4 Форми контролю, вимоги до написання звітів з самостійної роботи та оцінювання

Формою контролю самостійної роботи студентів є звіт з самостійної роботи, який здається викладачу на перевірку та оцінюється за 4-бальною шкалою.

Формування балів по самостійній роботі відбувається наступним чином:

1. Виконання завдання середнього рівня в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється у 3 бали.

2. Виконання завдання середнього та достатнього рівня в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється у 4 бали.

3. Повне виконання завдання самостійної роботи в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється від 3 до 5 балів.

Звіт з самостійної роботи друкується або пишеться студентом на одній стороні аркуша паперу формату 210x297 мм відповідно до вимог Стандарту технікуму [13].

Текст звіту з самостійної роботи друкується (пишеться) розбірливо без виправлень. Помилки, описки і графічні неточності необхідно акуратно виправити і написати правильний текст.

Ушкодження аркушів, неохайні виправлення не припускаються. Відповіді на питання самостійної роботи повинні бути стислими, чіткими, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення. Мова викладення повинна бути грамотною, не містити жаргонних виразів і маловживаних слів.

Варто користуватися єдиними і відповідними встановленими термінологією і визначеннями, а при їхній відсутності - загальновживаними в науково-технічних джерелах.

Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями не припускається.

Завдання на самостійну роботу видається студентам на першому занятті. Звіт з самостійної роботи здається на перевірку на узагальнюючому занятті з кожного змістового модуля – семінарі.

Результати оцінювання самостійної роботи студентів враховуються при поточному та підсумковому оцінюванні. Семестровий контроль з історії України проводиться у формі іспиту.

5 Завдання до самостійної роботи студентів

5.1 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю і Стародавня історія України. Давньоруський період української історії

1. Середній рівень

Знайти одну правильну відповідь та обґрунтувати її:

1. Початок землеробства на теренах України припадає на:

а) палеоліт; б) мезоліт; в) неоліт; г) енеоліт.

2. Перший суспільний поділ праці на території України відбувся в:

а) ІV тис. до н. е.; в) ІІ тис. до н. е.;

б) ІІІ тис. до н. е.; г) І тис. до н. е.

3. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:

а) С. Бібіков; б) В. Хвойка; в) Я. Пастернак; г) Л. Славін.

4.  Визначте, які племена проживали на території Північного Причорномор’я з VIІ ст. по ІІІ ст. до н. е.:

а) скіфи; б) сармати; в) греки; г) авари.

5. Для скіфів було характерним:

а) перехід від осілого до кочового скотарства;

б) першими почали використовувати залізо;

в) політичний устрій – рабовласницька держава, яку очолював цар;

г) існування пережитків матріархату.

6. Розставте події у хронологічній послідовності:

а) виникнення Антського племінного союзу;

б) розселення сарматів;

в) вторгнення племен аварів у Причорномор’я;

г) Скіфська держава;

д) просування готів у Північне Причорномор’я.

7. Визначіть, якими за формою правління були держави:

а) Тіра 1) монархія

б) Херсонес 2) республіка

в) Ольвія 3) конституційна монархія

г) Боспорська республіка 4) парламентська республіка.

8.  Предками українців вважають:

а) венедів та антів; б) антів та склавинів;

в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.

9.  Поділ слов’янської групи на три гілки : західних, південних і східних відбувся:

а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;

в) у IV-V ст.; г) у VII-VIII ст.

10. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:

а) перелоговою системою; в) трипіллям;

б) двопіллям; г) підсічною системою.

11. Ознакою кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян було:

а) існування сусідніх общин;

б) виникнення приватної власності на майно і худобу;

в) виникнення майнової нерівності;

г) поява знаті – групи людей, що претендують на управління общиною завдяки походженню.

12. Нащадки яких «літописних племен» населяли землі Галичини та Волині:

а) дуліби (бужани, волиняни), уличі, тиверці;

б) дуліби (бужани, волиняни), уличі, деревляни;

в) дуліби (бужани, волиняни), уличі, білі хорвати;

г) дуліби (бужани, волиняни), уличі, поляни.

13. Єдине Галицько-Волинське князівство було створене в:

а) 1199 р.; б) 1202 р.; в) 1205 р.; г) 1238 р.

14. Які фактори сприяли піднесенню Галицько-Волинської держави:

а) об’єднання місцевих племен в окремі князівства;

б) заснування на території значної кількості міст;

в) географічні та економічні передумови розвитку;

г) добросусідські стосунки з найближчими європейськими країнами.

15. Кого з князів Галицько-Волинського князівства називали “грозою половців”:

а) Ярослава Осмомисла; в) Данила Романовича;

б) Романа Мстиславовича; г) Лева Романовича.

16. Чи не найбільш суттєвою особливістю політичного життя в Галицькому князівстві в другій половині ХІ – ХІV ст. була:

а) обмежена влада місцевого князя; остаточні рішення з найважливіших питань приймало міське віче;

б) великий вплив на управління князівством багатих, військово та економічно самостійних бояр;

в) абсолютна залежність галицьких князів від місцевих єпископів; воля останніх беззастережно виконувалася;

г) орієнтації галицьких князів на Західну Європу; укладення політичних і династичних союзів з країнами Західної Європи.

17. Приведіть у відповідність події, пов’язані з діяльністю Романа Мстиславовича (А) та Данила Галицького (Б):

___________ номінально визнав залежність від Золотої Орди;

___________ придушив сепаратизм бояр;

___________ об’єднав Галицьку і Волинську землі в єдину державу;

___________ став першим українським королем;

___________ вів успішну боротьбу з половцями;

___________ розгромив хрестоносців;

___________ на деякий час був вигнаний мадярами;

___________ заснував м. Львів.

18. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.

19. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть правильні:

а) досяг згоди з боярами і спільно з ними – через боярську раду – вирішував усі питання внутрішньої політики;

б) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

в) захистив від боярської сваволі та надмірної експлуатації галицьких селян і міщан;

г) запровадив нові повинності та збільшив залежність селян від великих землевласників;

д) розбудував існуючі та заснував нові міста, заселивши їх іноземцями.

20. Серед наведених тверджень про результати зовнішньо-політичної діяльності Данила Галицького виберіть правильні:

а) забезпечив свої права на «отчину» – Галицьку та Волинську землі – в поляків та угорців;

б) досяг порозуміння з монголо-татарами і не допустив плюндрування ними своєї землі, хоч і мусив руйнувати укріплення міст;

в) приєднав до своєї держави землі Австрії та Угорщини;

г) схилив до союзу Литву;

д) приєднав до князівства Краків і Мазовію;

е) розбив лицарів-хрестоносців у битві під Дорогочином;

є) брав участь у хрестовому поході на монголо-татар.

21.  Період стабільності та піднесення Галицько-Волинської держави припадає на:

а) Х – ХІ ст.; б) ХІ - ХІІ ст.; в) ХІІ-ХІІІ ст.; г) ХІІІ-ХІV ст.

11.  Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:

а) Чернігівщина; б) Київщина; в) Холмщина; г) Закарпаття.

22. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава перестала існувати в:

а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.