3.2. Основи dce

Системи, що мають програми розподіленого середовища, відповідно, є серверами і клієнтами. Сервери пов'язані один з одним логічними каналами, по яких передають один одному файли. Кожен сервер має свою групу клієнтів.

Середовище має триступеневу архітектуру:  

«прикладна програма – база даних – клієнт»

Функції, що виконуються середовищем, записані на мові C і включають прикладні служби:

- каталогів, що дозволяє клієнтам знаходити потрібні їм сервери;

- інтерфейсу багатопотокової обробки;

- віддаленого виклику процедур;

- обслуговування файлів;

- безпеки даних; 

- часу, що синхронізує годинник в абонентських системах.  

Програмне забезпечення середовища занурюється в мережеву операційну систему. Сервери мають свої, і до того ж, можливо, різні, операційні системи. У ролі сервера може також виступати мейнфрейм.

Функціонування розподіленого середовища вимагає виконання ряду адміністративних завдань. До них, в першу чергу, відносяться засоби:

- реєстрації та контролю за ліцензіями користувачів на роботу з прикладними програмами; 

- уніфікованих інтерфейсів прикладних програм;

- забезпечення безпеки даних;

- інвентаризації програмного і технічного забезпечення абонентських систем, що працюють в мережі.

З точки зору логічного керування, середовище обробки даних розділяється на комірки DCE. Коміркою DCE називається логічний елемент управління, де може бути від декількох одиниць до декількох тисяч комп'ютерів і виконується одне і більше застосувань і служб DCE.

Розміри комірки територіально не обмежені: від декількох машин, об'єднаних в локальну мережу, і до систем, що знаходяться на різних континентах.

В комірках виконуються служби:

- Контролю права роботи з прикладними програмами і базами даних; 

- Каталогів, що призначають адреси об'єктів; 

- Часу, синхронізуюча годинник систем; 

- Ліцензії, що відстежує використання видів сервісу.

3.3. Переваги dce

Таким чином, середа DCE пропонує безліч стандартизованих і дуже корисних послуг, проте це чомусь не береться до уваги тими, хто віщує її швидкий занепад. А користувачам великих гетерогенних мереж так необхідні єдина процедура входу в систему, єдина система довідників та інформаційної безпеки для управління доступом до даних, що розподілені по всьому підприємству.

Інтегровані служби безпеки, довідників і єдиного часу означають, що прикладним програмам, які відповідають специфікації DCE, не треба самим створювати ці служби або засоби роботи з декількома нестандартними (фірмовими) системами різних виробників (скажімо, службою довідника NetWare (NDS) або службою Banyan StreetTalk).

Досить часто пов'язуюче ПО саме реалізує подібні служби або (що набагато гірше) реалізує їх лише частково, наслідком чого є необхідність паралельного адміністрування безлічі систем і недостатня захищеність корпоративної інформації.

Механізмом взаємодії між процесами в DCE є виклики віддалених процедур, і це певною мірою добре, оскільки використання RPC значно полегшує працю програмістів. Крім того, RPC - досить гнучкий засіб для побудови застосувань за трирівневою архітектурою.

Основна перевага стандартизованого в DCE механізму RPC перед нестандартизованними розробками різних виробників - його інтеграція з іншими службами.