Грязеглінолікування[ред. • ред. Код]
Усі види грязі та глини нагрівають у водяній бані та накладають на потрібну ділянку тіла шаром 3-10 см на 15-30 хв через день, іноді щоденно. Курс 10-20 процедур. Температура мулової грязі 42-44°C, торфяних 48-50°C. По закінченню процедури грязь змивають теплою (37°C) водою, хворого витирають та дають відпочити 30-40 хв.
Під час грязелікування можуть з'явитися так звані грязьові реакції організму, загальні та місцеві. Загальні виражаються втомою, загальним нездужанням, серцебиттям. Місцеві - загостренням болю в ураженому органі. При появі таких реакцій лікування припиняють на 3-5 днів, потім продовжують зі зниженням температури апплікації, збільшенням паузи між процедурами, зменшенням тривалості впливу.
Парафінолікування[ред. • ред. код]
Перед застосуванням парафін нагрівають у водяній бані. Для уникнення опіків парафін повинен бути зневоднений нагріванням до 100°C упродовж 15 хв.
Способи застосування:
Змащування: розігрітий парафін наносять повторно на потрібну ділянку тіла широкою малярною кистю шаром 1 см
Парафінова ванна: кисть (стопу) змащують парафіном та потім опускають її у клейончатий мішечок, наповнений парафіном більш високої температури (52-55°C)
Апплікації серветок: марлеві серветки, зшиті з 9-10 шарів марлі, просякають парафіном 60-70°C, віджимають та накладають на потрібну ділянку тіла, змащену парафіном.
Кюветно-апплікаційний: розігрітий парафін наливають у кювети шаром 2-3 см. Застигнутий парафін виймають з кювета та накладають на потрібну ділянку тіла.
Озокеритолікування[ред. • ред. Код]
Озокерит - гірський віск, природний продукт, віскоподібна коричнева маса. Для лікувальних цілей придатний тільки природний медичний озокерит. Зі всіх теплоносіїв озокерит має найвищу тепловтримуючу здатність. Способи застосування подібні до парафіна - найуживаніший кюветно-аплікаційний.
ВИСНОВКИ:
Я отримав ґрунтовні знання про теплолікування. Також дослідив всі його види та особливості
Практична робота №4 Курортні фактори, кліматотерапія
ТЕМА: Курортні фактори, кліматотерапія
МЕТА: Отримати ґрунтовні знання про курортні фактори та кліматотерапію
ЗАВДАННЯ:Дослідити вплив на організм людини курортних факторів, та кліматотерапії
ТЕОРІЯ:
Курортні фактори - природні фактори, використовувані для цілей профілактики, терапії і медичної реабілітації, хворих на курортах і в курортних місцевостях. Основними курортними факторами є природні мінеральні води, лікувальні грязі, ландшафтно-кліматичні умови. Залежно від того, який із зазначених факторів є провідним, розрізняють курорти бальнеологічні, де основним лікувальним засобом служать мінеральні води; грязьові - з сульфідними мулових, сапропелевими, торф'яними та іншими видами лікувальних грязей; кліматичні, де лікувальними засобами є сприятливі погодно-кліматичні умови, ландшафт, морські купання і т. п. (див. Кліматотерапія). Особливості рельєфу використовують для лікування дозованою (за часом та відстанню) ходьбою по спеціально обладнаних доріжках (див. Терренкур). На багатьох курортах природні лікувальні фактори поєднуються, у зв'язку, з чим виділяють бальнеогрязьові, бальнеокліматічеськіє та інші типи курортів. У комплексі курортного лікування поряд з основними природними лікувальними факторами застосовують лікувальну фізкультуру, дієтичне харчування та інші терапевтичні методи