЛ, яка у приміщенні абонента закінчується блоком ме- режного закінчення NT зі стиками S або T з абонентським обладнан­ням. Деталі організації доступу 2B+D та функції блоків LT і NT розг­лянуто у п. 6.2.8. Між групою LT (до 16) і комутаційним полем - стик типу V₁. У деяких випадках стик U використовується для ввімкнення винесеної групи з 2, 4, 8 чи 16 аналогових абонентів, що спільно корис­туються двома каналами В. Можливе і додаткове ущільнення каналів В (по два канали 32 кбіт/с з адаптивною дельта-модуляцією у кожному). У такому разі використовуються лише засоби передавання стику U, за­мість LT і NT встановлюється мультиплексорне обладнання, а для ін­дивідуальних AЛ передбачається стик типу Z. Типові споживчі технічні характеристики ЦСК. До основних харак­теристик ЦСК висуваються певні вимоги, що часто не є обов'язковими, але можуть стати принципово важливими при виборі конкретного типу ЦСК для реконструкції чи розвитку конкретної мережі. Вони стосую­ться номенклатури ємностей, можливих типів AЛ і абонентських термі­налів, припустимих параметрів навантаження, спектра послуг (див. п. 6.2.3), варіантів сигнального обміну (див. п. 8.3), номенклатури сти­ків (див. рис. 6.2.1), можливостей мережеутворення, можливостей тех­нічної експлуатації, питомого енергоспоживання, кліматичних умов експлуатації, надійності та вартості одного порту.

Номенклатура ємностей. Принципових обмежень загальної ємнос­ті не існує, але для більшості ЦСК вона знаходиться у межах від 100 до 300 тисяч номерів. Хоча вся ємність може зосереджуватися у одному місці (у ОпО), але з економічних міркувань для OпO рідко буває потріб­но понад 30000 номерів. Діапазон потрібних ємностей BKM залежить від призначення системи - для TMCP звичайно вимагається мінімум 60-250, максимум 4000-10000 номерів³³, для MTM - мінімум 500-2000, максимум 10000-30000 номерів. Для ВАМ типові ємності становлять 60-1000 номерів, хоча для TMCP часто доцільні ВАМ особливо малої ємності (4, 8, 16, 32 AЛ). Розвинуті ЦСК мають кілька типів BKM й ВАМ на різну граничну ємність. Ці ємності забезпечуються при відпо­відній навантаженню кількості 3JI. Для транзитних станцій потрібне число ЗЛ (каналів) звичайно досягає 60-90 тисяч.

Типи AJI і абонентських терміналів та параметри навантажен­ня. Від ЦСК вимагається підімкнення двопроводових AAЛ, дво- й чо- тирипроводових ЦАЛ, та, у сучасних умовах, ліній радіодоступу, ЦАЛ за технологією xDSL і оптичних AЛ. Має існувати можливість підімк­нення у AAJI різнотипних стандартних телефонів зі шлейфовим чи час­тотним набором, з додатковими кнопками #, * і Flash, а також стандарт­них факсимільних апаратів, комп'ютерів з модемами тощо. Для частини AAЛ бажана можливість підімкнення спарованих телефонів, таксофо­нів з переполюсовкою проводів за відповіді абонента, ліній спецслужб й інших з серійним пошуком та терміналів з лічильниками тарифних імпульсів 16 кГц. Мінімально припустиме для ЦСК середнє загальне питоме навантаження AAЛ коливається у межах 0,1.. .0,2 Ерл при серед­ній тривалості зайняття близько 100 с. Цифрові AЛ доступу 2B+D за­безпечують підімкнення звичайних (через адаптери) і специфічних для ISDN терміналів, розрахованих на стики S чи Т. ЦСК має бути розра­хована на середнє питоме навантаження таких ЦАЛ до 0,3 Ерл чи більше для кожного каналу В з урахуванням того, що для різних служб середні тривалості зайнять суттєво різні (близько 100 с для телефон­ного чи відеотелефонного зв'язку, 300 с для відеотексу, 10-15 C для електронної пошти, передавання даних чи факсимільного зв'язку і 10-30 хвилин для з'єднань Internet). Параметри навантаження широко­смугових ЦАЛ розглянуто у п 6.6.5.

ЦСК повинна мати можливість встановлювати будь-яку існуючу си­стему і значність нумерації AЛ.

Можливості мережеутворення. Для ЦСК можливе число зовнішніх повнодоступних 3Л (каналів) залежить від абонентської ємності і зви­чайно досягає 20-100 тисяч. Повинні передбачатися будь-які типи 3JI (цифрові, аналогові фізичні й ущільнені - див. рис. 6.2.1), організовані у будь-якому середовищі поширення (мідні й оптичні кабелі, радіорелейні й супутникові лінії). Обмеження на число 3JI напряму зв'язку мають на­кладатися тільки кратністю лінійних трактів (ЛT), а на число напрямів - лише загальним числом 3Л з урахуванням кратності трактів. Має перед­бачатися можливість об'єднання кількох напрямів у спільному ЛT з виділенням каналів у ЦКП проміжних станцій чи засобами системи пе­редачі³⁴. Кожна ЦСК повинна дозволяти будь-яке фізично можливе на мережі число обхідних напрямів зв'язку. Потрібно, щоб BKM і OпO могли організовуватися у довільні топологічні, зокрема кільцеві й лан­цюгові структури³⁵. Бажано, щоб ЦСК дозволяла утворювати за потреби вузько- і широкосмугову ISDN, стільникову мережу рухомого зв'язку та забезпечувала можливості доступу до транспортної мережі ATM.

Можливості технічної експлуатації. Все територіально розподіле­не обладнання ЦСК повинно обслуговуватися й управлятися з єдиного ЦТЕ, утвореного на базі ОпО. Для BKM системи доцільно мати можли­вість встановлення за потреби простих модулів технічного обслугову­вання. Бажано, щоб при ЦТЕ передбачалася система спеціалізованих ро­бочих місць для безпосереднього обслуговування абонентів: допомоги в установленні з'єднань, надання довідок стосовно міжміських і міжнарод­них кодів, номенклатури послуг зв'язку, правил користування ними, тарифів тощо та приймання від абонентів замовлень на окремі ДВП і скарг. Обладнання ЦТЕ повинно мати стик Q3 з мережею управління електрозв'язком TMN (Telecommunication Management Network).

Основними функціями ЦТЕ повинні бути:

• приймання й відображення сигналів про аварійні ситуації та по­шкодження;

• приймання, опрацювання й аналіз даних про параметри наванта­ження і якість обслуговування, включно з автоматичним генеруванням і аналізом результатів контрольних викликів;

оперативне контролювання стану. розподіленого обладнання ЦСК, її AЛ та 3Л і керування конфігурацією обладнання і мережі у цілому;

• приймання заяв від абонентів зони обслуговування і перевірка усунення відмов;

• діагностування відмов, проведення відновлювальних і планово- ремонтних робіт у зоні обслуговування;

• контроль за виконанням відновлювальних робіт;

• приймання, опрацювання, аналіз і тривале зберігання тарифних даних та організація розрахунків з абонентами;

• адміністративне управління AЛ (введення в експлуатацію і вилу­чення AЛ, встановлення і модифікація категорій і номерів абонентів, виявлення джерел значного навантаження, запит і видача відповідної інформації тощо);

• адміністративне управління ЗЛ (зміна числа напрямів зв'язку, кіль­кості ліній цих напрямів, таблиць маршрутизації, кодів напрямів і спо­собів сигналізації);

• накопичення, зберігання та аналіз експлуатаційної документації;

• технічне обслуговування засобів системи централізованої техніч­ної експлуатації;

• ведення технічної звітності;

• взаємодія з вищими рівнями управління телефонної мережі.

Питоме енергоспоживання. Для сучасних ЦСК загальна питома

потужність енергоспоживання від джерела опорної напруги не повинна перевищувати 1,0 Вт/номер для OnO і BKM системи та 0,6 Вт/номер для її ВАМ.

Надійність. До надійності ЦСК висуваються наступні основні ви­моги: середнє число пошкоджень окремих пристроїв у перерахунку на одну AЛ не повинно перевищувати 0,05 за рік, а середня тривалість лі­квідації пошкодження без урахування часу до прибуття персоналу мо­же бути до ЗО хвилин.

Кліматичні умови експлуатації. Опорне обладнання і BKM систе­ми повинні нормально функціонувати у стандартних умовах експлуа­тації (звичайно при температурах від 0 до +30 °С і відносній вологості від 10 до 80% з короткочасно припустимими граничними значеннями відповідно + 45 °С і 90%). У деяких випадках можуть висуватися більш жорсткі вимоги, наприклад, для ВАМ чи ВКМ, встановлюваних на TMCP у непристосованих приміщеннях, бажана можливість роботи при температурах принаймні від -5 °С.